Пасхальне послання Вселенського Патріарха Варфоломія Першого
Послання ВАРФОЛОМІЯ
З ласки Божої
Архієпископ Константинополя-Нового Риму
і Вселенського Патріарха
Для Повноти церкви
Благодать, Мир і Милість від Христа Воскреслого у Славі
Любі співслужителі і благочестиві, боголюбиві діти Церкви
Христос Воскрес!
Проголошували Воскресіння жінки – мироносиці, але учні Христа їх личили неправдивими. Однак, слово, якому раніше не повірили, було підтверджено, як Істина. Воскреслий Господь явився Своїм учням кілька разів.
У наш час проголошення Воскресіння знову розглядається раціоналістами як міф. Тим не менш ми, вірні, не тільки віруємо у це, але й сприймаємо воскресіння, як глибоко правдивий факт. Справді, якщо це необхідно, ми стверджуємо наше свідчення з самопожертвою, тому що у воскреслім Христі ми перевершуємо смерть і звільняємося від свого страху. Наші серця наповнюються радістю, коли ми повторюємо: Господь воскрес. Наші святі, які померли відповідно цього світу, продовжують жити серед нас, відповідаючи на наші прохання. Світ, який слідує за смертю, вірніше, ніж світ, який передує смерті. Христос воскрес і живе серед нас. Він обіцяв бути з нами до кінця світу. І ось він – як наш друг, брат, цілитель, який дарує всі добрі речі.
Благословен Бог наш, який воскрес із мертвих, надавши вічного життя для всіх людей. О, смерть, де твоє жало? Христос воскрес, повстав і висміяв того, хто раніше хвалився, що Він вічно буде посміховиськом. (Див. канон преподобного Іоана Дамаскина, 4 пісня, 9 вірш) Все наповнюється світлом, і наші серця сповнені безмежною радістю.
І більше, ніж радістю, вони наповнені міцністю. Для тих, хто вірить у Воскресіння – той не боятися смерті, а той, хто не боїться смерті – духовно непохитний і нерушимий, оскільки те, що може бути найстрашнішою загрозою для більшості і особливо для невіруючих. має мало значення для християнин, бо це вхід до справжнього життя. Вірний християнин живе в Воскресінні ще до його або її природної смерті.
Наслідок переживання Воскресіння- трансформації світу. Це надихає душу. І натхненна душа залучає інші душі, коли ці душі зворушені справжнім радісним переживанням безсмертя. Воскресіння Христа і наше воскресіння- це не просто абстрактні істини. Вони є догмою віри. Вони являють собою відчутну реальність. Вони являють собою силу, яка перемагає світ, незважаючи на вкрай жорстокі переслідування, що здійснюються проти нас. «Це перемога, яка звоювала світ, а саме – віра наша» (1 Ів 5:4) у Його воскресінні. Через воскресіння Людство покликане до божественного через благодать. Завдяки перемозі світла Воскресіння над брудом пристрасті, божественні мир і дивна любов, яка перевершує людські межи, встановлюються в наших душах.
Таким чином, Христос Воскрес! Наші серця наповнені світлом і радістю Воскресіння. Підходимо до Воскреслого Господа з достовірністю і простотою. Бо, як пророк Давид говорить: Бог наш, який керує нашими серцям з небес, «не буде зневажати скорботних і смиренних серцями» (Пс. 50:19)
Воскресіння -- це наша сила, надія, радість і захват. Через воскресіння ми перевершуємо біль і скорботу та всі беззаконня цього природного, мирського життя. Воскресіння є Божою відповіддю на безпорадність людства перед пораненнями мирськими стражданнями.
Ми не йдемо на поступки труднощам і викликам сучасного світу. Збір наляканих учнів Господа у світлиці в Єрусалимі закликає нас. Ми не боїмося, тому що ми любимо всіх, як Він полюбив нас і віддав Своє життя заради нас. Таємниче і непомітно Господь супроводжує нас. Ми тільки повинні мати – і у нас є – любов. Бо в любові, ми розуміємо, сила Таємниці, ми знаємо, що вона є самим таїнством.
