Про децентралізацію та маніпуляції
Ще одна мантра кандидатів – децентралізація. Мовляв, усі зміни в місті − винятково завдяки цій реформі. Абсолютна нісенітниця. Зверніть увагу: жоден із кандидатів не зміг пояснити, що означає ця реформа. Насправді дуже просто. З 2015 року деякі податки стали лишатися на місцях.
Які? Насамперед − акциз. На жаль, чинна влада з наступного року хоче його від міст забрати. Від акцизу бюджет міста поповнювався від 72 млн грн (2015 р.) до 168 млн (план на 2020 рік). Також на місцях залишили податок на нерухомість (у середньому − 15 млн на рік) та транспортний податок − близько 1 млн грн на рік. За роки децентралізації в середньому бюджет міста Чернігова додатково отримує 143 млн грн щороку. Ось вам і весь міф про децентралізацію.
Але ж є й інша сторона медалі. Починаючи з 2016 року центральна влада перекладає на місцевий бюджет фінансування напрямів, кошти за які раніше платила держава. Це − пільговий проїзд у громадському транспорті, професійно-технічна освіта, комунальні послуги та техперсонал у сфері освіти та охорони здоров’я тощо. Так ось, додаткові витрати на фінансування цих напрямів на 250 млн грн перевищують ті надходження, які місто отримало від «децентралізації».
Повторюючи мантри про те, що останні 5 років − це результат децентралізації, опоненти чинного міського голови не згадують, що на момент ухвалення Владиславом Атрошенком присяги 4 грудня 2015 на рахунках міста було 188 млн гривень. Ці кошти просто лежали на рахунках, а в цей час в сквері Богдана Хмельницького в ямах квакали жаби, чернігівці ламали ноги в підземних переходах на Шерстянці, на Бойовій та біля готелю «Україна», їздили на іржавих тролейбусах... А гроші собі лежали на рахунках.
Не кажучи вже про те, що багато чого в місті можна було робити без грошей. Демонтувати недобудову «Дворянського зібрання» на Валу, незаконні гаражі, іржаві ларки, зайву зовнішню рекламу на вулицях міста нашій команді дозволила не фінансова децентралізація, а політична воля та злагоджена робота.
І останнє на тему бюджету. Коли кандидати обіцяють роздати кошти з бюджету міста пенсіонерам, збільшити фінансування галузі охорони здоров’я та побудувати багато нових шкіл та дитячих садочків – вони займаються популізмом. Тому що всі розповідають, куди потрібно витрачати, але ніхто не каже, як ці гроші заробити. Ба більше, через втрати міста від коронавірусу бюджет Чернігова недоотримає близько 250 млн грн за підсумками 2020 року. Про це варто пам’ятати виборцям, коли вони чують солодкі обіцянки.
Особливо популізмом відзначився кандидат від партії Путіна ОПЗЖ. Вадим Антошин також вирішив балотуватися на посаду міського. Можливо, він розраховує на те, що чернігівці забули, як він працював начальником управління ЖКГ часів Миколи Рудьковського та Олександра Соколова? Як після снігопаду пропонував чернігівцям брати пісочок та посипати доріжки, щоб дійти до зупинки громадського транспорту, а пенсіонерам сидіти вдома, щоб не травмуватися на слизьких тротуарах? За Антошина сфера ЖКГ міста занепадала, а зараз він став «експертом» ще в темах охорони здоров’я та соціального захисту населення. Забув, як сам просив виконком регулярно підвищувати тарифи...
Олександр ЛОМАКО
Які? Насамперед − акциз. На жаль, чинна влада з наступного року хоче його від міст забрати. Від акцизу бюджет міста поповнювався від 72 млн грн (2015 р.) до 168 млн (план на 2020 рік). Також на місцях залишили податок на нерухомість (у середньому − 15 млн на рік) та транспортний податок − близько 1 млн грн на рік. За роки децентралізації в середньому бюджет міста Чернігова додатково отримує 143 млн грн щороку. Ось вам і весь міф про децентралізацію.
Але ж є й інша сторона медалі. Починаючи з 2016 року центральна влада перекладає на місцевий бюджет фінансування напрямів, кошти за які раніше платила держава. Це − пільговий проїзд у громадському транспорті, професійно-технічна освіта, комунальні послуги та техперсонал у сфері освіти та охорони здоров’я тощо. Так ось, додаткові витрати на фінансування цих напрямів на 250 млн грн перевищують ті надходження, які місто отримало від «децентралізації».
Повторюючи мантри про те, що останні 5 років − це результат децентралізації, опоненти чинного міського голови не згадують, що на момент ухвалення Владиславом Атрошенком присяги 4 грудня 2015 на рахунках міста було 188 млн гривень. Ці кошти просто лежали на рахунках, а в цей час в сквері Богдана Хмельницького в ямах квакали жаби, чернігівці ламали ноги в підземних переходах на Шерстянці, на Бойовій та біля готелю «Україна», їздили на іржавих тролейбусах... А гроші собі лежали на рахунках.
Не кажучи вже про те, що багато чого в місті можна було робити без грошей. Демонтувати недобудову «Дворянського зібрання» на Валу, незаконні гаражі, іржаві ларки, зайву зовнішню рекламу на вулицях міста нашій команді дозволила не фінансова децентралізація, а політична воля та злагоджена робота.
І останнє на тему бюджету. Коли кандидати обіцяють роздати кошти з бюджету міста пенсіонерам, збільшити фінансування галузі охорони здоров’я та побудувати багато нових шкіл та дитячих садочків – вони займаються популізмом. Тому що всі розповідають, куди потрібно витрачати, але ніхто не каже, як ці гроші заробити. Ба більше, через втрати міста від коронавірусу бюджет Чернігова недоотримає близько 250 млн грн за підсумками 2020 року. Про це варто пам’ятати виборцям, коли вони чують солодкі обіцянки.
Особливо популізмом відзначився кандидат від партії Путіна ОПЗЖ. Вадим Антошин також вирішив балотуватися на посаду міського. Можливо, він розраховує на те, що чернігівці забули, як він працював начальником управління ЖКГ часів Миколи Рудьковського та Олександра Соколова? Як після снігопаду пропонував чернігівцям брати пісочок та посипати доріжки, щоб дійти до зупинки громадського транспорту, а пенсіонерам сидіти вдома, щоб не травмуватися на слизьких тротуарах? За Антошина сфера ЖКГ міста занепадала, а зараз він став «експертом» ще в темах охорони здоров’я та соціального захисту населення. Забув, як сам просив виконком регулярно підвищувати тарифи...
Олександр ЛОМАКО
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
