Причина «кривавої середи» – зґвалтований хлопець?

Позаминулої середи Чернігів заціпенів: напередодні увечері по місту блукала людина з лопатою, якою вбила трьох чоловік, поранила одного і налякала тисячі. Що ж трапилося того вечора, які причини штовхнули молодого хлопця на такі дії?
Існує декілька версій, найголовніша з них це психологічні розлади.

З нами погодилася поговорити Олена Островерська, патопсихолог психоневрологічної Чернігівської обласної лікарні:

-- Дії того молодого чоловіка говорять про те, що це явно якісь психічні відхилення, або органічного характеру або шизофренічний розлад. Це небезпечна особа для суспільства, яка повинна постійно знаходитися на лікуванні, можливо навіть примусовому. Є поняття особистості, є поняття хвороби, і часто хвороба змінює особистість до невпізнання. Для особистості з’являються якісь зверхцінні ідеї, які для нього стають непорушною істиною. І він слідує за тим, що йому говорять або що він собі думає.

-- Згідно його слів, вбивати йому наказував якийсь голос.
-- Якщо він дає такі свідчення, значить можна говорити про діагноз параноїдальна шизофренія. Тобто хворий чує голоси керівного характеру, і він не може їм опиратися.

-- Як цьому протидіяти, що повинна зробити для цього психіатрія?
-- Це повинно бути постійне психологічне лікування, без перерв. Я не знаю лікувався він чині, чи стояв на обліку. Але зазвичай ці люди хоча би два рази у рік, мають проходити стаціонарне лікування для профілактики. Взагалі це проблема нашої психіатричної допомоги, котру потрібно дуже серйозно вирішувати. Халатно підходити не можна, але тим не менш соціальні умови такі, що люди, які хворіють на психічні хвороби, часто це приховують. Кожен хоче жити, бути повноцінним, щоб не тикали пальцем, не казали псих. Коли суспільство прийде до висновку, що психічнохворі люди, це такі самі хворі як і на рак, чи туберкульоз чи на щось інше. Коли люди перестануть боятися зізнаватися громадськості у своїй хворобі, коли вони почнуть спокійно ходити на лікування, тоді все зміниться.

Гітлер ні до чого!
Наступна версія, це так званий «злочин во ім’я Гітлера». Нібито, хлопчина належав до нацистського угрупування і бабуся – його друга жертва, шила йому пов’язки з нацистською символікою. Цю версію оприлюднила газета «Сегодня», опираючись на коментарі Прес-служби МВС. Важко повірити у бабусю-прихильницю Гітлера, та й взагалі. Тож ми вирішили перевірити і цю версію.

Правоохоронці, які не забажали назватися, розповіли як ця версія виникла. Так дійсно хлопчина полюбляв читати, і у його досить чималій бібліотеці знайшли 5 книг, пов’язаних з історією Третього Рейху. Про це ж доповіли керівництву місцеві дільничні. Журналісти, які з посиланням на газету «Сегодня» підхопили цю версію, зарахували його до міфічної нацистської підпільної організації. Проте, цього хлопця цілком можна було зарахувати і до масонів, і до хрестоносців, і до свідків Ієгови, книжок про яких у нього було більше ніж про третій рейх. Скоріш за все його просто можна назвати людиною, що цікавиться історією.

Далі, як твердять джерела, коли інформація про «Голос Гітлера» почала лунати по ЗМІ, міліціонери ще раз перевіривши інформацію, захотіли відізвати її, але було вже пізно. Тож і вирішили не спростовувати нині, а дочекатися закінчення слідства. Тож не варто плутати маніакальні вбивства із злочинами Гітлера.

Одержимість
Існує і третя версія подій: підселення душ або одержимість нечистим. Цю версію коментує Олександр Шмуригін, прес-секретар Чернігівської єпархії УПЦ КП:

Справа у тому, що одержимість це коли диявол володіє людиною без її дозволу, без її свобідної волі. Людина має Божий дар – свобідну волю, має можливість вибирати між добром і злом, бути з Богом чи бути з його антиподом. Але релігійний досвід каже, що є такі випадки коли людина в силу різних причин, людиною оволодіває нечистий дух. Фізичними проявами цього є те, що людина іноді не може володіти своєю свідомістю. Чи це напади злості, чи дуже часто людину кидає, вона починає трястися як це буває при нападі епілепсії чи «чорної хвороби» як на неї кажуть в народі.

Що пропонує Церква у цьому випадку? Якщо людина одержима, то допомогти їй може тільки джерело спасіння та вічної любові – Бог. І ми віримо, і не тільки, бо як показує релігійний досвід, цей дух виганяється постійними молитвами. Якщо ми бачимо, що у когось із наших близьких чи людина сама усвідомлює, що у неї є така хвороба. То Церква радить привести таку людину до Бога.

Якщо до такої людини увійде Бог, то місця для диявола там не буде. Така людина повинна постійно, як можна більше сповідуватися і причащатися, молитися. При тому є особливі чини – заборонительні молитви. Практикують їх не всі священнослужителі, у переважній більшості це монахи. Адже такі сильні молитви не кожен наважиться читати. Звичайно, потрібно щоби людина сама усвідомлювала свою небезпеку. Справа у тому, що Господь без бажання самої людини не може її спасти, він повинен відчути її потребу перебування разом з Богом.

Олександр ЯСЕНЧУК
Повністю матеріал читайте в газеті "Сіверщина" за 29 квітня.