Покорщина плаче гіркими сльозами…

Садиба Дараган або ж Покорщина – найдавніший збережений садибний комплекс на Лівобережній Україні. Чудовий будинок, флігелі, кам’яниця, ландшафтний парк – на сьогодні все це знаходиться у жахливо-занедбаному стані. Декілька разів маєток збиралися реставрувати як для власних потреб, так і для створення на базі пам’ятки музейного комплексу. Проте це були лише пусті розмови і обіцянки, садиба наразі в такому стані, що до неї страшно підходити, вона в будь-який момент може завалитися, поховавши під собою необачного туриста.

Тому педколектив Козелецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3, учні 6-А класу з їх класним керівником Примою В. М. вирішили започаткувати акцію «Покорщина плаче гіркими сльозами». До співпраці вони хочуть залучити працівників радіо і телебачення, щоб усі дізналися про місце, де імператриця Єлизавета покорилася простій козацькій жінці Наталії Розумисі, після таємного вінчання з Олексієм Розумом.

Мета акції – привернути увагу спільноти до збереження та відновлення пам’ятки архітектури – садиби Дараганів.

Покорщина плаче гіркими сльозами,
Занедбано тебе, рідненька земля.
Славне козацьке гніздо Дараганів,
Вмираєш тихенько: «Недоле моя».
Колись ти зелена, чудова та пишна
Задумливо слухала спів солов’я…
Все зникло й не зна Україна,
Яка отут розруха, лиш вітер гуля…
Вмираєш тихенько,
Нема вже тієї простої краси.
І лиш залишилися сни ті барвисті.
Та вірю я в те, що не скоримось долі,
Що будем боротись, рідненька моя.
Покажемо світу і людям майбутнім,
Яка Україна – козацька земля…

Автор: Інна Прима, учениця 10-А класу Козелецької ЗОШ І-ІІІ ст. № 3

Довідка.
На околиці містечка Козелець зберігся унікальний садибний комплекс — Покорщина, збудований в середині XVIII ст. Належав він славній родині Віри Григорівни Дараган, сестрі останнього гетьмана України Кирила Розумовського, та її чоловікові Юхиму Дарагану, київському полковнику. Архітектурний комплекс садиби Дараганів на Покорщині є пам’яткою архітектури національного значення (охоронний № 846).

До садибного комплексу входять: головний будинок (дерев’яний, одноповерховий, XVIII ст.); кам’яниця (мурована господарська будівля, що використовувалась як комора для зберігання цінностей, XVIII ст.); каретний сарай (одна з найстаріших дерев’яних будівель на Лівобережжі, прикрашена різьбленням).

Пам’яткоохоронці неодноразово звертали увагу на необхідність створення музейного комплексу в Козелецькому районі. Шанувальники старовини планували возити сюди туристів і відродити славний козацький край. Обласна рада позитивно сприймала цю ідею, але грошей на створення музею у державному бюджеті не було.

Але, все таки кілька років тому за державні кошти вдалося розробити проектно-кошторисну документацію на реставрацію пам’яток «Покорщини».

З часом знайшлася і небайдужа людина — Володимир Недяк, генеральний директор та засновник приватного музею «Козацькі землі України», лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка. Оглянувши садибу, він вирішив відродити її велич, реставрувати за власні кошти пам’ятки і створити на околиці Козельця музейний комплекс. За його пропозицією 24 грудня 2009 року Чернігівська обласна рада розглянула питання «Про подальше використання пам’яток архітектури садиби «Покорщина». Депутати вирішили передати у довгострокове безоплатне користування терміном на 49 років пам’ятки архітектури садиби. Козелецькій селищній раді було рекомендовано передати в оренду земельну ділянку під створення музейного комплексу. З обласного бюджету передбачалися й витрати, зокрема на проведення поточної інвентаризації, виготовлення технічної документації на групу інвентарних об’єктів садиби «Покорщина».

Але, на жаль, рішення обласної ради не виконано. Відтак, унікальний садибний комплекс нині у критичному стані. Споруди руйнуються і потребують термінових протиаварійних ремонтно-реставраційних робіт. Пам’ятка архітектури національного значення перетворилася на смітник, зараз у ній господарюють наркомани, які знищують рідкісну дерев’яну будівлю. На території колись мальовничого парку споруджуються гаражі, хліви…

Сергій ЧЕРНЯКОВ