Патріарх напоумлює Президента
Президенту України
ЯНУКОВИЧУ В. Ф.
Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
Останнім часом все більше і більше людей просять мене висловити через лист до Вас думки Церкви щодо низки судових процесів, підсудними у яких є політики та колишні високопосадовці – екс-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, екс-міністри Богдан Данилишин, Юрій Луценко, Георгій Філіпчук, колишні в.о. міністра Валерій Іващенко та заступник міністра Євген Корнійчук, колишній голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко, колишні голова Держмитниці Анатолій Макаренко та заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Ігор Діденко та інші.
Обов’язок Церкви – виступати на боці справедливості, але разом з тим закликати і до милосердя, «бо немилостивий суд тому, хто не творив милості; милість же підноситься над судом» (Послання ап. Якова, 2:13).
Господь – Суддя праведний (Псалом 9:5), правда і суд – основа престолу Його (Псалом 96:2). Тим, хто наділений у народі владою, Він дає право судити – але лише для того, щоби через справедливий суд викорінювалося беззаконня і творилася справедливість.
Благочестивий цар Ізраїлю Іосафат, поставивши суддів, дає їм таку настанову: «Дивіться, що ви робите, ви чините не суд людський, але суд Господа, і Він з вами у справі суду. Отже, нехай буде страх Господній на вас: дійте обачно, тому що немає у Господа Бога нашого неправди, ні упередження, ні хабарництва» (2 книга Параліпоменон, 19:6-7). Так само і пророк Мойсей начальникам народу заповідає: «Вислуховуйте братів ваших і судіть справедливо… не розрізняйте осіб на суді, як малого, так і великого вислуховуйте: не бійтеся лиця людського, тому що суд – справа Божа» (Второзаконня, 1:16-17).
Псалмоспівець вигукує: «Блаженні ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливості» (Псалом 105:3) . А Бог через пророка Єзекиїля сповіщає: «Якщо хто праведний і чинить суд і правду,… нікого не пригноблює, боржникові повертає заставу його, крадіжки не робить, хліб свій дає голодному і нагого покриває одежею, у ріст не дає і лихви не бере, від неправди утримує руку свою, суд людині з людиною чинить правильний, живе за заповідями Моїми і дотримується постанов моїх щиро: то він праведник, він неодмінно буде живий» (Книга пророка Єзекиїля, 18:5,7-9).
На тих, хто начальствує серед народу, Господь покладає особливу відповідальність. Про це нагадує премудрий цар Соломон: «Отже, слухайте, царі, і розумійте, навчіться, судді країв землі! Слухайте, володарі багатьох і ті, хто пишається перед народами! Від Господа дана вам держава, і сила – від Всевишнього, який дослідить ваші діла і випробує наміри… Страшно і скоро Він явиться вам, – і суворий суд над начальниками, бо менший заслуговує помилування, а сильні сильно будуть покарані. Господь усіх не убоїться лиця і не устрашиться величі, бо Він створив і малого і великого й однаково промишляє про усіх; але на начальників чекає суворе випробування» (Книга Премудрості Соломона, 6:1-3, 5-8).
Господь виявляє до грішників велике милосердя, чекаючи їхнього покаяння. Але часто буває так, що довготерпіння Боже до її гріхів людина сприймає, як безкарність: «Не швидко звершується суд над злими вчинками; тому і не страшиться серце синів людських чинити зло. Хоч грішник сто разів чинить зло і заклякає у ньому, але я знаю, що благо буде тим, хто боїться Бога, хто благоговіє перед лицем Його; а нечестивому не буде добра, і, подібно до тіні, недовго протримається той, хто не благоговіє перед Богом» (Книга Екклезіаст, 8:11-13). Тому і говорить Господь до грішника: «Навіщо ти говориш про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої? Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе. … Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою гріхи твої» (Псалом 49:16-17,21).
