Переполох від України західних фермерів

Швидкий вступ України до Євросоюзу є переполохом для західних фермерів. Про це потрібно відверто говорити. Наше завдання — провести відповідну роз’яснювальну роботу, де потрібно переконати, що вступ України до ЄС у плані сільського господарства стане позитивним не лише для нас, а й для Європи.

Таку думку висловив генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса під час вебінару «Оцінка процесу інтеграції агросектору України до ЄС», організованого асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з ГО «Український Центр Європейської Політики».

Саме в той день, коли Президент України був із візитом у Брюсселі на саміті лідерів Євросоюзу, засіданні Європейської ради, українські аграрні спільноти розпочали обговорення перших кроків до євроінтеграційних процесів, зокрема сільського господарства.

Алекс Ліссітса, генеральний директор ІМК:
__ Іншого шляху, ніж Євросоюз, в України немає. Вступ України до ЄС для аграріїв означатиме не тільки отримання великих субсидій на гектар землі та значних коштів, що виділяються на сільськогосподарський розвиток, але й нові обов’язки, відповідальне ведення бізнесу та трансформацію агросектору. До того ж не менш важливим буде проведення роз’яснювальних робіт як щодо переваг для України, так і виграшних позицій ЄС від прийняття України до європейської спільноти.

Він наголошує, що нас чекають великі зміни, і агровиробників зокрема.

Генеральний директор УКАБ Роман Сластьон додає, що вступ України до Євросоюзу вимагатиме повної адаптації українського законодавства до правової системи ЄС, а блок аграрних змін є однією із найважливіших складових цього процесу та передбачатиме доволі великий обсяг імплементації норм і правил Європейського Союзу.

Однак заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич зазначає, що Угода про асоціацію не покриває всіх вимог, що будуть ставитися до України в процесі вступу, в той час як «Спільна аграрна політика» є більш актуальною щодо вимог.

«Спільна аграрна політика» представляє собою сукупність політик і дій, котрі мають країни-члени ЕС у галузі сільського господарства та тваринництва, і з 2023 року вони стають обов’язковими. Це те, до чого нам потрібно адаптуватись. Це необхідно, оскільки наразі оцінка прогресу євроінтеграції відбувається на основі Угоди про асоціацію», — пояснює Маркіян Дмитрасевич.

Процес євроінтеграції передбачає відкриття переговорного процесу, котрий розпочнеться з питань, що не будуть безпосередньо стосуватися сільського господарства. Однак за цей час потрібно буде вибудувати конкретні переговорні позиції на основі селф-скринінгу та врахування оцінок Єврокомісії стану інтеграції за кластерами, які отримані на саміті Україна-ЄС і під час зустрічі Єврокомісії з урядом України.

На прикладі законопроєкту №5839 про регулювання в сфері ГМО зараз видно, що деякі нововведення будуть складно сприйматися учасниками ринку та потребуватимуть довгих і детальних обговорень. Також одна з фундаментальних речей під час інтеграції агросектору — це Європейський зелений курс, тому доведеться враховувати біорізноманіття, використання агрохімікатів, резервування ландшафтів.

Маркіян Дмитрасевич, заступник міністра аграрної політики та продовольства України:
-- Незважаючи на складний шлях, сільгоспвиробникам варто пам’ятати, що вступ до ЄС — це не тільки про гроші та вільний ринок, а й про верховенство права, сталість законодавства, що є надзвичайно важливим для адекватного розвитку держави в цілому та агросектору зокрема.

За словами виконавчої директорки ГО «Український Центр Європейської Політики» Любові Акуленко, наразі Україна має два-три роки найбільшої довіри, коли слід показати сильні позиції щодо фундаментальних реформ, тоді буде можливим просити про певні преференції чи спрощення процедури вступу.

Наталія ПОМЯНСЬКА, AgroPortal.ua