Пристрасті навколо художнього музею
Подія перша: триває суд за право залишатися приватній галереї "Пласт- Арт" в приміщенні обласного комунального закладу - художнього музею імені Г.Галагана. Оренда закінчилась, а виїжджати не хочеться. І деякі медіа вже стали на сторону галереї.
Проте ця давня історія почалася ще тоді, коли власником галереї був Борис Дєдов, а не його син і галерея була вселена незаконно в найбільш відремонтовані 1000 квадратних метрів державного закладу. Завдяки телефонному праву, яке здійснював чиновник адміністрації Кучми Степан Гавриш, який був чи то кумом чи ще якимсь дружбаном Дєдова. Знаю цю історію детально, бо мій хороший старший товариш, директор музею, народний художник Володимир Ємець довгі роки безуспішно намагався виселити непроханих орендарів. Та їх захищали дзвінки з адміністрації Кучми, а в Чернігові - тодішній голова обласної адміністрації Микола Бутко. Та й оренду Дєдов платив символічну - 1 гривню. Бо робив каміни для дач вельможних...
І, до речі, якщо товариство "Просвіта" щороку тягали, як свиня куфайку 🙂 , то на комісію, то на президію, то на сесію облради, щоб надати чи не надати пільгу по оренді (і далеко не 1 гривню ми платили!), то дві організації ніколи не утруждалися такими процедурами. Це єврейське культурне товариство і галерея "Пласт- Арт".
І ось Дєдова нема та справа його живе - галерея, про діяльність якої навряд чи ви й чули, хоче і далі паразитувати на тілі музею, який тим часом частину своїх колекцій мусить розміщувати ... в коридорі.
І друга подія: директора художнього музею Юрія Ткача начебто піймали на незаконних діях. І був суд. Ганебний суд. Бо судили за те, що начебто він виписав комусь премію і забрав її на потреби музею. Аж 6 тисяч двісті гривень! Чи ж не корупція? Пригадую, як двічі грабували мою дачу, я викликав міліцію, яка відмовлялась відкривати справу, бо сума вкраденого не дотягувала до якогось рівня. А тут аж шість тисяч двісті і в прокурора вистачало совісті подавати в суд свідчення, як три тисячі гривень витягували у Ткача зі штанів! Йому дали домашній арешт! Це ж не Міндіч і не Цукерман з мільярдами вкраденого і вивезеного в Ізраїль, ату його!
Не знаю чи ці дві події мають зв'язок, але співпадіння дивне. Комусь знадобився художній музей для дерибану чого - картин чи приміщення?
Василь ЧЕПУРНИЙ
Свого часу цю галерею незаконно розмістили в приміщенні художнього музею, що спричинило викрадення цінних художніх полотен. Будівля художнього музею повинна бути цілісною - без квартирантів. Та блат виявився сильнішим за закон. Володимир Ємець як директор боровся з усіх сил. Журналісти йому допомагали. У мене теж є чорновики листів до високих держстуктур, які ми писали з Ємцем разом. Музей має бути музеєм без сторонніх галерей - мистецьких чи ні.
Ольга ЧЕРНЯКОВА
Проте ця давня історія почалася ще тоді, коли власником галереї був Борис Дєдов, а не його син і галерея була вселена незаконно в найбільш відремонтовані 1000 квадратних метрів державного закладу. Завдяки телефонному праву, яке здійснював чиновник адміністрації Кучми Степан Гавриш, який був чи то кумом чи ще якимсь дружбаном Дєдова. Знаю цю історію детально, бо мій хороший старший товариш, директор музею, народний художник Володимир Ємець довгі роки безуспішно намагався виселити непроханих орендарів. Та їх захищали дзвінки з адміністрації Кучми, а в Чернігові - тодішній голова обласної адміністрації Микола Бутко. Та й оренду Дєдов платив символічну - 1 гривню. Бо робив каміни для дач вельможних...
І, до речі, якщо товариство "Просвіта" щороку тягали, як свиня куфайку 🙂 , то на комісію, то на президію, то на сесію облради, щоб надати чи не надати пільгу по оренді (і далеко не 1 гривню ми платили!), то дві організації ніколи не утруждалися такими процедурами. Це єврейське культурне товариство і галерея "Пласт- Арт".
І ось Дєдова нема та справа його живе - галерея, про діяльність якої навряд чи ви й чули, хоче і далі паразитувати на тілі музею, який тим часом частину своїх колекцій мусить розміщувати ... в коридорі.
І друга подія: директора художнього музею Юрія Ткача начебто піймали на незаконних діях. І був суд. Ганебний суд. Бо судили за те, що начебто він виписав комусь премію і забрав її на потреби музею. Аж 6 тисяч двісті гривень! Чи ж не корупція? Пригадую, як двічі грабували мою дачу, я викликав міліцію, яка відмовлялась відкривати справу, бо сума вкраденого не дотягувала до якогось рівня. А тут аж шість тисяч двісті і в прокурора вистачало совісті подавати в суд свідчення, як три тисячі гривень витягували у Ткача зі штанів! Йому дали домашній арешт! Це ж не Міндіч і не Цукерман з мільярдами вкраденого і вивезеного в Ізраїль, ату його!
Не знаю чи ці дві події мають зв'язок, але співпадіння дивне. Комусь знадобився художній музей для дерибану чого - картин чи приміщення?
Василь ЧЕПУРНИЙ
Свого часу цю галерею незаконно розмістили в приміщенні художнього музею, що спричинило викрадення цінних художніх полотен. Будівля художнього музею повинна бути цілісною - без квартирантів. Та блат виявився сильнішим за закон. Володимир Ємець як директор боровся з усіх сил. Журналісти йому допомагали. У мене теж є чорновики листів до високих держстуктур, які ми писали з Ємцем разом. Музей має бути музеєм без сторонніх галерей - мистецьких чи ні.
Ольга ЧЕРНЯКОВА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |