Оленівка тримається

Сьогодні благочинний московської церкви о. Іван Оленчук зібрав у Борзні своїх колег у підрясниках і рушили вони мітингувать до районної адміністрації. З короткими гужами – мовляв, чого це ви їздите по «сходняках» (саме такий блатний термін вживали на позір благочестиві отці замість традиційного «сход села»). Як писав їхній класик про їхніх героїв – петербурзьких декабристів, страшно далєкі вони од народа, бо навіть не знають, що в Україні традиційно і щороку в першому кварталі проходять сходи сіл і на них обговорюють різні питання. Тож районній владі треба бувати на тих сходах, щоби хоч чути проблеми людей…

А семеро рясоносців нагрянули в Оленівку, до сільського голови Володимира Кривця – давай, кажуть, переголосування проведемо. А той, український молодчина, накрив їх мокрим рядном із явно не водо хрещенською водою – з якого дива? Оголошення про сход села було, хто хотів –прийшов, хто хотів – проголосував. Тоді кажуть – давай нам приміщення для завтрашнього свячення води (на храм уже не претендують?). Голова їм втовкмачив – ви, каже, щось не пойняли: громада проголосувала не за нову парафію, а за перехід цієї до української Церкви. Тобто щоб вас у селі взагалі не було.

З цим і потягнули підрясники.

Зате небєзізвєсний Кісєльов із Москви цілу годину бризкав слиною на Україну, де й шість разів згадував Оленівку. Отак на Москві пасуть українські парафії!

Василь ЧЕПУРНИЙ