Церква як на фронті
Кожен день, а ближче до отримання Томосу – то й щогодини, викільчуються новини церковного фронту, де йде також війна між Добром і Злом, між Україною і Росією. Хоча й зазолочено цю війну візантійськими шатами та сивими і не дуже бородами і круглими чи й квадратними панагіями. Та ще ж і філологічними вправами у стилі поважного мовлення, в яке загортаються слова – снаряди і кулі…
Синод українського підрозділу РПЦ (УПЦ – МП) під головуванням Онуфрія (Березовського) ухвалив звернення щодо ймовірного надання Томосу Вселенського патріарха українському православ’ю про незалежність (автокефалію).
Висновок перший: автокефалії підрозділ РПЦ, що маскується під наличку УПЦ – не хоче. Що й не дивно – вони ж підрозділ, баєвой атряд московської церкви.
Висновок другий: однак синодали визнали обмовкою, що боротьба за українську автокефалію вже йде 100 років: « Дискусія про надання автокефального статусу Православній Церкві в Україні триває протягом вже майже 100 останніх років».
Висновок третій: визнають московські служки, що автокефалія ламає всю московську пиху по світу, а перед цим ляпають несусвітнє про «технічний статус» (чого тоді так напружуватися? Спокійно пакі і пакі!): «Автокефальний статус має суто технічний церковний характер, який полягає у сприянні проповіді Євангелія на території окремої держави, і не може бути інструментом у геополітичній боротьбі». Дійсно, тоді Москва перестає бути найбільшою православною церквою і стає однією із. Що московітам як серпом по …клобуку.
Висновок четвертий, набридливий – традиційно брешуть. Зокрема, про невтручання держави в церковні питання, тоді як від Нікейського собору, як мінімум, саме держава завжди втручалась. Як і в надання Томосу про автокефалію, скажімо, Польській церкві в 1924 році. Чи коли Джугашвілі (бандитська кличка – Сталін) у 1943 році створював оцю російську церкву, що тепер хоче не дати свободи українській церкві, утвореній якраз без державної влади, а то й всупереч їй.
Митрополит Керченський Платон (Удовенко) освятив Кримський міст. Це той митрополит, що так довго служив по відомству російських розвідслужб в Аргентині, а перед своєю кончиною митрополит Володимир (Сабодан) перевів в Україну свого друга...
І ще зведення з церковного фронту: якийсь ідіот у приміщенні Київської Патріархії розпилив невідому речовину, від чого постраждала економ, престаріла монахиня Варвара. Далі буде...
А резиденція Вселенського Патріарха Варфоломія I начебто взята під посилену охорону, бо від москалів можна всього чекати...
Василь ЧЕПУРНИЙ
На фото: священик УПЦ МП благословляє кривавого російського терориста Гіркінда.
Синод українського підрозділу РПЦ (УПЦ – МП) під головуванням Онуфрія (Березовського) ухвалив звернення щодо ймовірного надання Томосу Вселенського патріарха українському православ’ю про незалежність (автокефалію).
Висновок перший: автокефалії підрозділ РПЦ, що маскується під наличку УПЦ – не хоче. Що й не дивно – вони ж підрозділ, баєвой атряд московської церкви.
Висновок другий: однак синодали визнали обмовкою, що боротьба за українську автокефалію вже йде 100 років: « Дискусія про надання автокефального статусу Православній Церкві в Україні триває протягом вже майже 100 останніх років».
Висновок третій: визнають московські служки, що автокефалія ламає всю московську пиху по світу, а перед цим ляпають несусвітнє про «технічний статус» (чого тоді так напружуватися? Спокійно пакі і пакі!): «Автокефальний статус має суто технічний церковний характер, який полягає у сприянні проповіді Євангелія на території окремої держави, і не може бути інструментом у геополітичній боротьбі». Дійсно, тоді Москва перестає бути найбільшою православною церквою і стає однією із. Що московітам як серпом по …клобуку.
Висновок четвертий, набридливий – традиційно брешуть. Зокрема, про невтручання держави в церковні питання, тоді як від Нікейського собору, як мінімум, саме держава завжди втручалась. Як і в надання Томосу про автокефалію, скажімо, Польській церкві в 1924 році. Чи коли Джугашвілі (бандитська кличка – Сталін) у 1943 році створював оцю російську церкву, що тепер хоче не дати свободи українській церкві, утвореній якраз без державної влади, а то й всупереч їй.
Митрополит Керченський Платон (Удовенко) освятив Кримський міст. Це той митрополит, що так довго служив по відомству російських розвідслужб в Аргентині, а перед своєю кончиною митрополит Володимир (Сабодан) перевів в Україну свого друга...
І ще зведення з церковного фронту: якийсь ідіот у приміщенні Київської Патріархії розпилив невідому речовину, від чого постраждала економ, престаріла монахиня Варвара. Далі буде...
А резиденція Вселенського Патріарха Варфоломія I начебто взята під посилену охорону, бо від москалів можна всього чекати...
Василь ЧЕПУРНИЙ
На фото: священик УПЦ МП благословляє кривавого російського терориста Гіркінда.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |