Прес- конференція Надії Савченко в коментарях

Вона насолоджується свободою: навіть скупалася у фонтані на Майдані Незалежности та фотографувалася з усіма охочими. Правда, попросила її не торкатися - відвикла від людей у російських застінках.

Тому, до речі, вона так стримано поводилася і під час вручення їй Президентом Зірки Героя України і мудра її мати під час фотографування стала між дочкою і Президентом, взявши обох під руки...

Звісно, за якийсь час - в Україні падіння героя з п'єдесталу народної шани відбувається швидко - про Надію Савченко стануть говорити приблизно, як про козака Гаврилюка.Але сьогодні вона насолоджується свободою, а Україна насолоджується своєю перемогою: льотчиця, офіцер Збройних Сил, яку не вдалося зламати Путіну, вдома!

Проте Надія Савченко не стала відсиджуватися дома - вона рветься у бій. Проговоривши ніч з подругою на кухні, вже назавтра вона була між людей, а вчора провела прес- конференцію.

Ось важливі моменти її думки, виокремлені кореспондентом газети "Експрес".

Про президентські амбіції

"Українці, якщо вам треба, щоб я була президентом, то я буду президентом".

"На Банкову я завтра ще не збираюся. Мені ще там немає що робити. Я ще там не можу щось зробити. Коли буду готова і зможу, і відчую сама, що я там потрібна, я туди піду".

Про плани на найближче майбутнє

"Я обов'язково піду в Раду у вівторок. Це мій перший робочий день. Мені вже 2 роки прогули ставлять"

"Я дуже люблю свою роботу, я люблю літати – і так, я хочу літати, хотіла б літати. Але для України я буду там і буду робити те, де буду корисна".

"Мені, напевно, як кожній нормальній, цивілізованій людині, хотілося б зробити турне світом і просто побачити світ. Але на все буде час".

"Стосовно робочого турне – так, я думаю, що обов’язково. Світ чує Україну, і кожна країна, особливо в Європі, повинні чути – бо ми всі сусіди. І якщо в тебе збоку сусід із гнилою душею і хворим розумом – то нам потрібно всім, у кого є совість, об’єднуватися для того, щоб зупиняти таких сусідів, тому що вони не дадуть жити нікому".

Про Тимошенко, "Батьківщину" і парламентську роботу

"У партії "Батьківщина" є голова, лідер. Я планую працювати ефективно, для цього абсолютно не потрібно очолювати партію. Буде треба – то треба, не треба – то я можу просто працювати ефективно її членом".

"Я дякую "Батьківщині", що вони взяли мене у список, коли я сиділа у в'язниці. Це було б добре, якби інші партії теж взяли у списки хоч по одному політв'язню. Щоб ми показали, що ці люди, які в Україні герої, в Росії сидять по тюрмах".

"Я буду вчитись. Я не перебіжчик. Я не прийшла сьогодні із "Батьківщиною", а завтра скажу "дякую" і вийду. Якщо мене щось не влаштовуватиме в колегах, то ми будемо домовлятись".

"Я знаю зсередини дві структури: армія та в’язниця. Перше, чим я буду займатися – це комітет чи створення спецкомісії по контролю. Я буду займатися в комітеті по армії, по логістиці, по тому, як все відбувається. Я знаю, як там на передовій. Я знаю всю корупцію в армії. Буде така комісія".

Про Путіна

"Є воша, а є гнида. От я Путіна бачу поки що як гниду. Це моє візуальне враження про нього".

"Відчепися від кожної країни, в яку ти вчепився. Залиш собі своє царство, не мордуй своїх людей, не знущайся над росіянами. Життя два рази не проживеш – здохнеш все одно. І ми всі теж помремо. Тому живи гідно як людина. Перестань не давати жити іншим".

Про ГРУшників

"Ви потрапили у таку саму м'ясорубку, як і я, розумію. Але, річ ось у чому. Ще раз прийдеш на мою землю зі зброєю вбивати мій народ - кадик рвати буду голими руками".

"Мені Єрофеєва і Александрова просто шкода. Тому що Україна показала, як ми своїх не кидаємо, а росіяни показали, як їм їхні не потрібні".

"Не такі вони були погані хлопці, щоб Росія їх не захистила. Для України вони погані і ми з ними вчинили так, як треба, але Росія повинна була своїх захищати, тому що воно так і має бути, тому що це твоя людина".

Про обмін і день звільнення

"Зайшли серед ночі, сказали "Збирайся з речами". Куди – не сказали. Я не знала, куди буду їхати – в Сибір, в Магадан у сторону Сенцова і Кольченка, чи в Україну».

"Як цей механізм вирішувався поза в'язницею, в якій я сиділа, не знаю".

Про Мінські домовленості і вибори на Донбасі

"Я не скажу, що вважаю їх достатньо ефективними. Добре, що вони загасили полум'я, яке на той час горіло дуже боляче для всіх. Стріляти стали менше. Дякую за це "Мінським". Хоча, дякую за це людям, які почали думати головою перед тим, як натиснути на курок".

"Якщо в нас будуть відкриті кордони і в нас буде багато радників, то ми довибираємося".

Про війну

"Назви дають політики, але як би війну не назвати, то її суть не змінюється. Це російсько-українська війна. Це не громадянська війна. Ворог – Росія. Є противники – це ті, хто задурені Росією, яких називають сепаратисти чи ополченці. А є ворог – це Росія".

"Люди різні скрізь. Так як їх чорнили, то я так не скажу. Святими теж не були. А те, що було, то пішли б послужили, все б знали. А то ви сидите на дивані і питаєте у нас, як ми воювали. Як приходилося, так і воювали. Чи ви думаєте, що там святі воюють".

Про Крим

"Як повертати. Я відчувала, що буде Третя світова війна. Якщо вона буде, то Крим повернеться. Якщо не буде, то Крим все одно якось повернеться".

Про українську мову

"Я не вважаю, що комусь потрібно щось нав’язувати. Кожен поки говорить, якою вміє, а потім піде говорити тією, якою по душі відчує".

"Як я бачу майбутнє України – то так, тільки українська мова, тільки українські телеканали. Ми будемо робити Україну для українців українською. Якщо зараз до цього хтось не дійшов, то ви зрозумієте, що ви любите цю державу, любите Україну всім серцем і готові заради неї змінюватися".

Про "закон Савченко"

"Ініціювати скасування закону – я не буду. Він правильний".

"Ті, для кого тюрма є домом, вони туди повернуться. Якщо там перетримати людей, то в’язниця нам зробить із нормальних людей більше злочинців".

І наостанок - коментар редактора газети "Слово просвіти" Любові Голоти: "Тюремні психіатри написали Василеві Стусу визначення: "Патологічно правдивий". А Надія докінечно відверта. Така якість у багатьох викликає переляк і ворожість. Ми відвикли від граничної правдивості і відвертості не лише в політиці. Тож перше, від чого захищатимуться її суперники і супротивники,- від її відвертої оцінки їх дій і людських якостей. І робитимуть це в різні принизливі способи, бо не лише Путін гнида. Та й було вже сказано: не так ті московські воші, як українські гниди. Я це до того, що не язвити, не роз"їдати, не розкльовувати сумнівами й підозрами та не шукати партійних невідповідностей, а підтримувати треба цю Постать. Не треба вимушувати Її тратити сили на ці болячки людської недовіри. Не відволікаймо Її від польоту на благо Україні!"

Василь ЧЕПУРНИЙ