реклама партнерів:
Головна › Новини › КУЛЬТУРА

Правда одна і вона тоне в мільйоні неправд

Про це новий фільм «РЕДАКЦІЯ», який виходить в український прокат 28 листопада, в четвер. А у вівторок відбулася прем’єра, в кінотеатрі «Оскар», що Гулліверно піднісся над Палацом спорту.
І я там був, меду-горілочки не спробував, не було такої, зате побачив в натурі одного із моїх найулюбленіших режисерів РОМАНА БОНДАРЧУКА, який і поставив стрічку. Потужну, справжню, філософськи наснажену.

Волею долі Юрій (Дмитро Багненко) стає журналістом однієї з південноукраїнських газет. І намагається з’ясувати правду щодо підпалів навколишніх лісопосадок. А вона, та правда, в руки не дається – ну просто ніяк. З багатьох причин, серед яких і особливості побудови інформаційного часо-простору. Бо, як каже Юркова подруга Лера (Жанна Озірна), знайдена тобою правда тоне «у мільйоні неправд», віднайдених і сконструйованих іншими…

На підтвердження сієї тези дві світські дами, котрі сиділи побіля мене в оскароносному залі, майже не відводили очей від екрану своїх гаджетів, лиш зрідка позираючи на кінотеатральний екран. Все, що струміло звідтам струмочками вливалось у ті самі гаджети, побулькуючи і попискуючи. Так влаштований нині світ, де кожен кермує правдами і неправдами, вставляючи поміж них і свою…

Події фільму, сповіщають нас титри, починається за шість місяців до російсько-української повномасштабної війни. А завершуються через півроку по війні, майже гротескною обрядовою посадкою саджанців сосен. У церемонії посадки беруть участі провідні політики України і Західної Європи... Ніби обнадійливий пейзаж, тільки іронічний усміх автора не полишає сумнівів: він уже бачить оті неправди і їхніх носіїв. Ондечки журналіст із старої гвардії, фальшуючи, як і донедавна, скандує давно спорожнілі фрази…

Я підійшов до режисера після фільму. Щодо песимістичності фіналу він зі мною не погодився: скажений вітер війни вимів багатьох із тих, хто це життя і правду про нього спотворював. А хто лишився – тому доведеться навчатись жити по-новому… Ох, це саме те, чого не люблять такі персонажі – учитися. Звичніше РЕДАГУВАТИ життя у руслі своїх запліснявілих формочок.

Сергій ТРИМБАЧ

На фото: Роман Бондарчук зі мною, що присусідився



Теги:Сергій Тримбач, журналістика, українське кіно


Читайте також






Коментарі (0)
avatar