Андрій Прокопенко розповів чим закінчилась історія з «Фольксвагеном»
Чернігівщина добре запам’ятала, як на своєму офіційному представленні в 2019 році вже екс-очільник Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко звернувся до автоконцерну “Фольксваген” аби той будував свій новий завод не в Туреччині, а в Чернігівській області.
Цю заяву потім не раз нагадували Прокопенку, коли хотіли чимось дорікнути. Аж ось, в інтерв’ю «Деснянській правді» до Дня Незалежності, Андрій Прокопенко розповів як все було насправді і чим ця історія завершилась.
Передісторія
Наприкінці 2019 року автоконцерн “Фольксваген” призупинив заплановані інвестиції у розмірі 1,4 мільярда доларів для розвитку на турецькому ринку через військову операцію розпочату Туреччиною 9 жовтня проти курдів на півночі Сирії. Контракт, підписання якого було заплановане на 15 жовтня було скасовано, а відтак Німеччина розпочала пошуки іншої країни для реалізації цього масштабного інвестиційного проєкту.
В інтерв'ю «ДП» Андрій Прокопенко каже: «Коли я вступав на посаду, концерн“Фольксваген”призупинив будівництво заводу в Туреччині і я запросив їх збудувати завод на Чернігівщині. Було таке від нас запрошення. Я звернувся до Посла України в Німеччині Андрія Мельника і попросив його допомогти нам. Ми підготували нашу пропозицію, включили три промислові земельні ділянки. Переклали презентацію на німецьку і відправили».
«Посол приблизно через тиждень зустрівся з керівництвом концерну. Після зустрічі він набирає мене по WhatsApp і каже, що вони мають пропозицію Болгарії. Болгарія їм пропонує те саме плюс близько 800 млн євро дотацій, якщо вони будуватимуть завод у них. Тобто, продовжує Посол, необхідно аби ви вирішили, що ми можемо запропонувати з цього» – розповідає Прокопенко.
Конкурент – Болгарія
Переговорні позиції Болгарії були потужними. Країна запропонувала інвесторам безкоштовне підведення залізничної колії, автомобільної дороги, підключення всіх комунікацій, надання земельної ділянки, будівництво житла для працівників, і головне, податкові пільги, а саме звільнення підприємства на 10 років від податків на прибуток і ще від кількох зборів. Єдине, що не пообіцяла Болгарія, це хіба що побудувати сам завод. Тож пропозиція України мала бути, як мінімум, на рівні з болгарською.
Тоді Андрій Прокопенко звернувся до Юлії Свириденко, яка на той час була заступником міністра економіки, щоб організувати круглий стіл та визначити, що наша країна може запропонувати потенційному інвестору.
«Ми зібрали круглий стіл у Кабміні. Юлія Свириденко була заступником міністра економіки, я до неї звернувся для того, щоб ми організували цей захід. Також там був Дмитро Наталуха, голова Комітету ВР із економічної політики, були представники Мінфіну, Мінекономіки, з Одеси приїхав представник компанії ТІС (найбільший портовий оператор в Україні – ред.), бо в них теж є плани будувати у себе біля порту індустріальний парк… Ми обговорили пропозицію Болгарії – в них “Фольксваген” міг отриматибезкоштовне підведення залізничної колії, автомобільної дороги, підключення всіх комунікацій, надання земельної ділянки, будівництво житла для працівників, і головне, податкові пільги – звільнення підприємства на 10 років від податків на прибуток і ще від деяких податків», – згадує Прокопенко.
А що ж Україна?
Та в ході зустрічі стало зрозуміло, що Україна через свої міжнародні зобов'язання не могла запропонувати інвесторам жодних серйозних пільг.
«А представник Мінфіну на це зазначає, що згідно нашого меморандуму з МВФ, ми взагалі не можемо індустріальним паркам надавати жодних пільг, бо податкові пільги у нас заборонені, податки знижувати ми не можемо і так далі. Тому ось конкретна ситуація в якій ми програємо конкуренцію за капітал тій же Болгарії та Туреччині. Вони чітко відстоюють свої економічні інтереси. А нам у політиці цього не вистачає. Тому партії, яка відстоюватиме інтереси українського товаровиробника, я допомагатиму. І за неї голосуватиму. Бо нам це потрібно», - підкреслив Прокопенко.
Чому у сусідів індустріальні парки працюють, а в Україні – ні?
Вся справа в тому, що чинне законодавство України передбачає надання стимулів для індустріальних парків через Державний фонд регіонального розвитку. Та за три роки було профінансовано всього 4 проекти на мізерну суму – 7 мільйонів гривень. Саме стільки коштів спромоглася витратити держава на стратегічно важливу інфраструктуру.
До прикладу, у Польщі лише один парк в Катовіце залучив більше 10 мільярдів євро за нетривалий час свого існування за рахунок активних державних стимулів. А та ж сусідня Угорщина, яка майже вчетверо менша за Україну, – має близько 210 індустріальних парків, в нашій країні їх всього 47. З яких лише у 26 є керуюча компанія, а резиденти – лише у 9. Тобто з 47 парків реально працюють тільки 9.
Ці цифри добре показують, що без в змін в законодавстві Україна не може залучати серйозних міжнародних інвесторів, таких як «Фольксваген». І будь-які намагання окремо взятих очільників областей не дадуть результату без продуманої урядової промислової політики.
Цю заяву потім не раз нагадували Прокопенку, коли хотіли чимось дорікнути. Аж ось, в інтерв’ю «Деснянській правді» до Дня Незалежності, Андрій Прокопенко розповів як все було насправді і чим ця історія завершилась.
Передісторія
Наприкінці 2019 року автоконцерн “Фольксваген” призупинив заплановані інвестиції у розмірі 1,4 мільярда доларів для розвитку на турецькому ринку через військову операцію розпочату Туреччиною 9 жовтня проти курдів на півночі Сирії. Контракт, підписання якого було заплановане на 15 жовтня було скасовано, а відтак Німеччина розпочала пошуки іншої країни для реалізації цього масштабного інвестиційного проєкту.
В інтерв'ю «ДП» Андрій Прокопенко каже: «Коли я вступав на посаду, концерн“Фольксваген”призупинив будівництво заводу в Туреччині і я запросив їх збудувати завод на Чернігівщині. Було таке від нас запрошення. Я звернувся до Посла України в Німеччині Андрія Мельника і попросив його допомогти нам. Ми підготували нашу пропозицію, включили три промислові земельні ділянки. Переклали презентацію на німецьку і відправили».
«Посол приблизно через тиждень зустрівся з керівництвом концерну. Після зустрічі він набирає мене по WhatsApp і каже, що вони мають пропозицію Болгарії. Болгарія їм пропонує те саме плюс близько 800 млн євро дотацій, якщо вони будуватимуть завод у них. Тобто, продовжує Посол, необхідно аби ви вирішили, що ми можемо запропонувати з цього» – розповідає Прокопенко.
Конкурент – Болгарія
Переговорні позиції Болгарії були потужними. Країна запропонувала інвесторам безкоштовне підведення залізничної колії, автомобільної дороги, підключення всіх комунікацій, надання земельної ділянки, будівництво житла для працівників, і головне, податкові пільги, а саме звільнення підприємства на 10 років від податків на прибуток і ще від кількох зборів. Єдине, що не пообіцяла Болгарія, це хіба що побудувати сам завод. Тож пропозиція України мала бути, як мінімум, на рівні з болгарською.
Тоді Андрій Прокопенко звернувся до Юлії Свириденко, яка на той час була заступником міністра економіки, щоб організувати круглий стіл та визначити, що наша країна може запропонувати потенційному інвестору.
«Ми зібрали круглий стіл у Кабміні. Юлія Свириденко була заступником міністра економіки, я до неї звернувся для того, щоб ми організували цей захід. Також там був Дмитро Наталуха, голова Комітету ВР із економічної політики, були представники Мінфіну, Мінекономіки, з Одеси приїхав представник компанії ТІС (найбільший портовий оператор в Україні – ред.), бо в них теж є плани будувати у себе біля порту індустріальний парк… Ми обговорили пропозицію Болгарії – в них “Фольксваген” міг отриматибезкоштовне підведення залізничної колії, автомобільної дороги, підключення всіх комунікацій, надання земельної ділянки, будівництво житла для працівників, і головне, податкові пільги – звільнення підприємства на 10 років від податків на прибуток і ще від деяких податків», – згадує Прокопенко.
А що ж Україна?
Та в ході зустрічі стало зрозуміло, що Україна через свої міжнародні зобов'язання не могла запропонувати інвесторам жодних серйозних пільг.
«А представник Мінфіну на це зазначає, що згідно нашого меморандуму з МВФ, ми взагалі не можемо індустріальним паркам надавати жодних пільг, бо податкові пільги у нас заборонені, податки знижувати ми не можемо і так далі. Тому ось конкретна ситуація в якій ми програємо конкуренцію за капітал тій же Болгарії та Туреччині. Вони чітко відстоюють свої економічні інтереси. А нам у політиці цього не вистачає. Тому партії, яка відстоюватиме інтереси українського товаровиробника, я допомагатиму. І за неї голосуватиму. Бо нам це потрібно», - підкреслив Прокопенко.
Чому у сусідів індустріальні парки працюють, а в Україні – ні?
Вся справа в тому, що чинне законодавство України передбачає надання стимулів для індустріальних парків через Державний фонд регіонального розвитку. Та за три роки було профінансовано всього 4 проекти на мізерну суму – 7 мільйонів гривень. Саме стільки коштів спромоглася витратити держава на стратегічно важливу інфраструктуру.
До прикладу, у Польщі лише один парк в Катовіце залучив більше 10 мільярдів євро за нетривалий час свого існування за рахунок активних державних стимулів. А та ж сусідня Угорщина, яка майже вчетверо менша за Україну, – має близько 210 індустріальних парків, в нашій країні їх всього 47. З яких лише у 26 є керуюча компанія, а резиденти – лише у 9. Тобто з 47 парків реально працюють тільки 9.
Ці цифри добре показують, що без в змін в законодавстві Україна не може залучати серйозних міжнародних інвесторів, таких як «Фольксваген». І будь-які намагання окремо взятих очільників областей не дадуть результату без продуманої урядової промислової політики.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |