Потрібна допомога моїй сестрі
Добра, мила, життєрадісна, працьовита, відповідальна, чутлива до людей, повна сили і молодості, щебетлива, ніжна дівчина-весна – була.
Тепер – відсутність фізичної сили, постійна втомленість (навіть якщо вона нічого не робить), загальмованість, порушення сну, депресивність, безрадісність, апатія, невір’я, песимістичність, спогади болючих переживань минулого і теперішнього, сльози, тривожність, відчуження від людей, непрацездатність...
Нервово-психічний розлад... Хвороба повільно, незрозуміло і підступно розвивалася. Ніхто не розумів, що з дівчиною робиться: ні вона, ні родичі. Вона сама нікуди і ні до кого не зверталася за допомогою. Поступово перестала виходити на вулицю; закинула будь-яку роботу; нічим не цікавилася (навіть життям своїх рідних); останні дні тільки вставала поїсти – сили і бажання більше ні на що в неї не було (це я зрозуміла тільки пізніше); всі спроби допомогти їй не хотіла приймати, все сприймала і пояснювала негативно.
Два місяці примусової лікарні трохи оживили її, але не вилікували. Лікування психотропними засобами не повертає здоров’я (через чотири місяці після виписки її стан знову погіршився) і має багато страшних побічних дій на організм.
Причини захворювання точно важко сказати, але можна назвати такі: постійна перевтома фізична та психічно-нервова (10 років роботи медсестрою в реанімації); стреси; відповідальність; хворобливість; несприятливий психологічний клімат вдома; незадоволені потреби самостійності, свободи і любові; чуйність і ніжність її душі (кожне чуже горе брала близько до серця (за 1 рік приблизно поступала 1 тисяча пацієнтів), за кожного переживала, часто плакала вдома після роботи).
Я знайшла принаймні дві приватні клініки, які приймають людей з подібними розладами, і де моя сестра з Божою допомогою може отримати поступове і повне одужання. Один день лікування вартує 500-700 грн. Коштів нашої сім’ї не достатньо і вони вже майже вичерпалися. Також потрібно, щоб і вона сама хотіла одужати і вірила (а це важко в її стані, але я вірю, що Богові все можливо).
Хто зможе відгукнутися (молитвою, підтримкою, волонтерством, коштами чи ін.) – буду вдячна вам і Богові!
Рахунок у Приватбанку для переказу благодійних коштів:
4149 4378 2075 9585 Магаляс Надія
Спасибі!
Надя, сестра
тел. (097) 993-15-89
P.S.: У часи свого здоров’я Свєта писала вірші, коли мала натхнення. Ось один із них.
Життя – не поле перейти
Життя – не поле перейти,
Воно складне, важке і довге?
Життя, як той полин в траві,
Таке гірке, таке недобре?
Чекає всіх нас у житті,
Розчарування, страх, тривога...
Але в нас завжди має бути
Надії сповнена дорога.
Оглянутись нам треба добре,
Тоді побачимо ми там,
Щось ніжне, дороге, глибоке,
Що зрозуміле тільки нам.
Все забувається в житті.
Однак ніколи на забудем,
Людей, які нам дорогі,
Любов ми їхню не забудем.
Життя – це поле перейти...
Воно просте, легке й коротке!
Життя, як маки у траві,
Таке яскраве і таке високе!
-----------------
Тепер – відсутність фізичної сили, постійна втомленість (навіть якщо вона нічого не робить), загальмованість, порушення сну, депресивність, безрадісність, апатія, невір’я, песимістичність, спогади болючих переживань минулого і теперішнього, сльози, тривожність, відчуження від людей, непрацездатність...
Нервово-психічний розлад... Хвороба повільно, незрозуміло і підступно розвивалася. Ніхто не розумів, що з дівчиною робиться: ні вона, ні родичі. Вона сама нікуди і ні до кого не зверталася за допомогою. Поступово перестала виходити на вулицю; закинула будь-яку роботу; нічим не цікавилася (навіть життям своїх рідних); останні дні тільки вставала поїсти – сили і бажання більше ні на що в неї не було (це я зрозуміла тільки пізніше); всі спроби допомогти їй не хотіла приймати, все сприймала і пояснювала негативно.
Два місяці примусової лікарні трохи оживили її, але не вилікували. Лікування психотропними засобами не повертає здоров’я (через чотири місяці після виписки її стан знову погіршився) і має багато страшних побічних дій на організм.
Причини захворювання точно важко сказати, але можна назвати такі: постійна перевтома фізична та психічно-нервова (10 років роботи медсестрою в реанімації); стреси; відповідальність; хворобливість; несприятливий психологічний клімат вдома; незадоволені потреби самостійності, свободи і любові; чуйність і ніжність її душі (кожне чуже горе брала близько до серця (за 1 рік приблизно поступала 1 тисяча пацієнтів), за кожного переживала, часто плакала вдома після роботи).
Я знайшла принаймні дві приватні клініки, які приймають людей з подібними розладами, і де моя сестра з Божою допомогою може отримати поступове і повне одужання. Один день лікування вартує 500-700 грн. Коштів нашої сім’ї не достатньо і вони вже майже вичерпалися. Також потрібно, щоб і вона сама хотіла одужати і вірила (а це важко в її стані, але я вірю, що Богові все можливо).
Хто зможе відгукнутися (молитвою, підтримкою, волонтерством, коштами чи ін.) – буду вдячна вам і Богові!
Рахунок у Приватбанку для переказу благодійних коштів:
4149 4378 2075 9585 Магаляс Надія
Спасибі!
Надя, сестра
тел. (097) 993-15-89
P.S.: У часи свого здоров’я Свєта писала вірші, коли мала натхнення. Ось один із них.
Життя – не поле перейти
Життя – не поле перейти,
Воно складне, важке і довге?
Життя, як той полин в траві,
Таке гірке, таке недобре?
Чекає всіх нас у житті,
Розчарування, страх, тривога...
Але в нас завжди має бути
Надії сповнена дорога.
Оглянутись нам треба добре,
Тоді побачимо ми там,
Щось ніжне, дороге, глибоке,
Що зрозуміле тільки нам.
Все забувається в житті.
Однак ніколи на забудем,
Людей, які нам дорогі,
Любов ми їхню не забудем.
Життя – це поле перейти...
Воно просте, легке й коротке!
Життя, як маки у траві,
Таке яскраве і таке високе!
-----------------
Читайте також |
Коментарі (0) |