Привид Гапона в боротьбі за ПДВ
Образ попа Гапона відомий як приклад того, як можна обурення направити в зовсім інше, ніж потрібно, русло. Переляканий цар Микола II, до якого піп Гапон привів натовп народу з петицією, наказав стріляти, що дало сигнал більшовикам розпочати «генеральну репетицію» революції.
Ми неспроста пригадали цю історію, бо вона аж занадто нагадує ситуацію, що виникла сьогодні між сільгоспвиробниками і переробниками олійних культур у питанні відшкодування ПДВ. Аби домогтися збереження повернення ПДВ після експорту соняшнику, сої, ріпаку, лідери аграрних асоціацій знову погрожують перекрити автомагістралі.
Виникає резонне запитання: а чому мають страждати ті, хто до конфлікту не має ніякого відношення? Та й блокування таке не є легітимним. Скажімо, замість постачання олійного насіння на олієдобувні підприємства його експортування, навіть за умов невідшкодування ПДВ, могло б стати цілком адекватним реагуванням. Облизня спіймали б тоді олійні монополісти, а держава тільки виграла. У бюджеті не тільки залишився б ПДВ, а надійшов би ще й податок на прибуток від експорту олійного насіння. Бо, як свідчить статистика, переробники декларують мізерний прибуток, попри заяви про формування більшої доданої вартості саме у них.
Так, відповідно до аналізу звітів провідної п’ятірки олійноекстракційних заводів Асоціації «Укроліяпром», у 2015 році в середньому на кожній тонні переробленого насіння соняшнику податку на прибуток не надійшло зовсім, а 2016 року, після оприлюдненої критики, – 158 грн.
Для порівняння, кожна експортована тонна насіння льону для харчових потреб принесла в бюджет у 2015 році 172 грн, а в 2016 році – 328 грн. І це в умовах сплати експортного мита на кожній тонні насіння льону 1570 і 1440 грн відповідно! (Інформацію подаємо, використовуючи звітні дані одного авторитетного експортера.)
То ж чи вигідно державі й надалі стримувати вирощування льону експортним митом? І який зиск має вона, продовжуючи надавати преференцію переробникам у вигляді дії експортного мита на насіння соняшнику в розмірі щонайменше 10 млрд грн щорічно?!
Отак само і у випадку з рішенням влади не повертати ПДВ експортерам масових олійних культур. Для відновлення паритету в оподаткуванні та з метою формування фондів бюджету для стимулювання фермерства та перспективних галузей агропромислового комплексу доцільно було б тоді скасувати відшкодування ПДВ та/або запровадити експортне мито на продукти переробки високомаржинальних олійних культур. Останнє є звичайною зарубіжною практикою.
Микола ШКУРКО, генеральний директор ТОВ «Просвітницька виробничо-комерційна фірма «Сяйво», голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України»Агропортал
Ми неспроста пригадали цю історію, бо вона аж занадто нагадує ситуацію, що виникла сьогодні між сільгоспвиробниками і переробниками олійних культур у питанні відшкодування ПДВ. Аби домогтися збереження повернення ПДВ після експорту соняшнику, сої, ріпаку, лідери аграрних асоціацій знову погрожують перекрити автомагістралі.
Виникає резонне запитання: а чому мають страждати ті, хто до конфлікту не має ніякого відношення? Та й блокування таке не є легітимним. Скажімо, замість постачання олійного насіння на олієдобувні підприємства його експортування, навіть за умов невідшкодування ПДВ, могло б стати цілком адекватним реагуванням. Облизня спіймали б тоді олійні монополісти, а держава тільки виграла. У бюджеті не тільки залишився б ПДВ, а надійшов би ще й податок на прибуток від експорту олійного насіння. Бо, як свідчить статистика, переробники декларують мізерний прибуток, попри заяви про формування більшої доданої вартості саме у них.
Так, відповідно до аналізу звітів провідної п’ятірки олійноекстракційних заводів Асоціації «Укроліяпром», у 2015 році в середньому на кожній тонні переробленого насіння соняшнику податку на прибуток не надійшло зовсім, а 2016 року, після оприлюдненої критики, – 158 грн.
Для порівняння, кожна експортована тонна насіння льону для харчових потреб принесла в бюджет у 2015 році 172 грн, а в 2016 році – 328 грн. І це в умовах сплати експортного мита на кожній тонні насіння льону 1570 і 1440 грн відповідно! (Інформацію подаємо, використовуючи звітні дані одного авторитетного експортера.)
То ж чи вигідно державі й надалі стримувати вирощування льону експортним митом? І який зиск має вона, продовжуючи надавати преференцію переробникам у вигляді дії експортного мита на насіння соняшнику в розмірі щонайменше 10 млрд грн щорічно?!
Отак само і у випадку з рішенням влади не повертати ПДВ експортерам масових олійних культур. Для відновлення паритету в оподаткуванні та з метою формування фондів бюджету для стимулювання фермерства та перспективних галузей агропромислового комплексу доцільно було б тоді скасувати відшкодування ПДВ та/або запровадити експортне мито на продукти переробки високомаржинальних олійних культур. Останнє є звичайною зарубіжною практикою.
Микола ШКУРКО, генеральний директор ТОВ «Просвітницька виробничо-комерційна фірма «Сяйво», голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України»Агропортал
| Читайте також |
| Коментарі (0) |