Оксана Хвостенко ділиться секретами

Ці та багато інших запитань, які не придумає жоден дорослий кореспондент, поставили біатлоністці Оксані Хвостенко учні інформаційно-технологічного ліцею №16. Тут, коли ліцей іще був загальноосвітньою школою, Оксана навчалася.

З чого починається великий спорт
Оксана Хвостенко відома не тільки своїми спортивними досягненнями, але і простотою та скромністю у спілкуванні. Цього разу запитували її не журналісти, а школярі. Спочатку стримано. Але Оксана відповідала настільки доброзичливо, спокійно і відверто, що вже за кілька хвилин питання посипалися як горох з мішка.
Дітей цікавило абсолютно все. Тим більше, що біатлон — це вид спорту, яким можна починати займатися у підлітковому віці. І в кожного зі школярів іще є шанс стати таким самим відомим. От тільки як це зробити? Про це й були перші запитання.
— Коли і як Ви почали займатися біатлоном?
— У дитинстві я хотіла займатися фігурним катанням, але в нашому місті такої можливості не було. У біатлон мене привів брат. Це трішки дивно, бо він на рік молодший. Але першим захопився він. Почала займатися лижами з 13 років, у 16 поїхала на перші українські змагання, а з 17 брала участь у міжнародних. Тоді сніг був щороку, і в Чернігові багато хто полюбляв кататися на лижах.
— Чому саме біатлон?
— Бо мені подобається стріляти і подобаються лижі.
— Що треба робити, щоб стати такою відомою спортсменкою?
— Щоб був успіх, треба довго працювати і не хворіти на лінощі. Буде ліньки — успіхів не буде. Навіть за рік можна досягнути багато чого. Але для цього треба докласти зусиль.
— А які у Вас нагороди та ордени? Яких медалей найбільше?
— Орденів у мене 2 — "Княгині Ольги ІІІ ступеня" та "За заслуги ІІІ ступеня". А медалей багато. Мабуть, найбільше — за друге та третє місця.
— А золоті є? Багато?
— Є, звичайно. Скільки — не рахувала.

Олімпіада у Ванкувері
- Які у Вас враження від Олімпіади у Ванкувері?
- Вражень багато. Вперше ми були у Ванкувері рік тому, на передолімпійській підготовці. Тоді Канада видалася виключно позитивною, заповідною. Багато місць, де ніколи не ступає нога людини.
На Олімпіаді не пощастило з погодою. Доводилося розпилювати спеціальну речовину, щоб затримувати сніг.
Ми зустрічали багато людей, котрі переїхали до Канади з України. Всі вони скаржилися, що менталітет зовсім інший і життя не схоже на українське. Там прийнято багато працювати все життя, щоб на старість дозволити собі відпочинок. Багато українців хотіли б повернутися назад, але тримає робота.
— А в яких країнах Ви були?
— Певно, легше сказати, де я не була. Не була там, де немає снігу і не можна займатися біатлоном.
— Яка країна найкраща?
— Мені найбільше сподобалася Австрія. Вона схожа на Україну і за природою, і за менталітетом. Німеччина вже зовсім не така.
Дієта: диван виключається з раціону!
— Як побудований Ваш день, тренування? І чи сидите Ви на дієті, щоб гарно виглядати? (запитання від дівчат — Авт.)
— Підйом у нас о 6-ій ранку, зарядка. З 9.30 до 12.30 тренування, потім обід і обов’язково — тиха година. Вечірнє тренування з 16 до 18.30, вечеря. І потім дві години роботи зі зброєю.
А коли активних тренувань немає, щоранку із сином бігаємо кілометр до річки, катаємося на велосипедах. Якщо вдається — займаюся великим тенісом, їздимо на риболовлю.
На дієті не сиджу. Просто завжди веду рухливий спосіб життя. Найкраща дієта — не сидіти біля тарілки і не лежати днями перед телевізором.
— Ви колись падали? Були травми? Боляче?
— Звичайно, падала. І травми були, і переломи.
— Чи хотіли б Ви, щоб Ваш син також став спортсменом?
— Великий спорт — це дуже важко, сильно відбивається на здоров’ї. Долі спортсмена для сина не хотіла б.
— Ви колись сварилися зі своїм тренером? Хотіли все кинути?
— Так, сварилася, звичайно. І кинути все хотіла. Буває, нічого не виходить або коли хворієш. Хочеться більше ніколи цим не займатися. Але все минає, заспокоююсь і знову йду на тренування.
Далі — тренерська робота
— Ви будете тренером? Коли? (запитала дівчинка 5-класниця, яка сама хоче займатися біатлоном — Авт.)
— Так, до цього прийду обов’язково. Тільки ще не вирішила, чи хочу займатися тренерською роботою, чи буду вчителькою у школі.
— На які наступні змагання Ви поїдете?
— Я підписала контракт на рік. Але ще вирішую, можливо, залишу великий спорт. Якщо буду продовжувати, то наступні змагання відбудуться у грудні — етап Кубка світу.
Чемпіонське дитинство — без проблем і прогулів
Завітала на зустріч і класний керівник спортсменки Людмила Дмитренко. Вона розповіла, якою біатлоністка була у шкільні роки.
— Такою ж, як зараз, — дуже спокійною, врівноваженою, працелюбною. Це абсолютно неконфліктна людина. І в класі була товариською, досі спілкується з однокласниками, приходить на зустрічі.
Проблем із навчанням Оксана не мала, уроки не прогулювала. Жодних прикрощів із нею не було.

Школа №16 навчає на губернаторів

Оксана Хвостенко навчалася у 16-ій школі Чернігова всі роки, з першого класу.
У цього навчального закладу чимало відомих випускників. Зокрема, колишній губернатор Владислав Атрошенко, лікар 2-ої міської поліклініки Андрій Кислий, начальник управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації Борис Атрощенко.
Наступного року навчальний заклад святкуватиме півсторічний ювілей.

— Наша школа завжди вирізнялася домашньою атмосферою. Вона маленька і дуже затишна, — розповів директор ліцею № 16 Валерій Носач.
Тепер, коли загальноосвітня школа перетворилася на ліцей, тут усього 135 учнів: 5 клас, 8, 9 та три 11-их.
Раніше тут навчалися діти не лише з навколишніх будинків (район Технологічного університету), а й чимало школярів із мікрорайону Бобровиця, навіть із Новоселівки та Улянівки приїжджали. Тепер ті, хто не хоче іти в напіврозвалену 23 школу, змушені їздити на навчання у центр або на Рокосовського. Незручно — скаржаться батьки. Чи буде відновлюватись 16 школа?

— Як і раніше, початкової школи у нас не буде. Набрали 5-ий клас. Маємо уже 22 заяви. В основному це випускники 36 початкової школи, — додав директор.
— А чи важко потрапити до вас? Усе-таки це не звичайна школа, а інформаційно-технологічний ліцей.
— Так, у ліцеї іде поглиблене вивчення математики, інформаційних технологій. Для цього маємо усе необхідне, два повністю обладнаних комп’ютерних класи.

До 5, 8, 9 класів зараховуємо просто за результатами співбесід. А щоб потрапити до 10 класу ліцею, треба пройти тестування. Наш навчальний заклад дуже зручно розташований і лишається усе таким же затишним. Невелика кількість учнів, уваги учителів вистачає на кожного. Можливо, тому наші випускники раз-по-раз питають, коли у нас буде початкова школа, хочуть привести своїх дітей. Наступного року влаштуємо святкування півсторічного ювілею, запросимо випускників усіх років. А поки що запрошуємо на навчання! — наголосив Валерій Носач.

До речі, Оксана Хвостенко також сказала, що із задоволенням віддала б свого сина вчитися у 16 ліцей, якби була така можливість і тут знову відкрили початкову школу.

Інна ОЛЕШКО.