Про бджіл говорили в ОДА
У гонитві за наживою окремі сільгоспвиробники труять неякісними агрохімікатами і бджіл, і людей. Про це йшлося на нараді в Чернігівській обласній державній адміністрації, де влада зібрала всі зацікавлені сторони.
Натомість аграрії переконували, що причиною масової загибелі бджіл є не отрутохімікати, а холодна і затяжна весна. Звісно, такі аргументи нікого не переконали. Пасічники скаржаться, що саме сільгосппідприємства вчасно не повідомляють про роботи з обробки полів хімікатами. Розповідали про приховування інформації щодо методів обробки і характеристик хімічних речовин. Також нарікали на недотримання допустимих часових норм, нехтування погодними умовами. Правилами дозволяється проводити обробку лише у нічний або вранішній час і при швидкості вітру 1--2 м за секунду. Однак аграрії не зважають на це і здійснюють польові роботи за зручних умов.
В області зареєстровано органами Держпродспоживслужби 41,4 тисячі бджолосімей, але реально їх є більше -- 53,2 тисячі. "Відсутність реєстрації, -- казав на нараді начальник обласного управління Держпродспоживслужби Юрій Павлишен, -- не дає можливості ідентифікувати пасіки для ефективного контролю за застосуванням аграріями отрути. Проте і ці аргументи не переконують власників вуликів -- адже медоносні комахи загинули і на зареєстрованих пасіках, а ніякого покарання винуватці не отримали. Як і пасічники -- компенсації за втрачені бджолосім'ї.
"Навіть у разі надходження заяви від бджолярів Держпродспоживслужба не вправі одразу ініціювати перевірку. Для цього потрібно зібрати чималу доказову базу. І лише отримавши погодження регулятора з Києва, можна позапланово перевірити ймовірного порушника. Відповідно, це забирає чимало часу і ускладнює підтвердження факту зловживань з боку суб'єкта господарювання", -- казали пасічники.
Підсумки наради підбив голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко: "Передусім маємо припинити практику неконтрольованого протруєння полів несертифікованими хімікатами. Для цього потрібно посилити контроль і зобов'язати сільгоспвиробників працювати прозоро, не приховувати інформацію щодо своїх дій на землях громад. Узагальнимо всі пропозиції та спрямуємо відповідне звернення до Кабміну для змін у нормативних документах. До розв'язання цієї проблеми на законодавчому рівні залучимо нардепів з Чернігівщини".
Очільник виконавчої влади області переконаний, що виправити ситуацію може внесення змін до законів про карантин і захист рослин та бджільництво, щоб норми відповідали європейським стандартам.
"Голос України"
Натомість аграрії переконували, що причиною масової загибелі бджіл є не отрутохімікати, а холодна і затяжна весна. Звісно, такі аргументи нікого не переконали. Пасічники скаржаться, що саме сільгосппідприємства вчасно не повідомляють про роботи з обробки полів хімікатами. Розповідали про приховування інформації щодо методів обробки і характеристик хімічних речовин. Також нарікали на недотримання допустимих часових норм, нехтування погодними умовами. Правилами дозволяється проводити обробку лише у нічний або вранішній час і при швидкості вітру 1--2 м за секунду. Однак аграрії не зважають на це і здійснюють польові роботи за зручних умов.
В області зареєстровано органами Держпродспоживслужби 41,4 тисячі бджолосімей, але реально їх є більше -- 53,2 тисячі. "Відсутність реєстрації, -- казав на нараді начальник обласного управління Держпродспоживслужби Юрій Павлишен, -- не дає можливості ідентифікувати пасіки для ефективного контролю за застосуванням аграріями отрути. Проте і ці аргументи не переконують власників вуликів -- адже медоносні комахи загинули і на зареєстрованих пасіках, а ніякого покарання винуватці не отримали. Як і пасічники -- компенсації за втрачені бджолосім'ї.
"Навіть у разі надходження заяви від бджолярів Держпродспоживслужба не вправі одразу ініціювати перевірку. Для цього потрібно зібрати чималу доказову базу. І лише отримавши погодження регулятора з Києва, можна позапланово перевірити ймовірного порушника. Відповідно, це забирає чимало часу і ускладнює підтвердження факту зловживань з боку суб'єкта господарювання", -- казали пасічники.
Підсумки наради підбив голова Чернігівської облдержадміністрації Андрій Прокопенко: "Передусім маємо припинити практику неконтрольованого протруєння полів несертифікованими хімікатами. Для цього потрібно посилити контроль і зобов'язати сільгоспвиробників працювати прозоро, не приховувати інформацію щодо своїх дій на землях громад. Узагальнимо всі пропозиції та спрямуємо відповідне звернення до Кабміну для змін у нормативних документах. До розв'язання цієї проблеми на законодавчому рівні залучимо нардепів з Чернігівщини".
Очільник виконавчої влади області переконаний, що виправити ситуацію може внесення змін до законів про карантин і захист рослин та бджільництво, щоб норми відповідали європейським стандартам.
"Голос України"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |