Головна › Новини › СУСПІЛЬСТВО
Райський куточок на своєму обійсті
15-Сер-19 207 0.0 0
Про дбайливе господарювання Ганни Дмитрівни Лях з Чернігівщини.

Пахощі лілій і троянд, кумедні фігурки тварин, а також домашні улюбленці пекінеси Тоша і Ляля не залишають місця для поганого настрою. І сама господиня Ганна Лях випромінює добро та позитив.

Квітуча казка
Мене попередили, що це подвір’я у Мені побачу ще здалеку. І справді — величезний кущ білої гортензії одразу привертає увагу. Рясним квітучим водоспадом звисає через паркан кампсис (ліана з помаранчево-червоними квітами-грамофонами). Поруч — витка троянда. Над хвірткою вже одцвіла духмяна витка жимолость-капріфоль. І бузок росте біля двору, й квіти. А за парканом — наче в казці.

Ганна Лях прив’язує дворнягу Боба, Ляля принюхується і не дуже гостинно погавкує, а Тоша поводиться доброзичливо, вже лиже руку і дозволяє себе погладити.

— Лялю мені діти подарували на 60-ліття. Їй уже сім років. Старенька. А Тоша — її син, — ділиться господиня.

Погляд зачаровує розмаїття квітучих рослин. А ми на зручній лавці під будинком розмовляємо з пані Ганною.

— Отак сядеш тут уранці чи ввечері — й добре на душі від такої краси. А які аромати! Але ж і походити коло всього треба чимало, щоб лад був: пообрізати квіти, що відцвіли, обробити від хвороб та шкідників, підживити, прополоти, полити в засуху. В мене тільки півоній майже 80 сортів, коли цвітуть — це таке диво! Всі різні й дуже гарні. А ще ж лілійники, іриси, хости та багато іншого, — розповідає жінка. — Любов до рослин і захоплення квітами прищепила мені на все життя вчителька біології Ганна Матвіївна Кнут, яка працювала в школі імені Шевченка, за що я їй дуже вдячна. Бо як можна жити без такої краси?

Була і матросом, і коком, і перукарем
Ганні Дмитрівні довелося працювати в різних місцях. Була вона і перукарем, і поваром, і продавцем. У перукарні й долю свою зустріла. Прийшов блистівський хлопець поголитися, а дівчина так його поголила, що... ледь кров зупинили. Так і зав’язалося знайомство, яке перейшло в подружнє життя.

Коли чоловік працював у Чернігівському судноплавстві, пішла за ним на теплохід і Ганна. Була і матросом, і коком. Так чотири роки і ходили разом по тоді ще повноводній Десні.

Народилося у подружжя троє дітей. Син Олександр, донька Оксана і найменший син Микола. Страшні життєві удари перенесла жінка — поховала старшого сина. А згодом і чоловіка.

Будинок продали, купили інший. Тут Ганна загоювала свої рани, відволікалася від тяжких думок, працюючи на землі. І з часом усе зазеленіло-заквітувало. Оксана понавозила багато фігурок тварин. Тепер на погребні у барвінку лежить корівка, поруч — пара лелек і лебедів. А під квітами — свинка, собачки, пелікан. На арці для клематиса сидить білочка.

— Коли привезла Оксана фігурку лелеки й запримітив її наш менський лелека-одинак (той, що і зимує в місті, і по центру прогулюється), то почав «залицятися» до нашої «лелеки», — розповідає Ганна Дмитрівна. — І так, і сяк коло неї. А вона не відповідає взаємністю. Днював і ночував тут. То ми прибрали фігурку, бо ж пропаде пташина. А згодом своїй «лелеці» придбали пару. Лелека побачив, що їх уже двоє, і більше не прилітав.

Дбайливе господарювання
Давати всьому раду Ганні Дмитрівні допомагає син Микола, який поки що не одружений. Усе тут в ідеальному порядку: зварені арки і опори для витких рослин, усе підв’язане, оброблене від хвороб. Результат дбайливого господарювання — набирають вагу грона винограду, рясніє ягодами безшипна ожина, ряди малини відпочивають до осіннього плодоношення, наливаються персики та інша садовина.

Зеленою стіною відгороджує лимонник китайський затишну зону для смаження шашликів, де стоїть мангал.

— Тут усім гарно і зручно відпочивати, коли приїжджають гості чи приходять синові друзі. А сушених ягід лимонника вистачає на зимові чаювання, — проводить екскурсію подвір’ям Ганна Дмитрівна.

Після приємного чаювання і розмов жінка дарує на згадку пахучі лілії і радить, як правильно їх посадити: «У лунку потрібно насипати піску, покласти подрібнену яєчну шкаралупу, цибулину розмістити на глибину в три її висоти. Підживлювати деревним попелом. А від хвороб багатьох рослин допомагає таке обприскування — на відро води додати 2—3 ложки нашатирного спирту».

Поліна НАЗАРЕНКО, "Голос України"

Чернігівська область.

Фото автора.



Теги:Поліна Назаренко, Мена, квіти, садиба


Читайте також



Коментарі (0)
avatar