«У нас у роду сталося велике нещастя, — йдеться у листі, що потрапив до нас у редакцію, — у мого племінника 14 травня пропав син Ілля, 1995 року народження. Писали і у газетах — «Допоможіть знайти дитину!». А його бабуся по материнській лінії живе у с. Слабин. Хлопця знайшли 30 травня у цьому селі в закинутому млині, замкнутого зсередини, повішеного на рушнику. Я і тепер не розумію, як можна стояти на колінах на землі, наче сидів, і бути повішеним».
Пізніше слідство довело, що це дійсно було самогубство.
Чернігівська область займає одне з перших місць у нашій державі зав кількістю смертей від самогубства.
Катерина Свистун, перший заступник начальника Головного управління статистики у Чернігівській області, повідомила: «Друге місце у Чернігівській області за розповсюдженістю серед смертей від побутового травматизму посідають навмисні самоушкодження (360 осіб, або 17,6% загальної кількості загиблих у побуті). За минулий рік кількість самогубців суттєво зменшилася (на 18,9%), а рівень смертності скоротився з 38,8 людини до 31,9 людини у розрахунку на 100 тисяч жителів.
Насторожує той факт, що четверте місце в структурі причин смерті в побуті посідають випадки ушкоджень з невизначеним наміром (174 особи, або 8,5%). Хоча рівень смертності в розрахунку на 100 тисяч жителів зменшився із 16,0 до 15,4».
Едвін Шнейдман, один із найкомпетентніших фахівців, що досліджують проблему суїциду, визначає самогубство як навмисну смерть — акт позбавлення себе життя, під час якого людина робить цілеспрямовану і свідому спробу припинити існування. Існує класифікація самогубців, розроблена спеціалістами.
Шукачі смерті у момент здійснення спроби самогубства явно прагнуть померти. Така цілеспрямованість зберігається порівняно недовго, потім її змінюють сумніви — через яку-небудь годину або наступного дня, а потім це ж бажання померти повертається знов.
Ініціатори смерті теж прагнуть померти, але вони діють, виходячи з переконання про неминучість смерті, що наближається, і вважають, що своїм вчинком просто прискорюють цей процес. Деякі з них вважають, що їх смерть — це питання декількох днів або тижнів. До цієї категорії належать багато випадків суїциду серед немолодих і важкохворих людей.
22 червня чернігівські міліціонери здійснили виїзд за адресою по вул. Рокоссовського (з етичних міркувань ми приховаємо деякі факти), де у ванній кімнаті покінчив життя самогубством через повішення Максим О., 1980 року народження. За життя він вживав наркотики, скаржився на погане самопочуття.
Серед причин, що штовхають на такі дії, є декілька.
Існують люди, що заперечують смерть, не вірять, що, позбавляючи себе життя, повністю припиняють своє існування. Вони вважають, що просто віддають своє нинішнє життя в обмін на здобуття щасливішого існування в іншому світі. Більшість самогубств, що здійснюються дітьми, потрапляють саме до цієї категорії, так само як і самогубства дорослих людей, що вірують у потойбічне існування і здійснюють самогубство заради досягнення іншої форми буття.
Гравці зі смертю переживають суперечливі почуття або двояке ставлення до можливості власної смерті навіть під час спроби самогубства, причому ця двоякість виявляється і в самому способі самогубства. Людина, що грає в "російську рулетку" (стріляє в себе з револьвера, барабан якого заряджений навмання одним патроном), є гравцем зі смертю.
Подібний випадок трапився 13 квітня у Носівці. Того дня об 11.00 за телефоном 02 надійшло повідомлення про те, що у своєму помешканні (Носівка, вул. Ніжинський шлях) покінчив життя через самогубство шляхом пострілу в голову з мисливської гладкоствольної рушниці марки ТОЗ-БМ К.16ММ Сергій С., 1987 року народження. Зброя була зареєстрована на покійного.
Але ж навіщо це робити, тим паче молодій людині?!
Від початку 2009 року до середини серпня на Чернігівщині, за даними відділу зв’язків з громадськістю управління МВС у Чернігівській області, зафіксовано 45 самогубств та їх спроб, здійснених особами від 14 до 35 років, тобто молоддю. Серед них 37 – хлопців, 8 –дівчат. Причини смерті: застрелились — 2, від навмисного передозування ліків — 3, розбилися унаслідок стрибка з висоти — 3, повішення – 28, інше — 9.
Від 19 до 14 років зафіксовано 7 випадків самогубств: від 25 до 20 – 7 випадків, від 30 до 24 — 10 випадків, від 35 до 31 — 21 випадок.
Статистичні дані дозволяють узагальнити портрет самогубці: це молодий чоловік від 30 до 35 років, який зловживає спиртним. Засіб смерті — повішення.
Як ми можемо помітити, дівчата більш психологічно стійкі, ніж хлопці, перед життєвими проблемами. Та й способи самогубств у дівчат інші, часто серед них бажаючі полишити цей світ використовують метод отруєння організму – наїдаються якихось ліків. Хоча трапляються й винятки.
15 лютого до чергової частини Менського РВ УМВС за телефоном надійшло повідомлення, що у себе в будинку повісилась Світлана Г., 1975 р. н., жителька с. Бірківка. Перевірка встановила, що за життя вона зловживала спиртним.
Серед мотивації суїциду часто — алко- та наркозалежність, фізичні страждання, невгамована пристрасть, туга і печаль, розкаяння, страх перед покаранням, неприємностями і конфліктами. Але в цих закономірностях, мабуть, більше типових оцінок близьких родичів і правоохоронних органів, ніж розуміння психології того, хто здійснює самогубство… Іноді зрозуміти вчинок допомагають записки, що залишають після себе самогубці.
7 липня чернігівські правоохоронці виїхали за адресою по вул. Бєлова, де Дмитро А., 1976 р. н., покінчив життя самогубством, вистрибнувши з вікна своєї кімнати на 8-му поверсі. Він мешкав зі своєю родиною, за життя зловживав спиртним. У кімнаті була виявлена записка: «В моей дурости виноват сам за свой безмозглый язык. Прощайте, родные и близкие. Простите за всё! Язык мой — враг мой. Дима». Врешті-решт завжди залишається таємниця.
Причини cамогубства
Ніла Боровець, провідний спеціаліст відділу соціальної роботи Чернігівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, практичний психолог:
— У всьому світі і в Україні в тому числі — досить високий рівень самогубств серед молоді. Прикро те, що він збільшується, адже молодь — найбільш чутлива та вразлива до соціальних негараздів у суспільстві. Саме тому варто батькам та іншим членам родини, педагогам навчальних закладів приділити особливу увагу раннім ознакам суїцидальних намірів. У першу чергу звернути увагу:
- на молодих людей, у яких була попередня спроба самогубства;
- на протиріччя у проявах особистості: активні стають замкнутими, розважливі – ризикованими, спокійні – збудженими, роздратованими;
- на наявність відображень у малюнках, поезії, щоденнику теми смерті;
- на стан ейфорії, підвищеного настрою після тривалої депресії; загалом на прояви поведінки, не властиві даній особі;
- на бездіяльність, порушення сну, втрату апетиту;
- на підозріле придбання речей, придатних для покінчення життя самогубством;
- на залежних осіб;
- на приналежність до певних неформальних груп;
сприймати серйозно будь-які загрози типу «Я не можу цього більше витримати», «А для чого жити…». Інколи вислови такого роду є замаскованими («Скоро все закінчиться», «Незабаром усе буде інакше»). Слід прислухатись до тону і настрою цих висловлювань.
Що ж спонукає молодих людей до позбавлення життя, фактично здійснення злочину проти самого себе? Депресія у сучасному житті перестала бути відхиленням у психічному здоров’ї, та саме депресивний стан наштовхує людину на думки про самогубство. Які ж причини суїциду? Фахівці налічують досить велику кількість причин. Значна частина їх, як правило, тісно пов’язана з найближчим оточенням – сім’єю, батьками, друзями. Основні причини такі:
- переживання молодою людиною одинокості, образи, нерозуміння і неприйняття його оточуючими;
- розлучення батьків або смерть хоча б одного з них, реальна, а іноді навіть уявна втрата любові з боку батьків;
- ревнощі, кохання без взаємності, відчутні любовні невдачі, небажана вагітність;
- страх бути покараним, приниженим;
- невдоволеність собою;
- бажання викликати співчуття, жаль, привернути увагу до себе;
- втрата роботи та відсутність її заміни, втрата життєвих орієнтирів, відчуття безвиході, на думку суїцидента, із ситуації, яка на даний момент склалася;
- хронічна чи смертельна хвороба;
- аутоагресія (агресія, спрямована на себе).
Найважливішим для людини, яка має суїцидальні наміри, є увага, розуміння і підтримка з боку його близького оточення, яким необхідно:
- прийняти суїцидента як особистість;
- зрозуміти і підтримати його, а не моралізувати;
- вміти вислухати, не сперечаючись та запитуючи прямо і по суті;
- допомогти конструктивно розв’язати проблему;
- вселити надію;
- визначити, наскільки серйозним є можливий суїцид;
- звернутися до спеціаліста (допомогти може сімейний лікар, священик, психіатр чи психолог).
Коментар священика: о. Роман Кіник, секретар єпархіального управління Чернігівської єпархії УПЦ КП
Наслідки самогубства ліквідувати неможливо, тому цей гріх є непростимим. І якщо людина чинить самогубство, самовільно позбавляє себе життя, то тут або явний непослух Богу, або невір’я в Його існування. Це та інше — великий гріх.
Така людина не завжди володіє собою — нею водить диявол в ті моменти, коли вона творить зло собі чи комусь. І якщо така людина під спокусою диявола накладе на себе руки, вона не відповідає за цей вчинок, бо була вільною від Бога.
Нерідко трапляються люди, які шукають легкого для себе розв’язання проблем — коли немає відповіді на питання, що робити, коли покинула кохана людина, затягнули борги, непорозуміння на роботі і вдома, коли не видно виходу із складної ситуації — у самогубстві. Що робити, коли перед нами — повна порожнеча і безпросвітна темінь? Відповідь одна: звернись до Бога і відчуєш полегшення, побачиш світло в кінці тунелю і знайдеш вихід із будь-якої складної ситуації. Не поспішай! Вибір завжди за тобою.
За самовбивцю, якщо він позбавив себе життя свідомо, за правилами церкви поминання звершувати не дозволяється. У випадках самогубства, коли є підозра на божевілля, рідні можуть звернутись до єпископа для розслідування цієї справи. Необхідно мати для цього довідку з психіатричної лікарні або свідчення родичів та свого священика.
Оптинські старці дозволяли по келійній молитві поминати самогубців, за яких по 14 правилу Тимофія Олександрійського не може бути приношення в церкві.
Преподобний Амвросій Оптинський писав одній черниці: «За церковними правилами поминати самогубців у церкві не можна, а сестра і рідні можуть келійно (вдома), як старець Леонід дозволив Павлу Тамбовцеву молитися за його батьків. Випиши цю молитву, дай її рідним небіжчика.
Нам відомо багато випадків, коли молитва, передана старцем Леонідом, багатьох заспокоювала і виявляється дійсною перед Господом».
Поминання самогубців по покорі та послуху Святій Церкві перенесене на нашу домашню молитву, буде цінніше в очах Божих і радісніше для померлих, ніж здійсненне в храмі, але з порушенням та зневаженням уставів церковних.
«У нас у роду сталося велике нещастя, — йдеться у листі, що потрапив до нас у редакцію, — у мого племінника 14 травня пропав син Ілля, 1995 року народження. Писали і у газетах — «Допоможіть знайти дитину!». А його бабуся по материнській лінії живе у с. Слабин. Хлопця знайшли 30 травня у цьому селі в закинутому млині, замкнутого зсередини, повішеного на рушнику. Я і тепер не розумію, як можна стояти на колінах на землі, наче сидів, і бути повішеним».
Пізніше слідство довело, що це дійсно було самогубство.
Чернігівська область займає одне з перших місць у нашій державі зав кількістю смертей від самогубства.
Катерина Свистун, перший заступник начальника Головного управління статистики у Чернігівській області, повідомила: «Друге місце у Чернігівській області за розповсюдженістю серед смертей від побутового травматизму посідають навмисні самоушкодження (360 осіб, або 17,6% загальної кількості загиблих у побуті). За минулий рік кількість самогубців суттєво зменшилася (на 18,9%), а рівень смертності скоротився з 38,8 людини до 31,9 людини у розрахунку на 100 тисяч жителів.
Насторожує той факт, що четверте місце в структурі причин смерті в побуті посідають випадки ушкоджень з невизначеним наміром (174 особи, або 8,5%). Хоча рівень смертності в розрахунку на 100 тисяч жителів зменшився із 16,0 до 15,4».
Едвін Шнейдман, один із найкомпетентніших фахівців, що досліджують проблему суїциду, визначає самогубство як навмисну смерть — акт позбавлення себе життя, під час якого людина робить цілеспрямовану і свідому спробу припинити існування. Існує класифікація самогубців, розроблена спеціалістами.
Шукачі смерті у момент здійснення спроби самогубства явно прагнуть померти. Така цілеспрямованість зберігається порівняно недовго, потім її змінюють сумніви — через яку-небудь годину або наступного дня, а потім це ж бажання померти повертається знов.
Ініціатори смерті теж прагнуть померти, але вони діють, виходячи з переконання про неминучість смерті, що наближається, і вважають, що своїм вчинком просто прискорюють цей процес. Деякі з них вважають, що їх смерть — це питання декількох днів або тижнів. До цієї категорії належать багато випадків суїциду серед немолодих і важкохворих людей.
22 червня чернігівські міліціонери здійснили виїзд за адресою по вул. Рокоссовського (з етичних міркувань ми приховаємо деякі факти), де у ванній кімнаті покінчив життя самогубством через повішення Максим О., 1980 року народження. За життя він вживав наркотики, скаржився на погане самопочуття.
Серед причин, що штовхають на такі дії, є декілька.
Існують люди, що заперечують смерть, не вірять, що, позбавляючи себе життя, повністю припиняють своє існування. Вони вважають, що просто віддають своє нинішнє життя в обмін на здобуття щасливішого існування в іншому світі. Більшість самогубств, що здійснюються дітьми, потрапляють саме до цієї категорії, так само як і самогубства дорослих людей, що вірують у потойбічне існування і здійснюють самогубство заради досягнення іншої форми буття.
Гравці зі смертю переживають суперечливі почуття або двояке ставлення до можливості власної смерті навіть під час спроби самогубства, причому ця двоякість виявляється і в самому способі самогубства. Людина, що грає в "російську рулетку" (стріляє в себе з револьвера, барабан якого заряджений навмання одним патроном), є гравцем зі смертю.
Подібний випадок трапився 13 квітня у Носівці. Того дня об 11.00 за телефоном 02 надійшло повідомлення про те, що у своєму помешканні (Носівка, вул. Ніжинський шлях) покінчив життя через самогубство шляхом пострілу в голову з мисливської гладкоствольної рушниці марки ТОЗ-БМ К.16ММ Сергій С., 1987 року народження. Зброя була зареєстрована на покійного.
Але ж навіщо це робити, тим паче молодій людині?!
Від початку 2009 року до середини серпня на Чернігівщині, за даними відділу зв’язків з громадськістю управління МВС у Чернігівській області, зафіксовано 45 самогубств та їх спроб, здійснених особами від 14 до 35 років, тобто молоддю. Серед них 37 – хлопців, 8 –дівчат. Причини смерті: застрелились — 2, від навмисного передозування ліків — 3, розбилися унаслідок стрибка з висоти — 3, повішення – 28, інше — 9.
Від 19 до 14 років зафіксовано 7 випадків самогубств: від 25 до 20 – 7 випадків, від 30 до 24 — 10 випадків, від 35 до 31 — 21 випадок.
Статистичні дані дозволяють узагальнити портрет самогубці: це молодий чоловік від 30 до 35 років, який зловживає спиртним. Засіб смерті — повішення.
Як ми можемо помітити, дівчата більш психологічно стійкі, ніж хлопці, перед життєвими проблемами. Та й способи самогубств у дівчат інші, часто серед них бажаючі полишити цей світ використовують метод отруєння організму – наїдаються якихось ліків. Хоча трапляються й винятки.
15 лютого до чергової частини Менського РВ УМВС за телефоном надійшло повідомлення, що у себе в будинку повісилась Світлана Г., 1975 р. н., жителька с. Бірківка. Перевірка встановила, що за життя вона зловживала спиртним.
Серед мотивації суїциду часто — алко- та наркозалежність, фізичні страждання, невгамована пристрасть, туга і печаль, розкаяння, страх перед покаранням, неприємностями і конфліктами. Але в цих закономірностях, мабуть, більше типових оцінок близьких родичів і правоохоронних органів, ніж розуміння психології того, хто здійснює самогубство… Іноді зрозуміти вчинок допомагають записки, що залишають після себе самогубці.
7 липня чернігівські правоохоронці виїхали за адресою по вул. Бєлова, де Дмитро А., 1976 р. н., покінчив життя самогубством, вистрибнувши з вікна своєї кімнати на 8-му поверсі. Він мешкав зі своєю родиною, за життя зловживав спиртним. У кімнаті була виявлена записка: «В моей дурости виноват сам за свой безмозглый язык. Прощайте, родные и близкие. Простите за всё! Язык мой — враг мой. Дима». Врешті-решт завжди залишається таємниця.
Причини cамогубства
Ніла Боровець, провідний спеціаліст відділу соціальної роботи Чернігівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, практичний психолог:
— У всьому світі і в Україні в тому числі — досить високий рівень самогубств серед молоді. Прикро те, що він збільшується, адже молодь — найбільш чутлива та вразлива до соціальних негараздів у суспільстві. Саме тому варто батькам та іншим членам родини, педагогам навчальних закладів приділити особливу увагу раннім ознакам суїцидальних намірів. У першу чергу звернути увагу:
- на молодих людей, у яких була попередня спроба самогубства;
- на протиріччя у проявах особистості: активні стають замкнутими, розважливі – ризикованими, спокійні – збудженими, роздратованими;
- на наявність відображень у малюнках, поезії, щоденнику теми смерті;
- на стан ейфорії, підвищеного настрою після тривалої депресії; загалом на прояви поведінки, не властиві даній особі;
- на бездіяльність, порушення сну, втрату апетиту;
- на підозріле придбання речей, придатних для покінчення життя самогубством;
- на залежних осіб;
- на приналежність до певних неформальних груп;
сприймати серйозно будь-які загрози типу «Я не можу цього більше витримати», «А для чого жити…». Інколи вислови такого роду є замаскованими («Скоро все закінчиться», «Незабаром усе буде інакше»). Слід прислухатись до тону і настрою цих висловлювань.