Якщо інші соромтеся, «тримаючи свої дії в товстих снопах» (вечірня про блудного сина), але ми похвалитися. І якщо ми не «розвіємо прах наших [гріховних і пристрасних] дій з вітром його люблячої доброти або на току покаяння», Воскреслий Господь є Любов і розсіює всі форми темряви і страху, що нас оточують, входить у наші серця і наш світ, навіть тоді, коли двері закриті. Він «залишається з нами» постійно через хрест любові. Покликанням якого є мир, і Він дає нам Свій світ. Потужне це зобов’язання світу і обіцяти миру, але ніколи людина не може здійснити або реалізувати його. У той час як енергія Божественної любові, миру і мудрості залишається за межами всіх людських можливостей. Це не зустрічається на полях реальності чи поверхні людських переконань. Замість цього, він є серцем людства, центром життя, Господь життя і смерті. Це Істина.
Незаперечна трансцендентність Потужності, що невидимо управляє, панує і направляє всі речі, особливо в той час, коли «розум стількох людей лежить у темряві».
У цей час широке наповнила весь світ, надія всього всесвіту – Премудрість Божа,що є наявністю небесних рішень і гармонії. У період розпаду і очікуваної смерті, ми маємо в реальності воскресіння і силу нашої переконаності у Христі.
Світ, який походить від Того, хто розтоптав смертю смерть через його самопожертву, разом з радістю любові, потік і зцілить наше сучасне людство, яке зітхає і страждає так само, як і все створіння разом зідхає й разом мучиться з нами, хто «очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла», а також «волю слави дітей Божих».(Рим. 8:20-23)
Воістину, Господь Воскрес, дорогі отці, брати і сестри!
Свята Пасхи 2013 Року
Патріарх Константинопольський Варфоломій
Ваша палкий молитовник перед Богом
З ласки Божої
Архієпископ Константинополя-Нового Риму
і Вселенського Патріарха
Для Повноти церкви
Благодать, Мир і Милість від Христа Воскреслого у Славі
Любі співслужителі і благочестиві, боголюбиві діти Церкви
Христос Воскрес!
Проголошували Воскресіння жінки – мироносиці, але учні Христа їх личили неправдивими. Однак, слово, якому раніше не повірили, було підтверджено, як Істина. Воскреслий Господь явився Своїм учням кілька разів.
У наш час проголошення Воскресіння знову розглядається раціоналістами як міф. Тим не менш ми, вірні, не тільки віруємо у це, але й сприймаємо воскресіння, як глибоко правдивий факт. Справді, якщо це необхідно, ми стверджуємо наше свідчення з самопожертвою, тому що у воскреслім Христі ми перевершуємо смерть і звільняємося від свого страху. Наші серця наповнюються радістю, коли ми повторюємо: Господь воскрес. Наші святі, які померли відповідно цього світу, продовжують жити серед нас, відповідаючи на наші прохання. Світ, який слідує за смертю, вірніше, ніж світ, який передує смерті. Христос воскрес і живе серед нас. Він обіцяв бути з нами до кінця світу. І ось він – як наш друг, брат, цілитель, який дарує всі добрі речі.
Благословен Бог наш, який воскрес із мертвих, надавши вічного життя для всіх людей. О, смерть, де твоє жало? Христос воскрес, повстав і висміяв того, хто раніше хвалився, що Він вічно буде посміховиськом. (Див. канон преподобного Іоана Дамаскина, 4 пісня, 9 вірш) Все наповнюється світлом, і наші серця сповнені безмежною радістю.
