Пропишуся у теплиці!
У червні 2000 року я мав необережність узяти участь у приватизації і купив у держави частину теплиці, що в Ніжині по вул. Носівський шлях, 25. У травні 2006 року Чернігівська обласна прокуратура заходилася шукати в цій теплиці державний інтерес. І уявіть, знайшла.
Позов проти мене був поданий «на захист економічних інтересів держави». Який усього за два роки тяганини був задоволений апеляційним судом Чернігівської області. Частина теплиці була безоплатно-примусово націоналізована.
Оскільки я не змирився з цим, тема теплиці тягнеться вже кілька років і складається більш як із 10 справ, розглянутих Ніжинським, Деснянським, Ніжинським адміністративним судами, а також багато разів пройшла через апеляційний і Верховний суди. Три заяви зареєстровані у Страсбурзі й чекають черги. Наявні всі підстави для встановлення рекорду для Книги рекордів Гіннеса у судово-правовій галузі.
За розглянутими справами право приватної власності не було захищено. Суд не зумів роз’яснити власних рішень. Справу вже розглядали судді Ніжинського суду Скалозуб, Марченко, Діденко, Триголова, Куровський, Олійник. Мені сказали, що у Ніжинському суді 12 суддів. Мабуть, потрібно, щоб усі вони мали щастя розглянути справу про мою теплицю.
Націоналізація через механізм розірвання договору купівлі-продажу базується на тому, начебто я щось для когось не збудував. Хоча маємо не договір будівельного підряду, а договір купівлі-продажу, який не визначає, що і для кого треба будувати. Будувати невідомо що неможливо, а невідомо для кого — необов’язково. Тому, коли я у заявах про роз’яснення судових рішень просив роз’яснити, ЩО я повинен збудувати і ДЛЯ КОГО, то як же суд роз’яснить невідомо що і назве невідомо кого.
На прикладі моєї ніжинської теплиці ми покажемо світові практичну неможливість захистити приватну власність.
Ніжинський суд не прийняв до розгляду дві мої заяви щодо теплиці — «про встановлення факту націоналізації» і «про встановлення факту дискримінації», мотивуючи це тим, що такі заяви розглядаються судом за місцем реєстрації особи. Спеціально для встановлення рекорду я виписуюсь зі Славутича і пропишусь у теплиці по вул. Носівський шлях, 25 або взагалі залишуся без прописки.
Тарас СТУПАК
Позов проти мене був поданий «на захист економічних інтересів держави». Який усього за два роки тяганини був задоволений апеляційним судом Чернігівської області. Частина теплиці була безоплатно-примусово націоналізована.
Оскільки я не змирився з цим, тема теплиці тягнеться вже кілька років і складається більш як із 10 справ, розглянутих Ніжинським, Деснянським, Ніжинським адміністративним судами, а також багато разів пройшла через апеляційний і Верховний суди. Три заяви зареєстровані у Страсбурзі й чекають черги. Наявні всі підстави для встановлення рекорду для Книги рекордів Гіннеса у судово-правовій галузі.
За розглянутими справами право приватної власності не було захищено. Суд не зумів роз’яснити власних рішень. Справу вже розглядали судді Ніжинського суду Скалозуб, Марченко, Діденко, Триголова, Куровський, Олійник. Мені сказали, що у Ніжинському суді 12 суддів. Мабуть, потрібно, щоб усі вони мали щастя розглянути справу про мою теплицю.
Націоналізація через механізм розірвання договору купівлі-продажу базується на тому, начебто я щось для когось не збудував. Хоча маємо не договір будівельного підряду, а договір купівлі-продажу, який не визначає, що і для кого треба будувати. Будувати невідомо що неможливо, а невідомо для кого — необов’язково. Тому, коли я у заявах про роз’яснення судових рішень просив роз’яснити, ЩО я повинен збудувати і ДЛЯ КОГО, то як же суд роз’яснить невідомо що і назве невідомо кого.
На прикладі моєї ніжинської теплиці ми покажемо світові практичну неможливість захистити приватну власність.
Ніжинський суд не прийняв до розгляду дві мої заяви щодо теплиці — «про встановлення факту націоналізації» і «про встановлення факту дискримінації», мотивуючи це тим, що такі заяви розглядаються судом за місцем реєстрації особи. Спеціально для встановлення рекорду я виписуюсь зі Славутича і пропишусь у теплиці по вул. Носівський шлях, 25 або взагалі залишуся без прописки.
Тарас СТУПАК
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |