Про теплі руки кардинала і всеукраїнську "Просвіту"

Сьогодні йде процес, про який мріяли покоління борців за Україну - процес кристалізування української нації замість совєтського гидотного насєлєнія, яке чомусь іменувалось українським народом.

Потужно відроджується українське кіно - досить назвати розголос навколо "Червоного", "Межі", "Сторожової застави", "Припутнів", а ще чекаємо прем'єри "Кіборгів". Оплески Пилипу Іллєнку і Вячеславу Кириленку!

Змінюється українська освіта - мова не тільки про статтю 7 нового закону, яка не до шмиги мадярам та румунам - нащадкам окупантів. Вчителі отримують уже пристойні зарплати! Повага - міністру Лілії Гриневич!

Проведено очищувальну декомунізацію, яку важко переоцінити, бо вона міняє картинки в багатьох головах, а не тільки на площах і вулицях. Вітання Володимиру В'ятровичу!

Вперше йде медична реформа, бо далі вже нікуди. Оплески цькованій всьопропальщиками Уляні Супрун!

Українська книга вперше закуповується для бібліотек солідними накладами - знову згадаємо Вячеслава Кириленка. Поставлено бар'єри для мутного потоку російських книги, кіно, музики - у маршрутках я вже майже не чую блатняцького "шансону"...

Україна змінюється, платячи за це, на жаль, не "гнилою кров'ю" (Т. Шевченко), а кров'ю найкращих чоловіків українських, які воюють на Донбасі з рашистською навалою. Україна змінюється завдяки війні.

Але зміни ці йдуть не завдяки "Просвіті", яка вже давно втратила наступальність - місце її, як показала і доповідь Павла Мовчана на з'їзді у Будинку вчителя, заступили соплі і сльози. Останні, до речі, часто фальшиві і викликані усуненням від фінансових потічків... "Просвіта" перестала бути дороговказом змін для української інтелігенції і влади.

...П'ять років тому виникла "Тернопільська ініціатива", коли чернігівські і тернопільські просвітяни заявили про потребу перезавантаження "Просвіти". Геронтами центрального керівництва це було сприйнято як замах на сакральне.

Чотири року тому чернігівська делегація (крім Бориса Домоцького, який облуди керівництва ВУТ "Просвіта" не витримав раніше і поїхав зі з'їзду знову на свій північний рубіж оборони), проголосувала проти обрання Павла Мовчана вчергове головою "Просвіти". Це нам не забули - коли регіонали Януковича в супрязі з агентами ФСБ та "шістками", замальцованими з нашого середовища, валили чернігівську "Просвіту" (газети "Сіверщина" та "Біла хата", старовинне приміщення, мистецька галерея, книгарня "Інтермеццо") Павло Мовчан нам поміг - надіслав ...перевіряючого, який виявив наші сурйозні порушення: малувато протоколів засідань правління за якісь там роки. Про що й було розказано на вчорашньому з'їзді... Так наче нам центральне правління якісь гроші дає на утримання штату секретарів і референтів...

Та й у відставку я не подавав з голови обласної "Просвіти", як там було мовлено - то якраз регіонали і Мовчан хотіли, щоб так було. А я відбув передбачений Статутом термін і відмовився балотуватися ще раз, передавши естафету Олександру Шевченку, який, до речі, на відміну від Павла Мовчана, обирався з альтернативних кандидатур і навіть правління обиралося рейтинговим голосуванням. Може, й через це чернігівська "Просвіта" - жива, на відміну від всеукраїнської централі?

Відбиваючись від атак регіоналів та централі ВУТ "Просвіти", ми все ж зберегли те, що змогли - і приміщення у нас не відібрали, і газету, знищену агентурою, відновлюємо, і книгарня "Інтермеццо", хоч і захоплена захланцями, діє...

Зрештою, і на цьому з'їзді ми пропонували почати процес змін згори. Відкинули. ВУТ "Просвіта" перетворилася в "річ у собі" - самі плачуться, самі втішаються, коли час від часу влада підкине медальку чи фінансову пайку, самі себе накручують, самі себе хвалять...

Власне, ми ж і з Павлом Мовчаном не воюємо - нам просто це нецікаво. Ми, чернігівські та ніжинські просвітяни, поважаємо його, як особистість, як поета, позитивну рецензію на останню збірку якого я писав, як пристрасного публіциста... Але, як говорив кардинал Любомир Гузар, владу треба передавати теплими руками...

Василь ЧЕПУРНИЙ,
почесний голова обласного товарства "Просвіта" імені Т.Шевченка