Що ж спонукає молодих людей до позбавлення життя, фактично здійснення злочину проти самого себе? Депресія у сучасному житті перестала бути відхиленням у психічному здоров’ї, та саме депресивний стан наштовхує людину на думки про самогубство. Які ж причини суїциду? Фахівці налічують досить велику кількість причин. Значна частина їх, як правило, тісно пов’язана з найближчим оточенням – сім’єю, батьками, друзями. Основні причини такі:
- переживання молодою людиною одинокості, образи, нерозуміння і неприйняття його оточуючими;
- розлучення батьків або смерть хоча б одного з них, реальна, а іноді навіть уявна втрата любові з боку батьків;
- ревнощі, кохання без взаємності, відчутні любовні невдачі, небажана вагітність;
- страх бути покараним, приниженим;
- невдоволеність собою;
- бажання викликати співчуття, жаль, привернути увагу до себе;
- втрата роботи та відсутність її заміни, втрата життєвих орієнтирів, відчуття безвиході, на думку суїцидента, із ситуації, яка на даний момент склалася;
- хронічна чи смертельна хвороба;
- аутоагресія (агресія, спрямована на себе).
Найважливішим для людини, яка має суїцидальні наміри, є увага, розуміння і підтримка з боку його близького оточення, яким необхідно:
- прийняти суїцидента як особистість;
- зрозуміти і підтримати його, а не моралізувати;
- вміти вислухати, не сперечаючись та запитуючи прямо і по суті;
- допомогти конструктивно розв’язати проблему;
- вселити надію;
- визначити, наскільки серйозним є можливий суїцид;
- звернутися до спеціаліста (допомогти може сімейний лікар, священик, психіатр чи психолог).
Коментар священика: о. Роман Кіник, секретар єпархіального управління Чернігівської єпархії УПЦ КП
Наслідки самогубства ліквідувати неможливо, тому цей гріх є непростимим. І якщо людина чинить самогубство, самовільно позбавляє себе життя, то тут або явний непослух Богу, або невір’я в Його існування. Це та інше — великий гріх.
Така людина не завжди володіє собою — нею водить диявол в ті моменти, коли вона творить зло собі чи комусь. І якщо така людина під спокусою диявола накладе на себе руки, вона не відповідає за цей вчинок, бо була вільною від Бога.
Нерідко трапляються люди, які шукають легкого для себе розв’язання проблем — коли немає відповіді на питання, що робити, коли покинула кохана людина, затягнули борги, непорозуміння на роботі і вдома, коли не видно виходу із складної ситуації — у самогубстві. Що робити, коли перед нами — повна порожнеча і безпросвітна темінь? Відповідь одна: звернись до Бога і відчуєш полегшення, побачиш світло в кінці тунелю і знайдеш вихід із будь-якої складної ситуації. Не поспішай! Вибір завжди за тобою.
За самовбивцю, якщо він позбавив себе життя свідомо, за правилами церкви поминання звершувати не дозволяється. У випадках самогубства, коли є підозра на божевілля, рідні можуть звернутись до єпископа для розслідування цієї справи. Необхідно мати для цього довідку з психіатричної лікарні або свідчення родичів та свого священика.
Оптинські старці дозволяли по келійній молитві поминати самогубців, за яких по 14 правилу Тимофія Олександрійського не може бути приношення в церкві.
Преподобний Амвросій Оптинський писав одній черниці: «За церковними правилами поминати самогубців у церкві не можна, а сестра і рідні можуть келійно (вдома), як старець Леонід дозволив Павлу Тамбовцеву молитися за його батьків. Випиши цю молитву, дай її рідним небіжчика.
Нам відомо багато випадків, коли молитва, передана старцем Леонідом, багатьох заспокоювала і виявляється дійсною перед Господом».
Поминання самогубців по покорі та послуху Святій Церкві перенесене на нашу домашню молитву, буде цінніше в очах Божих і радісніше для померлих, ніж здійсненне в храмі, але з порушенням та зневаженням уставів церковних.