Істинне правосуддя є виконанням найголовнішої Божої заповіді – «Полюби ближнього твого, як самого себе» (Євангеліє від Матфея, 22:39), «все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм» (Євангеліє від Матфея, 7:12). Підхід до правосуддя з різними мірками – одними для прихильного, іншими – для супротивника, – є порушенням і людського закону, і закону Божого. Тому наділені владою повинні уважно слідкувати за тим, щоби нічиї особисті уподобання не впливали на хід правосуддя, щоби винний не звільнявся від відповідальності, а невинний – не був осуджений та щоби покарання було співмірне з провиною. Бо кожному належить пам’ятати: «Усі ми постанемо перед судом Христовим. Кожен з нас дасть за себе відповідь Богові» (Послання ап. Павла до римлян, 14:10,12).
Застерігаючи нас від того, щоби в одних випадках чинити справедливо, а в інших – ні, апостол Яків нагадує: «Коли ви виконуєте закон царський за Писанням: люби ближнього твого, як самого себе, – добре робите. А коли робите, дивлячись на особу, то гріх чините, і перед законом виявляєтеся злочинцями. Хто дотримується всього закону і согрішить у чому-небудь одному, той стає винуватий у всьому» (Послання ап. Якова, 2:8-10).
Вельмишановний пане Президенте!
На Вас, як Главу держави, покладена особлива місія слідкувати за додержанням законодавства, гарантувати виконання конституційних норм щодо рівності всіх перед законом та права кожного на безпристрасне і справедливе правосуддя.
До слідства та судових процесів, які розглядають справи колишніх високопосадовців і політичних діячів – Юлії Тимошенко, Богдана Данилишина, Юрія Луценка, Георгія Філіпчука, Валерія Іващенка, Євгена Корнійчука, Анатолія Гриценка, Анатолія Макаренка, Ігоря Діденка та інших – прикута особлива увага громадськості. Вони мають стати своєрідним показником зрілості Української держави, її досягнень в утвердженні верховенства права.
Тому від імені Церкви звертаюся до Вас із закликом зробити все можливе для Вас – і як для Президента України, Гаранта додержання її Конституції та законів, і як для православного християнина, – для того, щоби слідство та судові розгляди у низці згаданих та інших резонансних справ були максимально об’єктивними та не давали жодних підстав для сумнівів у їхніх підсумках.
Бажаю Вам державної мудрості, міцного здоров’я та Божого благословення у всіх добрих справах!
З повагою
ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України
ЯНУКОВИЧУ В. Ф.
Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
Останнім часом все більше і більше людей просять мене висловити через лист до Вас думки Церкви щодо низки судових процесів, підсудними у яких є політики та колишні високопосадовці – екс-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, екс-міністри Богдан Данилишин, Юрій Луценко, Георгій Філіпчук, колишні в.о. міністра Валерій Іващенко та заступник міністра Євген Корнійчук, колишній голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко, колишні голова Держмитниці Анатолій Макаренко та заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Ігор Діденко та інші.
Обов’язок Церкви – виступати на боці справедливості, але разом з тим закликати і до милосердя, «бо немилостивий суд тому, хто не творив милості; милість же підноситься над судом» (Послання ап. Якова, 2:13).
Господь – Суддя праведний (Псалом 9:5), правда і суд – основа престолу Його (Псалом 96:2). Тим, хто наділений у народі владою, Він дає право судити – але лише для того, щоби через справедливий суд викорінювалося беззаконня і творилася справедливість.
Благочестивий цар Ізраїлю Іосафат, поставивши суддів, дає їм таку настанову: «Дивіться, що ви робите, ви чините не суд людський, але суд Господа, і Він з вами у справі суду. Отже, нехай буде страх Господній на вас: дійте обачно, тому що немає у Господа Бога нашого неправди, ні упередження, ні хабарництва» (2 книга Параліпоменон, 19:6-7). Так само і пророк Мойсей начальникам народу заповідає: «Вислуховуйте братів ваших і судіть справедливо… не розрізняйте осіб на суді, як малого, так і великого вислуховуйте: не бійтеся лиця людського, тому що суд – справа Божа» (Второзаконня, 1:16-17).
Псалмоспівець вигукує: «Блаженні ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливості» (Псалом 105:3) . А Бог через пророка Єзекиїля сповіщає: «Якщо хто праведний і чинить суд і правду,… нікого не пригноблює, боржникові повертає заставу його, крадіжки не робить, хліб свій дає голодному і нагого покриває одежею, у ріст не дає і лихви не бере, від неправди утримує руку свою, суд людині з людиною чинить правильний, живе за заповідями Моїми і дотримується постанов моїх щиро: то він праведник, він неодмінно буде живий» (Книга пророка Єзекиїля, 18:5,7-9).
На тих, хто начальствує серед народу, Господь покладає особливу відповідальність. Про це нагадує премудрий цар Соломон: «Отже, слухайте, царі, і розумійте, навчіться, судді країв землі! Слухайте, володарі багатьох і ті, хто пишається перед народами! Від Господа дана вам держава, і сила – від Всевишнього, який дослідить ваші діла і випробує наміри… Страшно і скоро Він явиться вам, – і суворий суд над начальниками, бо менший заслуговує помилування, а сильні сильно будуть покарані. Господь усіх не убоїться лиця і не устрашиться величі, бо Він створив і малого і великого й однаково промишляє про усіх; але на начальників чекає суворе випробування» (Книга Премудрості Соломона, 6:1-3, 5-8).
Господь виявляє до грішників велике милосердя, чекаючи їхнього покаяння. Але часто буває так, що довготерпіння Боже до її гріхів людина сприймає, як безкарність: «Не швидко звершується суд над злими вчинками; тому і не страшиться серце синів людських чинити зло. Хоч грішник сто разів чинить зло і заклякає у ньому, але я знаю, що благо буде тим, хто боїться Бога, хто благоговіє перед лицем Його; а нечестивому не буде добра, і, подібно до тіні, недовго протримається той, хто не благоговіє перед Богом» (Книга Екклезіаст, 8:11-13). Тому і говорить Господь до грішника: «Навіщо ти говориш про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої? Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе. … Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою гріхи твої» (Псалом 49:16-17,21).
Істинне правосуддя є виконанням найголовнішої Божої заповіді – «Полюби ближнього твого, як самого себе» (Євангеліє від Матфея, 22:39), «все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм» (Євангеліє від Матфея, 7:12). Підхід до правосуддя з різними мірками – одними для прихильного, іншими – для супротивника, – є порушенням і людського закону, і закону Божого. Тому наділені владою повинні уважно слідкувати за тим, щоби нічиї особисті уподобання не впливали на хід правосуддя, щоби винний не звільнявся від відповідальності, а невинний – не був осуджений та щоби покарання було співмірне з провиною. Бо кожному належить пам’ятати: «Усі ми постанемо перед судом Христовим. Кожен з нас дасть за себе відповідь Богові» (Послання ап. Павла до римлян, 14:10,12).
Застерігаючи нас від того, щоби в одних випадках чинити справедливо, а в інших – ні, апостол Яків нагадує: «Коли ви виконуєте закон царський за Писанням: люби ближнього твого, як самого себе, – добре робите. А коли робите, дивлячись на особу, то гріх чините, і перед законом виявляєтеся злочинцями. Хто дотримується всього закону і согрішить у чому-небудь одному, той стає винуватий у всьому» (Послання ап. Якова, 2:8-10).
Вельмишановний пане Президенте!
На Вас, як Главу держави, покладена особлива місія слідкувати за додержанням законодавства, гарантувати виконання конституційних норм щодо рівності всіх перед законом та права кожного на безпристрасне і справедливе правосуддя.
До слідства та судових процесів, які розглядають справи колишніх високопосадовців і політичних діячів – Юлії Тимошенко, Богдана Данилишина, Юрія Луценка, Георгія Філіпчука, Валерія Іващенка, Євгена Корнійчука, Анатолія Гриценка, Анатолія Макаренка, Ігоря Діденка та інших – прикута особлива увага громадськості. Вони мають стати своєрідним показником зрілості Української держави, її досягнень в утвердженні верховенства права.
Тому від імені Церкви звертаюся до Вас із закликом зробити все можливе для Вас – і як для Президента України, Гаранта додержання її Конституції та законів, і як для православного християнина, – для того, щоби слідство та судові розгляди у низці згаданих та інших резонансних справ були максимально об’єктивними та не давали жодних підстав для сумнівів у їхніх підсумках.
Бажаю Вам державної мудрості, міцного здоров’я та Божого благословення у всіх добрих справах!
З повагою
ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України
Читайте також |
Коментарі (0) |