Протекторат Британії кращий за соціалістичний Ємен

Британський History потішив документальним фільмом про розпад Британської Імперії та про перетворення однієї із найдовершеніших імперій, до яких дотичною була біла раса "із імперської казарми на імперську родину"(с) - автори фільму прегарно уникли ольстерської (та й взагалі ірландської) пастки, присятивши майже весь фільм неєвропейським колоніям Британії.

Мене особливо вразила згадка про ті часи, коли теперішній Ємен був аденським протекторатом Великої Британії й про те як ганебно та перелякано стомлена імперія здавала свою колонію майже без бою (якщо не рахувати одного чи двох каральних рейдів, які британський спецназ здійснював самостійно, себто без узгодження із командуванням), запобігаючи перед єменцями, які навіть серед арабів мають лиху славу щирих та невиліковних відморозків. Для кожного, хто бодай трохи є обізнаним із постколоніальним періодом єменської історії та для кожного, хто слідкує за розростанням кривавого хаосу у цій країні останні три-чотири роки, коли на території Ємену триває декілька паралельних громадянських війн й не вщухає епідемія холери, не треба доводити той очевидний факт, що британський Ємен був значно придатнішим місцем для гідного життя аніж вільний, хуситський або націонал-соціалістичний, власне, арабський Ємен.

Теж саме, зрештою, можна сказати й про Бірму й про обидві Родезії.

Ігор СКРИПНИК