Ремарк, Езоп, Алкей і ...антонівка

Перший день двотижневої відпустки…

Нарешті можна увечері присісти в лозове крісло у саду і в сутінках послухать Радіо Культура. У Радіотеатрі, на подкасті, замовляю останню частину «Тріумфальної арки» за мотивами роману Еріха Марії Ремарка.
Дякую за те, що поруч зі мною знову друзі - Олексій Богданович, Наталя Коломієць, а ще - Олександр Ігнатуша, Леся Липчук (із заспокійливим голосом Рамони), Лариса Кадирова (Ежені), Наталія Сумська, Лариса Уласовська… Ми знову - про вічні цінності, кохання і війну. Можливо, хтось не знає, як приєднатися до нашої розмови - посилання залишаю в першому коментарі…

…Чомусь під вечір згадав і про Езопа. Достеменно, мабуть, ніхто не знає, чи жив цей чоловік під небом давньої сонячної Греції. Чи його вигадали? Уже не має значення. Він створений на тисячоліття.
Подумалось, він не записував байки. За нього це зробили інші, починаючи з Деметрія Фалерського у 300 році до нашої ери… Тепер розумію, чому мені уже не хочеться писати

…Слухаючи «Тріумфальну арку», помічаю, що на антонівці залишилося не більше десятка яблук. Фотографую, бачу, як крізь суєту листя пробивається світло з багатоповерхівки…

…Про що писав на початку VI століття до нашої ери давньогрецький лірик Алкей із острова Лесбос до сучасниці Сапфо, в яку, напевно, був закоханий:
«Сапфо фіалкокучерява і ясна
З усмішкою прозорою! Я прагну дуже
Сказати дещо пошепки тобі,
Але не смію: сором заважає».

…О всесвіте, як багато в тобі не випито у царині культури. І так мало часу, щоб вихопити неосяжне з лап війн, ненависті і ворожнечі…

Владислав САВЕНОК