Про пляжі на Канарах, Дніпрі й Десні
Я не про вибори, про пляжі. Днями мене здивувало ось це повідомлення, розміщене на сайтах: «У столиці заборонено купатися на всіх пляжах".
Про це повідомили в санепідемслужбі Києва, передає «5 канал».
Усього на початок сезону планувалося відкрити 11 пляжів, утім паспорт змогли отримати лише сім. Однак, купатися не можна й на них.
СЕС пояснює: через спеку у воді надто швидко розмножуються бактерії, які можуть бути небезпечними для здоров'я. Встановити попереджувальні знаки біля води вже зобов'язали комунальників», — ідеться в повідомленні.
"Це пов’язано з нетиповою для України спекотною погодою. І заборона на купання буде до того часу, поки не нормалізуються показники якості води", — уточнив заступник головного санітарного лікаря Києва Юлій Жигалов».
Подібну страшилку в середині липня поширила і санітарна служба Чернігова — стосовно купання в Десні, причому поширила заднім числом, через кілька днів після встановленої службою заборони.
Перше запитання — що взагалі означає така заборона? Звичайно, людям не заборониш доступ до води, в тому числі — і на пляжах (утім, тут ще якось можна встановити «кордони» з парканів і міліції). Але заборона таки ж тягне за собою певні наслідки. Наприклад, із пляжів можуть зняти рятувальні служби, припинити обстежувати й чистити дно, прикрити туалети, заборонити тут торгівлю — аякже, пляж же офіційно закритий.
Але цікавіше інше питання: чому взагалі в розпал літа закривають пляжі? Пояснення санслужб не дуже переконливе. Особливо щодо «нетипової для України спекотної погоди», Якщо вже бути точним, то якраз перед отим рішенням санітарним служб, посеред липня, в Україну, принаймні, на Київщину та Чернігівщину, якраз прийшло суттєве похолодання. Уночі температура опускалася до 13–14 градусів. Любителі купання взагалі зажурилися: погода більш як на тиждень зіпсувала найкращі для купання дні. Хоч на погоду, звісно, нарікати не варто.
Але й без цього нетривалого похолодання, після якого настала ще більша спека, що воно взагалі означає, оте твердження про «нетипову» спеку? Та в нас ще з радянських часів (а ми живемо в пострадянських) усе нетипове — спека, мороз, дощі, повінь. І стало вже звичним, киваючи на цю «нетиповість», пояснювати, наприклад, провали в аграрному секторі. Хоча все це «типове» і давно відоме, всі ці природні явища.
А якщо нині і з’являється щось нетипове, то, скоріше, з вини самого суспільства, людей, держави, якщо тут звикли жити за принципом «Після нас — хоч потоп». Тому хотілося б дізнатися не так про «нетипові», як про інші причини забруднення вод. Чи не є цими причинами загальне забруднення природи, особливо в містах і довкола них, а особливо — в таких потворних мегаполісах, як Київ? Чи не забруднюють Десну, а відтак і Дніпро, у який впадає наша ріка, десь вище за течією, на Брянщині в Росії?
Усі ці запитання схожі на ті, які стосуються ситуації, коли в останні роки дуже слабка повінь на Десні. В моєму селі Авдіївка Куликівського району, яке лежить на Десні і має розкішні придеснянські луки, вже третю весну підряд на ці луки в отаку малу повінь не виходить деснянська вода. Луки сохнуть, страждають від безводдя численні озерця на них. У народі називають дві причини.
Одна — це забір води у верхів’ях Десни, на Брянщині, для якихось промислових потреб. Друга, мабуть, ще більш суттєва — скидання весною, в повінь, води з-під Києва через каскад дніпровських водосховищ. А скидають тому, що в останні роки олігархи нахабно забудовують узбережжя Дніпра довкола Києва, мурують свої маєтки мало не на березі рік, заплав, озер. А потім бояться, щоб велика весняна повінь не змила їхні маєтки. І ось, щоб догодити купці олігархів від влади, роблять так, що потерпають сотні тисяч людей, які живуть по Десні та Дніпру.
Ось дві причини, і доволі небезпідставні, які, повторюю, гуляють у народі. Можливо, це й не так. То чому б владі через свої численні структури, насамперед, екологію (до речі, столична її служба вже заявляла, що треба розбиратися з нахабним забудовуванням берегів під Києвом), і не розповісти населенню, як воно є насправді. І що ж є причиною зникнення нормальних повеней, а натомість — забруднення води і закриття пляжів улітку? Невже спалахи на Сонці, Місячна активність чи землетрус у Мексиці? Чи щось ближче, реальніше?
Але чи дочекаємося ми від влади таких роз’яснень, які вона б зобов’язана була дати народові, який її обрав, цю владу, найняв на службу і якому вона повинна служити? Питання риторичне, відповідь очевидна: не дочекаємося. Від такої влади, представники якої далекі від народу, а в цю літню пору — далекі навіть географічно. Це простолюдини, посполиті мають відпочивати у своєму місті, селі, на своїх ріках та озерах. Ті, хто при владі, зараз лежать на інших пляжах — від Криму до Канарських островів.
Але це вже не про пляжі — про вибори.
Петро АНТОНЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
