Пане Бородянський, не чіпайте!

Пан Бородянський натякає: кількість кінострічок потрібно скоротити на користь якості й успішного бокс-офісу.

Так вже було. У другій половині 1940-х, за особистим розпорядженням товариша Сталіна. Той період кінознавці називають малокартинням. І кризовим для кіно. Адже п’ять прем'єр цьогоріч ми отримали тільки тому, що три роки тому Держкіно запустило десятки різних проектів.

Аби про фільми говорили, фільми мають бути. Аби кіно заробляло, потрібні кінозали в кожному місті. І «сарафан» не тільки в соцмережах, а й на державному рівні. Тільки так кількість фільмів переросте в якість. Це, до речі, відбувається просто зараз. Не треба зупиняти машину. Не треба чіпати, якщо працює.

Андрій КОКОТЮХА