Про московську Моську і католицький Китай

Московські призначенці в Україні - синод так званої УПЦ - висловилися нарешті про направлення в Україну екзархів Вселенського патріарха. Довго ж набирали повітря в легені, вимуштрувані московськими паками і паками та вкупі з вонмімами! І шо ж прорекли синодали? Сказали, що це грубе втручання в канонічну територію московського патріархату, пардон - у заяві це зветься чомусь "територією УПЦ". Хоча, як зразу ж їм відповів єпископ Іов константинопольського патріархату, "по якому праву УПЦ МП засуджує Вселенський патріархат, якщо у міжцерковних відносинах УПЦ МП не є самостійною одиницею у веденні діалогу, вона не є суб’єктом, не веде листування, в якій бере участь виключно РПЦ".

Ба, більше - отці із захопленої Москвою Києво- Печерської лаври слово "екзархи" навіть взяли в лапки, себто не визнають їх такими. Як там у Крилова про Моську, що гавка на слона, знать, ана сільна...

А зі сходу на Москву наступає Ватикан, який вперше з 1951 року домовився з китайською комуністичною владою про спільне узгодження єпископів. Зараз, нагадаю, там діють єпископи у підпіллі і так звана Китайська католицька асоціація, визнавана владою. Звісно, підпільниками Ватикан пожертвував, та це їх розбірки. Але на Схід МП буде важче просуватися.

І про фігуру замовчування - УГКЦ. Папський нунцій (посол, по-нашому) кардинал Клаудіо Ґуджеротті подякував українським греко-католикам за тоє-сьоє, а головно - за вірність Риму. Нє, ну чого ж переживати за тую вірність, якщо на позір до православного Томосу і автокефалії уніати не тичуться? :) Просто ж так посли не дякують - значить, є за що. Поки що є за що ...

Василь ЧЕПУРНИЙ