Православні росіяни у Росії готуються «до катакомб»
Звісно, українцям, з нашою напруженою боротьбою за Томос і автокефалію, підсилену незрозумілими ходами почесного Патріарха Філарета, не до тонкощів релігійної ситуації в Росії. Проте українцям у Чернігові, які пам’ятають, що Брянщина колись була частиною Чернігівщини, варто знати – що ж відбувається у сусідів. Адже попри наше неправильне уявлення про тотальне панування там РПЦ – насправді ситуація інша.
Так у Трубчевську кілька років йшла напружена боротьба за поглинання московською патріархією храму св. пророка Іллі, що належить до альтернативної церкви - РПАЦ (Російська православна автономна церква). Росіяни цю церкву називають суздальським розколом, оскільки її центр знаходиться у Суздалі. На початок 2000-х років вона мала 90 приходів біля 60 священиків. А з середини 2000-х років путінська влада, приєднавши до РПЦ закордонну російську церкву, взялася і за внутрішню. Судами було проведено вилучення храмів у РПАЦ.
Та ж сама доля чекала і храм у Трубчевську. Хоча в маленькому місті (14 тисяч мешканців) вже є 5 храмів московської патріархії, їй було віддано і єдиний храм РПАЦ. Вірні відроджували його з 1991 року і беззмінним настоятелем був о. Володимир Ковтун, якого тепер патріарх московський Кіріл оголосив фактично своїм особистим ворогом. На що протоієрей Володимир, як повідомляє сайт Портал. Кредо, відреагував іронічно: «Я відчув себе Маринеско, якого Гітлер оголосив особистим ворогом і ворогом Третього рейху…». Якщо ж говорити серйозно, то московський патріарх не має жодної канонічної влади над священиками іншої, йому не підвладної Церкви.
Тепер рішенням судових інстанцій трубчевський храм остаточно перейшов у відання Клинцівської єпархії РПЦ. Іллінська церква у Трубчевську була останнім історичним храмом РПАЦ у всій Росії – всі інші відібрані судами ще раніше. Навіть храм у Желєзноводську Ставропольського краю, який вірні побудували самі в 1990-і роки, влада відібрала, не кажучи вже про 16 історичних храмів на Суздальщині, відроджених силами альтернативних російських православних.
«Нас заштовхують у катакомби» - сказав о. Володимир Ковтун. Справа в тому, що московська патріархія що в Росії, що в Україні міряє свою силу не числом вірних, а числом храмів. Недарма у відповідь на похвальбу мосовського патріарха Кіріла про величезну кількість приходів, Вселенський патріарх Варфоломій смиренно запитав – а скільки людей ви охрестили? скільки сповідали? скільки привели до Христа? То були риторичні питання.
Як показує досвід переслідування української парафії у місті Богоявленську (Ногінськ) під Москвою, коли влада захоплює храм і передає його московській церкві, вірні не переходять автоматично під омофор московського патріарха – будують новий храм, зрештою, моляться на квартирах. Наскільки такий рух є масовим – сказати не може ніхто, оскільки в Росії навіть свідків Єгови влада саджає по тюрмах, а тим паче не терпить православних, які не визнають влади московського патріарха.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Так у Трубчевську кілька років йшла напружена боротьба за поглинання московською патріархією храму св. пророка Іллі, що належить до альтернативної церкви - РПАЦ (Російська православна автономна церква). Росіяни цю церкву називають суздальським розколом, оскільки її центр знаходиться у Суздалі. На початок 2000-х років вона мала 90 приходів біля 60 священиків. А з середини 2000-х років путінська влада, приєднавши до РПЦ закордонну російську церкву, взялася і за внутрішню. Судами було проведено вилучення храмів у РПАЦ.
Та ж сама доля чекала і храм у Трубчевську. Хоча в маленькому місті (14 тисяч мешканців) вже є 5 храмів московської патріархії, їй було віддано і єдиний храм РПАЦ. Вірні відроджували його з 1991 року і беззмінним настоятелем був о. Володимир Ковтун, якого тепер патріарх московський Кіріл оголосив фактично своїм особистим ворогом. На що протоієрей Володимир, як повідомляє сайт Портал. Кредо, відреагував іронічно: «Я відчув себе Маринеско, якого Гітлер оголосив особистим ворогом і ворогом Третього рейху…». Якщо ж говорити серйозно, то московський патріарх не має жодної канонічної влади над священиками іншої, йому не підвладної Церкви.
Тепер рішенням судових інстанцій трубчевський храм остаточно перейшов у відання Клинцівської єпархії РПЦ. Іллінська церква у Трубчевську була останнім історичним храмом РПАЦ у всій Росії – всі інші відібрані судами ще раніше. Навіть храм у Желєзноводську Ставропольського краю, який вірні побудували самі в 1990-і роки, влада відібрала, не кажучи вже про 16 історичних храмів на Суздальщині, відроджених силами альтернативних російських православних.
«Нас заштовхують у катакомби» - сказав о. Володимир Ковтун. Справа в тому, що московська патріархія що в Росії, що в Україні міряє свою силу не числом вірних, а числом храмів. Недарма у відповідь на похвальбу мосовського патріарха Кіріла про величезну кількість приходів, Вселенський патріарх Варфоломій смиренно запитав – а скільки людей ви охрестили? скільки сповідали? скільки привели до Христа? То були риторичні питання.
Як показує досвід переслідування української парафії у місті Богоявленську (Ногінськ) під Москвою, коли влада захоплює храм і передає його московській церкві, вірні не переходять автоматично під омофор московського патріарха – будують новий храм, зрештою, моляться на квартирах. Наскільки такий рух є масовим – сказати не може ніхто, оскільки в Росії навіть свідків Єгови влада саджає по тюрмах, а тим паче не терпить православних, які не визнають влади московського патріарха.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |