ОТГ: в одних – густо, в інших – пусто
Чернігівщина в числі лідерів за темпами децентралізації в Україні. Вже очевидно: ті хитруни, що вичікують – просто тягнуть час, боячись втратити свої власні зарплати, адже сільським головам держава платить тверду ставку без оглядки на результати. І тому є навіть такі парадокси, коли в сільради на Ніжинщині ледь трохи більше 200 мешканців, але є сільрада, є голова – всі задоволені і сміються. Крім самих мешканців, бо така громада не отримує субвенцій і не має жодного розвитку. Або в моєму рідному селі – Авдіївці Сосницького району: два керівники села всіляко тягнуть з утворенням ОТГ, що не завадило нинішньому сільському голові Анатолію Адаменку безуспішно балотуватися на посаду голови ОТГ. Але не своєї, а сусідньої. Проте своє село вводити в ОТГ він явно не хоче – а що, раптом не оберуть старостою чи головою, раптом припиниться безконтрольний гендель з лісом? В результаті – дільнична лікарня закрита, вулиці темні без освітлення, дороги не ремонтуються, а село буде приєднане до іншої ОТГ за перспективним планом, хоча могло би стати центром своєї об’єднаної громади. Як колись було волосним центром.
Історичний екскурс.
Нинішній процес утворення ОТГ – це фактичне повернення до повітово- волосного устрою, що був у Російській імперії в позаминулому столітті. А він, у свою чергу, базується в Україні на полковому устрої Гетьманщини. Земські установи займалися шкільною освітою, ремонтом доріг, санітарією, медициною – всім тим, що сьогодні нарешті переходить в руки громад. Останнє в Чернігові, перед окупацією російськими більшовиками, засідання земців стосувалося влаштування санітарних колодязів.
Успіхи помітні неозброєним оком
Але більш цікавим є проаналізувати – а яких же успіхів добилися ті, що вже оформилися в об’єднані територіальні громади?
Практично всі ОТГ відкривають свої фельдшерсько – акушерські пункти, ремонтують дитсадки і школи. Якщо раніше постійними були плачі районних чиновників про недостатність коштів для утримання соціальної сфери, відтак під евфемізом «оптимізації» закривали ФАПи, школи і дитсадки, то зараз практично нема жодного закриття. Хіба що в Кіптівській ОТГ закрили одну малокомплектну школу, але виняток із правила лишень підкреслює правило.
Ремонтують, хоч і не скрізь, і клуби – навіть маленька Мринська громада спромоглася виплекати, як лялечку, свій клуб і молодий директор наповнює його змістом. Важче з бібліотеками – взагалі-то вони ще не передані в ОТГ, а лишаються в районному підпорядкуванні і йде тихий процес їх закриття. Скажімо, в селах Холминської ОТГ бібліотеки закриті. Але – рішенням районної влади. В той же час в іншій частині Корюківського району – в однойменній громаді, вони працюють і, як я пересвідчився в районній бібліотеці, навіть розвиваються. Скажімо, тут, в дитячій бібліотеці, є дуже гарна кімната, де діти можуть погратися, позайматися якимись виробами, а не тільки брати книги.
Ремонт доріг та їх освітлення – один з пріоритетів ОТГ. Вулиці в селах засяяли ліхтарями! Нарешті. Бо на Чернігівщині знають, як у сусідній Білорусі більше 70 відсотків всіх вулиць освітлені – звісно, при диктатурі це легше зробити: «бацька» дав команду і її виконують. А в Україні це все треба провести через демократичні процедури – рішення ради, тендери… Та ще й громадські активісти не забаряться покритикувати…
Куди йдуть гроші?
Цьогоріч об’єднаним територіальним громадам Чернігівщини виділено майже 143,3 мільйона гривень субвенції на формування інфраструктури. А це — реалізація близько 200 проектів для розвитку громад.
Найбільша кількість проектів (96) спрямована на відновлення систем вуличного освітлення. Ще 39 проектів – закупівля транспортних засобів для комунальних підприємств . Три проекти — придбання шкільних автобусів для Височанської, Козелецької та Холминської громад.
У Вертіївській, Деснянській, Батуринській, Носівській, Сновській, Коропській, Лосинівській, Мринській, Бобровицькій, Городнянській, Менській, Новобасанській, Олишівській, Плисківській, Срібнянській громадах капітально ремонтували проїзну частину автомобільних доріг комунальної власності (всього 26 проектів).
Завдяки державній субвенції у 15 ОТГ здійснили капітальний ремонт будівель бюджетних установ із застосуванням енергоефективних технологій (24 проекти).
На ремонт системи водопостачання та водовідведення витратили кошти в Корюківській, Бобровицькій, Ічнянській, Куликівській, Менській, Семенівській громадах (10 проектів).
І ще – яскравий приклад грошей, які втрачаються. У Кіптівській ОТГ завдяки запровадженню канадської системи моніторингу земель виявили півтори тисячі гектарів необлікованої землі! Уявляєте – в одній лишень ОТГ! Тобто, звісно, всі знали що є такі луги і така рілля, і їх використовували, але податків з них ніхто ніколи не платив! І хтось може переконати, що така картина в одній лише громаді?!
Плани
На Чернігівщині триває обговорення перспектив розвитку громад. Так на Городнянщині говорили про здобутки за останні декілька років: а це ремонти доріг, ряд реалізованих проектів з утеплення та капітальних ремонтів закладів освіти та медицини, оснащення їх сучасним обладнанням. Також серед досягнень – успішне впровадження концепції «Нової української школи» та реформування ланки первинної медицини.
У перспективі: подальша реалізація інфраструктурних проектів за рахунок співфінансування з місцевих бюджетів та коштів ДФРР, створення сприятливого клімату для бізнесу, що дало б змогу залучати інвесторів. Амбітні плани – будівництво заводу з переробки кварцевого піску в скляні вироби.
На Ічнянщині говорили про необхідність модернізації закладів житлово-комунального господарства та соціальної сфери. Акцентували на важливості впровадження інклюзивної освіти. Наразі працюють два інклюзивні класи у двох навчальних закладах та ресурсний центр. Ічнянська ОТГ – приклад ефективного розвитку території. У перший рік існування ічнянська громада зайняла 15 місце серед 78 ОТГ у всеукраїнському рейтингу.
У перспективі тут планують ремонтувати дороги та водогони, придбати шкільний автобус, реалізовувати інфраструктурні проекти для покращення медичних та освітніх послуг, задоволення культурних потреб громади.
На засіданні рад регіонального розвитку Менського, Семенівського та Срібнянського району мова йшла про перспективи розвитку сільськогосподарських товариств, реалізацію інфраструктурних проектів, модернізацію закладів освіти, охорони здоров’я та культури, відновлення спортивних об’єктів, наближення до людей комплексу соціальних послуг.
Абсурди зберігаються
«Голос України» вже писав про нелогічність ситуацій, коли весь район входить в ОТГ, але районні ради і адміністрації при цьому зберігаються. А це – утримання кабінетів, службового транспорту, зарплати чиновникам, які вже практично ні за що не відповідають. Особливо гостро цю ситуацію помітно в Сновському, Куликівському та Ічнянському районах, де вже практично вся територія входить в ОТГ. Або коли при 10 тисячах мешканців у Срібнянському районі «успішно» діють всі належні районні структури…
Україна – багата держава: що б ото так утримувати непрацюючих чиновників! Власне, як вихід, придумали об’єднання існуючих 22 районів в 4. Фактично вони будуть повітами, які існували більше ста років тому. Звісно, не всі з цим згодні – менські чиновники провели рішенням своєї ради протест щодо такого урізання їх хлібних посад. Хочеться вірити, що ті протести не матимуть сили, але наразі Верховна Рада – на канікулах і в новий рік ми вступаємо з триванням адміністративного абсурду.
«Роздуті штати не означають компетентності»-
У цьому переконаний радник Центру розвитку місцевого самоврядування Олександр Мельник. Проте ряд ОТГ пішли саме по цьому шляху, наслідуючи негативний досвід районного управління.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
Повністю читайте в газеті "Голос України" за 10 січня 2019 року
Історичний екскурс.
Нинішній процес утворення ОТГ – це фактичне повернення до повітово- волосного устрою, що був у Російській імперії в позаминулому столітті. А він, у свою чергу, базується в Україні на полковому устрої Гетьманщини. Земські установи займалися шкільною освітою, ремонтом доріг, санітарією, медициною – всім тим, що сьогодні нарешті переходить в руки громад. Останнє в Чернігові, перед окупацією російськими більшовиками, засідання земців стосувалося влаштування санітарних колодязів.
Успіхи помітні неозброєним оком
Але більш цікавим є проаналізувати – а яких же успіхів добилися ті, що вже оформилися в об’єднані територіальні громади?
Практично всі ОТГ відкривають свої фельдшерсько – акушерські пункти, ремонтують дитсадки і школи. Якщо раніше постійними були плачі районних чиновників про недостатність коштів для утримання соціальної сфери, відтак під евфемізом «оптимізації» закривали ФАПи, школи і дитсадки, то зараз практично нема жодного закриття. Хіба що в Кіптівській ОТГ закрили одну малокомплектну школу, але виняток із правила лишень підкреслює правило.
Ремонтують, хоч і не скрізь, і клуби – навіть маленька Мринська громада спромоглася виплекати, як лялечку, свій клуб і молодий директор наповнює його змістом. Важче з бібліотеками – взагалі-то вони ще не передані в ОТГ, а лишаються в районному підпорядкуванні і йде тихий процес їх закриття. Скажімо, в селах Холминської ОТГ бібліотеки закриті. Але – рішенням районної влади. В той же час в іншій частині Корюківського району – в однойменній громаді, вони працюють і, як я пересвідчився в районній бібліотеці, навіть розвиваються. Скажімо, тут, в дитячій бібліотеці, є дуже гарна кімната, де діти можуть погратися, позайматися якимись виробами, а не тільки брати книги.
