Пашкевич мав би 85...

11 лютого виповнилося б 85 років від дня народження Анатолія Пашкевича - видатного українського хоровиого диригента, національного композитора-аматора, неперевершеного мелодиста, народного артиста України (1938-2005).

"Вважаю себе хліборобом, який вирощує хліб духовний", - говорив Анатолій Пашкевич.

Він був самобутнім майстром хорового мистецтва, який без професійної хормейстерської освіти своєю творчістю визначив вектори розвитку народно-хорового мистецтва. Пісні Анатолія Пашкевича на слова Миколи Негоди, Дмитра Луценка, Василя Симоненка ставали улюбленими. Одні з найвідоміших його пісень - "Степом, степом", "Мамина вишня" стали класикою. Відомі його пісні - "Біла хата", "Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу", "Батькове серце", "Дума про Берестечко", "Довженкова земля", "Горить Батурин"і багато інших.

"Деякі твори тата досі вважають народними піснями - розповідала донька митця Оксана Пашкевич-Ящук. Тато мав загострене почуття справедливості.Часто конфліктував з владою. Не міг і не вмів плазувати перед чиновниками заради особистої вигоди, а тому здавався їм незручним. Не хотів пробивати собі ліктями дорогу до слави, нагород, матеріального благополуччя..".

У доробку Анатолія Пашкевича - ораторія "Крик попелу", кантата "Чернігівські дзвони", численні обробки народних пісень.

Народився Анатолій Пашкевич в с.Довбиш на Житомирщині. Музикою захоплювався з дитинства. У 12-річному віці на власні вірші написав пісню "Ой цвіте, цвіте біла вишенька". Це поклало початок його творчості. Батьки зважилися продати корову-годувальницю, щоб купити синові справжній баян, придбали самовчитель, а вже за місяць Анатолій Пашкевич навчився грати складні твори. Божий дар. Старший брат Анатолія Пашкевич - Володимир став художником.

Спроба вступити до Київського музичного училища ім.Глієра виявилася невдалою і Анатолій Пашкевич закінчив курси підготовки керівників художньої самодіяльності при Новоград-Волинському будинку культури, директором якого тоді був Борис Шарварко (майбутній відомий режисер-постановник фестивалів, концертних програм), працював у Баранівському районному Будинку культури, а пізніше поєднував навчання на заочних курсах при московському Всесоюзному будинку народної творчості зі службою в армії на північному морському флоті. Його залишали баяністом у матроському ансамблі, але він повернувся до рідної Баранівки і організував вокальний ансамбль, самодіяльний хор, здобував перемоги на численних олімпіадах і оглядах, на одному з яких у Києві високо оцінив його творчі здібності і талант керівника ансамблю Григорій Верьовка.

У Житомирі Анатолій Пашкевич разом з Анатолієм Авдієським створили ансамбль "Льонок". У 1965 р. Анатолій Авдієвський запросив його до Черкаського народного хору спершу хормейстером, а потім він став керівником. Там, у Черкасах, до композитора прийшла слава, співавторами якої були автори текстів пісень Дмитро Луценко і виконавиці, солісти Черкаського хору Ольга Павловська і запрошена Анатолієм Пашкевичем до хору Раїса Кириченко.

З 1978 р. Анатолій Пашкевич став художнім керівником Волинського народного хору, а з 1989 р. і до кінця життя - Чернігівського народного хору.

Одного місяця не дожив Анатолій Пашкевич до сого 67-річчя. Похований в Черкасах поруч з могилами Василя Симоненка і народної артистки України Ольги Павловської, першої виконавиці пісні "Степом, степом...".
Донька Анатолія Пашкевича Оксана Пашкевич-Ящук розповіла в одному з інтерв'ю: "Я - найстарша з дітей, потім тато одружувався ще двічі. З солісткою Черкаського хору Людмилою у нього дві доньки - Олеся і Ярослава. А з солісткою цього хору Катериною є син Максим. Усі ми дружимо, у нас збереглися чудові родинні стосунки.".

Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.