І більше, ніж радістю, вони наповнені міцністю. Для тих, хто вірить у Воскресіння – той не боятися смерті, а той, хто не боїться смерті – духовно непохитний і нерушимий, оскільки те, що може бути найстрашнішою загрозою для більшості і особливо для невіруючих. має мало значення для християнин, бо це вхід до справжнього життя. Вірний християнин живе в Воскресінні ще до його або її природної смерті.
Наслідок переживання Воскресіння- трансформації світу. Це надихає душу. І натхненна душа залучає інші душі, коли ці душі зворушені справжнім радісним переживанням безсмертя. Воскресіння Христа і наше воскресіння- це не просто абстрактні істини. Вони є догмою віри. Вони являють собою відчутну реальність. Вони являють собою силу, яка перемагає світ, незважаючи на вкрай жорстокі переслідування, що здійснюються проти нас. «Це перемога, яка звоювала світ, а саме – віра наша» (1 Ів 5:4) у Його воскресінні. Через воскресіння Людство покликане до божественного через благодать. Завдяки перемозі світла Воскресіння над брудом пристрасті, божественні мир і дивна любов, яка перевершує людські межи, встановлюються в наших душах.
Таким чином, Христос Воскрес! Наші серця наповнені світлом і радістю Воскресіння. Підходимо до Воскреслого Господа з достовірністю і простотою. Бо, як пророк Давид говорить: Бог наш, який керує нашими серцям з небес, «не буде зневажати скорботних і смиренних серцями» (Пс. 50:19)
Воскресіння -- це наша сила, надія, радість і захват. Через воскресіння ми перевершуємо біль і скорботу та всі беззаконня цього природного, мирського життя. Воскресіння є Божою відповіддю на безпорадність людства перед пораненнями мирськими стражданнями.
Ми не йдемо на поступки труднощам і викликам сучасного світу. Збір наляканих учнів Господа у світлиці в Єрусалимі закликає нас. Ми не боїмося, тому що ми любимо всіх, як Він полюбив нас і віддав Своє життя заради нас. Таємниче і непомітно Господь супроводжує нас. Ми тільки повинні мати – і у нас є – любов. Бо в любові, ми розуміємо, сила Таємниці, ми знаємо, що вона є самим таїнством.
Якщо інші соромтеся, «тримаючи свої дії в товстих снопах» (вечірня про блудного сина), але ми похвалитися. І якщо ми не «розвіємо прах наших [гріховних і пристрасних] дій з вітром його люблячої доброти або на току покаяння», Воскреслий Господь є Любов і розсіює всі форми темряви і страху, що нас оточують, входить у наші серця і наш світ, навіть тоді, коли двері закриті. Він «залишається з нами» постійно через хрест любові. Покликанням якого є мир, і Він дає нам Свій світ. Потужне це зобов’язання світу і обіцяти миру, але ніколи людина не може здійснити або реалізувати його. У той час як енергія Божественної любові, миру і мудрості залишається за межами всіх людських можливостей. Це не зустрічається на полях реальності чи поверхні людських переконань. Замість цього, він є серцем людства, центром життя, Господь життя і смерті. Це Істина.
Незаперечна трансцендентність Потужності, що невидимо управляє, панує і направляє всі речі, особливо в той час, коли «розум стількох людей лежить у темряві».
У цей час широке наповнила весь світ, надія всього всесвіту – Премудрість Божа,що є наявністю небесних рішень і гармонії. У період розпаду і очікуваної смерті, ми маємо в реальності воскресіння і силу нашої переконаності у Христі.
Світ, який походить від Того, хто розтоптав смертю смерть через його самопожертву, разом з радістю любові, потік і зцілить наше сучасне людство, яке зітхає і страждає так само, як і все створіння разом зідхає й разом мучиться з нами, хто «очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла», а також «волю слави дітей Божих».(Рим. 8:20-23)
Воістину, Господь Воскрес, дорогі отці, брати і сестри!
Свята Пасхи 2013 Року
Патріарх Константинопольський Варфоломій
Ваша палкий молитовник перед Богом
Читайте також |
Коментарі (0) |