Ремонт доріг та їх освітлення – один з пріоритетів ОТГ. Вулиці в селах засяяли ліхтарями! Нарешті. Бо на Чернігівщині знають, як у сусідній Білорусі більше 70 відсотків всіх вулиць освітлені – звісно, при диктатурі це легше зробити: «бацька» дав команду і її виконують. А в Україні це все треба провести через демократичні процедури – рішення ради, тендери… Та ще й громадські активісти не забаряться покритикувати…
Куди йдуть гроші?
Цьогоріч об’єднаним територіальним громадам Чернігівщини виділено майже 143,3 мільйона гривень субвенції на формування інфраструктури. А це — реалізація близько 200 проектів для розвитку громад.
Найбільша кількість проектів (96) спрямована на відновлення систем вуличного освітлення. Ще 39 проектів – закупівля транспортних засобів для комунальних підприємств . Три проекти — придбання шкільних автобусів для Височанської, Козелецької та Холминської громад.
У Вертіївській, Деснянській, Батуринській, Носівській, Сновській, Коропській, Лосинівській, Мринській, Бобровицькій, Городнянській, Менській, Новобасанській, Олишівській, Плисківській, Срібнянській громадах капітально ремонтували проїзну частину автомобільних доріг комунальної власності (всього 26 проектів).
Завдяки державній субвенції у 15 ОТГ здійснили капітальний ремонт будівель бюджетних установ із застосуванням енергоефективних технологій (24 проекти).
На ремонт системи водопостачання та водовідведення витратили кошти в Корюківській, Бобровицькій, Ічнянській, Куликівській, Менській, Семенівській громадах (10 проектів).
І ще – яскравий приклад грошей, які втрачаються. У Кіптівській ОТГ завдяки запровадженню канадської системи моніторингу земель виявили півтори тисячі гектарів необлікованої землі! Уявляєте – в одній лишень ОТГ! Тобто, звісно, всі знали що є такі луги і така рілля, і їх використовували, але податків з них ніхто ніколи не платив! І хтось може переконати, що така картина в одній лише громаді?!
Плани
На Чернігівщині триває обговорення перспектив розвитку громад. Так на Городнянщині говорили про здобутки за останні декілька років: а це ремонти доріг, ряд реалізованих проектів з утеплення та капітальних ремонтів закладів освіти та медицини, оснащення їх сучасним обладнанням. Також серед досягнень – успішне впровадження концепції «Нової української школи» та реформування ланки первинної медицини.
У перспективі: подальша реалізація інфраструктурних проектів за рахунок співфінансування з місцевих бюджетів та коштів ДФРР, створення сприятливого клімату для бізнесу, що дало б змогу залучати інвесторів. Амбітні плани – будівництво заводу з переробки кварцевого піску в скляні вироби.
На Ічнянщині говорили про необхідність модернізації закладів житлово-комунального господарства та соціальної сфери. Акцентували на важливості впровадження інклюзивної освіти. Наразі працюють два інклюзивні класи у двох навчальних закладах та ресурсний центр. Ічнянська ОТГ – приклад ефективного розвитку території. У перший рік існування ічнянська громада зайняла 15 місце серед 78 ОТГ у всеукраїнському рейтингу.
У перспективі тут планують ремонтувати дороги та водогони, придбати шкільний автобус, реалізовувати інфраструктурні проекти для покращення медичних та освітніх послуг, задоволення культурних потреб громади.
На засіданні рад регіонального розвитку Менського, Семенівського та Срібнянського району мова йшла про перспективи розвитку сільськогосподарських товариств, реалізацію інфраструктурних проектів, модернізацію закладів освіти, охорони здоров’я та культури, відновлення спортивних об’єктів, наближення до людей комплексу соціальних послуг.
Абсурди зберігаються
«Голос України» вже писав про нелогічність ситуацій, коли весь район входить в ОТГ, але районні ради і адміністрації при цьому зберігаються. А це – утримання кабінетів, службового транспорту, зарплати чиновникам, які вже практично ні за що не відповідають. Особливо гостро цю ситуацію помітно в Сновському, Куликівському та Ічнянському районах, де вже практично вся територія входить в ОТГ. Або коли при 10 тисячах мешканців у Срібнянському районі «успішно» діють всі належні районні структури…
Україна – багата держава: що б ото так утримувати непрацюючих чиновників! Власне, як вихід, придумали об’єднання існуючих 22 районів в 4. Фактично вони будуть повітами, які існували більше ста років тому. Звісно, не всі з цим згодні – менські чиновники провели рішенням своєї ради протест щодо такого урізання їх хлібних посад. Хочеться вірити, що ті протести не матимуть сили, але наразі Верховна Рада – на канікулах і в новий рік ми вступаємо з триванням адміністративного абсурду.
«Роздуті штати не означають компетентності»-
У цьому переконаний радник Центру розвитку місцевого самоврядування Олександр Мельник. Проте ряд ОТГ пішли саме по цьому шляху, наслідуючи негативний досвід районного управління.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
Повністю читайте в газеті "Голос України" за 10 січня 2019 року
| Читайте також |
| Коментарі (0) |