реклама партнерів:
Головна › Новини › КУЛЬТУРА

Роман Федорів: 95!

1 грудня 1930 року - офіційна дата народження Романа Федоріва (1930-2001), хоча у своїх Щоденниках Степан Пушик твердить, що він народжений 1929, а рік собі потім "списав", бо ж ріс сиротою і виховувався у сім'ї старшого брата. Так що фактично Романові Федоріву нині 95.

Я читав "Жбан вина", "Отчий світильник ", "Іван та Марія", "Капелан жовтого лева"...
1991 листувався з Федорівим з приводу друкування у "Дзвоні" "Спогадів польового духовника" мого двоюрідного вуйка о. Ізидора Нагаєвського (1908-1989) й зустрічався з ним у Львові недалеко від пам'ятника Міцкевича. Однак Федорів тоді відмовив мені, не виключаю, що побоювався якоїсь провокації.

Після смерті дружини Лідії, яку поховав у Братківцях і себе заповів там поховати (заповіту діти не виконали, поховали у Львові на Личаківському цвинтарі), активно виступав як письменник і головний редактор журналу "Дзвін". Особливо після 1995, коли став лавреатом Шевченківської премії за роман "Єрусалим на горах". Пригадую, як в грудні 1995 проходила зустріч із ним в актовій залі Прикарпатського університету, як чудово виступала студентка Мар'яна Андріяшко. І ще пригадую, як відразу після наглої кончини Федоріва, проходила зустріч із Шевченківськими лавреатами, вихідцями із Прикарпаття, в драмтеатрі. Вразив якимись раптовими змінами вигляд Іваничука (пізніше признавався мені, що смерть Федоріва його перелякала)...

Нині хата в Братківцях, відколи помер його зять Ігор Ходак (1958-2020), стоїть пусткою, що з бібліотекою Федоріва, яка зберігалася у сільській хаті - невідомо. Там само самотою лежить на братківському цвинтарі перша дружина письменника...

Євген БАРАН



Теги:українська література, Роман Федорів, Євген Баран


Читайте також






Коментарі (1)
avatar
0
1
Доля письменників, які наближали Незалежність, — типова. Спочатку — в авангарді, потім, уже за Незалежності, відхід на, ні, навіть, не на другий план, а кудись далі, майже у публічне небуття. Журнал "Дзвін", а за часів перебудовних — "Жовтень", що його очолював Роман Федорів, відігравав тоді видатну роль. Можу здогадуватися, чому Роман Іваничук був мов у воду опущений на зустрічі з Шевченківськими лавреатами 2001 року. Ще задовго до цього (коли утвердилася кучмівщина), стало зрозумілим, і йому насамперед, що започаткована справа, зокрема ТУМ — "Просвіта", не туди заходить. А щоб змінити курс, треба проявити бійцівський характер, увійти у конфлікт із близькими соратниками (Д. Павличком, П. Мовчаном), які проти "розколу", а насправді використовують жупел, яким таврують тих, хто прагне перемін.
avatar