Пошту читає редактор

Люди у нас талановиті, бо пишуть вірші. І політичні, бо ті вірші — все про політику.

Валентин Стельмах, член Ічнянського літоб’єднання «Криниця», переконаний: його віршів «Сіверщина» не надрукує, бо «втратить певну кількість читачів». «Бо ми, мовляв, боїмося потривожити ланцюга, освяченого брехнею про братерство». Ну, хто-хто, а «Сіверщина» якраз цього і не боїться. Бо інакше шибки всякоє «руськоє єдінство» не било б.

А в поезії В.Стельмаха російськомовні «Мою Вкраїну, хай їм Бог простить, немов валізу, тягнуть до Росії». Звертаючись до Тараса, переконує: «В брехні Україна по вуха, бо й рідна мова ніби гість».

Феодосій Ричок з Куликівки поетично переконаний, що «відпаде всяка морока, якщо на місце Литвина обрать Олега Тягнибока». До речі, наш автор є депутатом районної ради від… партії пенсіонерів. А в поезії радить не чіпати Президента і розігнати Верховну Раду.

Маргарита Богданова, 70-річна пенсіонерка, також взялася за перо: «Не може довго спать країна, бо демократія загине. Країна стане протекторатом
з російським стягом, з російським матом». Супровід до поезії Маргарита Леонідівна пише російською, бо переконана: «Мова не є тим протиріччям, що може роз’єднати люд».

Микола Орлик, наш постійний автор, радить кандидатам у президенти:
«Віддайте все накрадене державі, й живіть спокійно, як нормальні люди!» Якби ж то! Або, як кажуть у Чернігові: «Щас!»

Дякую всім авторам за увагу до газети, вибачаюся, що вона не гумова – не може всіх надрукувати. І запрошую до подальшої співпраці. Пишіть – ми читаємо!

Василь ЧЕПУРНИЙ