"Рибаков знову літає по району..." або Школа в час АТО
Відкритий лист Президенту України
Шановний Президенте Порошенко Петре Олексійовичу!
Звертається до Вас звичайнй громадянин неньки - України котрому, звичайно, не байдуже, що робиться на її теренах.
Я почув в інформаційному просторі про те, як держава піклується про луганські та донецькі школи, розгромлені сепаратистами, щоб їх відновити до початку учбового року. Я не виню батьків тих діточок, котрі так палко бажали ДНР та ЛНР що, врешті, їх і від них отримали. Діти не винні.
Але чим завинили діти м. Городні, що на Чернігівщині, котрі також не можуть нормально навчатись у своїй гімназії де, через протікання даху, стали непридатними для перебування класи другого поверху будівлі? Сьогодні їх батьки в складі сил АТО звільняють школи Луганщини та Донбасу, щоб там дітлахи мали можливість нормально опановувати науки. Але ж разом із тим вони борються і за добробут своїх дітей.
На попередніх парламентських виборах кандидат, а нині депутат ВР України Ігор Рибаков, покружлявши над школою на своєму гелікоптері, наказав вивісити на фасаді табличку, що ремонт відбувається за його сприяння. Після виборів табличку зняли, а дах так і залишився не відремонтованим. Сьогодні Рибаков знову літає по району, але таблички вішати не хоче, як не хоче і виконувати свої обіцянки. Звернення із зазначеного приводу отримали депутати усіх уподобань, - Від Чечетова до Князевича. Добрались батьки і до Яценюка. Та паперами дах … не залатаєш. Вартість проблеми 4 млн. гривень. Наш злиденний бюджет, навіть обласний, не в спромозі надати такої допомоги.
Від Городні до Киева всього 200 км. Матері рішуче налаштовані взяти своїх школярів і замість навчання приїхати до Вас в гості, щоб ізблизька почули глас народу. А там можуть приєднатись і батьки. Ви цього хочете? І я ні. Не зважаючи на фінансову скруту в державі такі кошти виділити можна. Більше крадуть.
Це ніяк не ультиматум, а крик душі. Крик душі звичайного громадянина, поєднаний із надією на справедливість.
З повагою Петро ВЕРХУША,
депутат Городнянської районної ради
(фракція «Батьківщина»)
Шановний Президенте Порошенко Петре Олексійовичу!
Звертається до Вас звичайнй громадянин неньки - України котрому, звичайно, не байдуже, що робиться на її теренах.
Я почув в інформаційному просторі про те, як держава піклується про луганські та донецькі школи, розгромлені сепаратистами, щоб їх відновити до початку учбового року. Я не виню батьків тих діточок, котрі так палко бажали ДНР та ЛНР що, врешті, їх і від них отримали. Діти не винні.
Але чим завинили діти м. Городні, що на Чернігівщині, котрі також не можуть нормально навчатись у своїй гімназії де, через протікання даху, стали непридатними для перебування класи другого поверху будівлі? Сьогодні їх батьки в складі сил АТО звільняють школи Луганщини та Донбасу, щоб там дітлахи мали можливість нормально опановувати науки. Але ж разом із тим вони борються і за добробут своїх дітей.
На попередніх парламентських виборах кандидат, а нині депутат ВР України Ігор Рибаков, покружлявши над школою на своєму гелікоптері, наказав вивісити на фасаді табличку, що ремонт відбувається за його сприяння. Після виборів табличку зняли, а дах так і залишився не відремонтованим. Сьогодні Рибаков знову літає по району, але таблички вішати не хоче, як не хоче і виконувати свої обіцянки. Звернення із зазначеного приводу отримали депутати усіх уподобань, - Від Чечетова до Князевича. Добрались батьки і до Яценюка. Та паперами дах … не залатаєш. Вартість проблеми 4 млн. гривень. Наш злиденний бюджет, навіть обласний, не в спромозі надати такої допомоги.
Від Городні до Киева всього 200 км. Матері рішуче налаштовані взяти своїх школярів і замість навчання приїхати до Вас в гості, щоб ізблизька почули глас народу. А там можуть приєднатись і батьки. Ви цього хочете? І я ні. Не зважаючи на фінансову скруту в державі такі кошти виділити можна. Більше крадуть.
Це ніяк не ультиматум, а крик душі. Крик душі звичайного громадянина, поєднаний із надією на справедливість.
З повагою Петро ВЕРХУША,
депутат Городнянської районної ради
(фракція «Батьківщина»)
Читайте також |
Коментарі (0) |