Огляд газет: базилевські знов за Пушкіна
Так, я читаю газети, як і всі культурні люди. А ви? Звісно, одесько-ньюйоркський громадянин Смілянський робить усе, щоб передплату і самі газети знищити, але наразі ще боремось...
Отримав нарешті перші числа "Української літературної газети" та "Літературної України" і чергове - "Слова просвіти". Серед трьох останнє - найцікавіше. І добором матеріалів про відійшлого Павличка, і статтею Миколи Тимошика "Оборонці "русского міра" в Чернігові здалися. Але лише частково" - про перейменування бібліотеки імені Королєнка.
"ЛітУкраїна" минулого року швидше не виходила, ніж виходила - природньо, що зараз її місячний наклад 900 примірників. Редактор Сергій Куліда намарно закликає її передплачувати - газета нецікава, не кажучи вже про те, що за весь січень оце на 20 сторінках вона ледве виродилась. Хоча дещо цікаве у ній є, але то згодом. Проте хвалитися, що зарплату отримують лише верстальник та коректор - зайве. Та й, бажаючи одужання Сергію Куліді, я не думаю, що автор нарисів російською мовою про російських агентів НКВД зможе зробити цікавою українську газету...
"Українська літературна газета" з січня виходить один раз на місяць, хоч і на 32 сторінках. Ну, на Заході такий об'єм мають щоденні газети...
Газету ще всю я не прочитав, але з першої сторінки йдуть чергові розмишлізми Володимира Базилевського, називані ним імпресіями і медитаціями. І він знову медитує над ... Пушкіним. Думаю: з якого це дива цілу колонку В.Базилевський виголошує хоч і загальники, але правильні? Виявляється, щоб підвести до ...захисту скрєп русского міра: "...Квапимося скинути з п'єдесталів Пушкіна, Достоєвського, Толстого". Отак-о.
При цьому цей самозваний шістдесятник порівнює згаданих класиків руzzкого міра не тільки з Горацієм і Вергілієм (мовляв, вони ж також були трубадурами імперії! Порівняв, називається, шило і мило...), але й з Тичиною та Бажаном, яких треба швидше за пушкінів скидати, бо ж вони "співали величальну злочинному режиму", в порівнянні з якими, на думку Базилевського, висловлювання Пушкіна - крапля в морі.
Ну, і звісно він переконаний, що скидають пушкінів профани, а треба справу їх збереження віддати спеціалістам. Певно, таким, як Базилевський, що відкривав у якомусь кіровоградському селі меморіальну дошку Пушкіну, адже він там зупинявся чайку попить чи в кукурудзиння подзюрити по дорозі в Одесу... Пушкіну відкривав лавреат Шевченківської премії, не Шевченку!
Дійсно, почитавши вкотре Базилевського, тільки й треба читати ще раз його вірша "В Глеваху їду знов..." (там його дача, а не то, про що ви подумали )
Минулого разу, коли я критикував Базилевського, мене закликали до великодушності. Але чого б я мав терпіти відкриту і нахабну пропаганду руzzкого міра? А ви?
Василь ЧЕПУРНИЙ
Отримав нарешті перші числа "Української літературної газети" та "Літературної України" і чергове - "Слова просвіти". Серед трьох останнє - найцікавіше. І добором матеріалів про відійшлого Павличка, і статтею Миколи Тимошика "Оборонці "русского міра" в Чернігові здалися. Але лише частково" - про перейменування бібліотеки імені Королєнка.
"ЛітУкраїна" минулого року швидше не виходила, ніж виходила - природньо, що зараз її місячний наклад 900 примірників. Редактор Сергій Куліда намарно закликає її передплачувати - газета нецікава, не кажучи вже про те, що за весь січень оце на 20 сторінках вона ледве виродилась. Хоча дещо цікаве у ній є, але то згодом. Проте хвалитися, що зарплату отримують лише верстальник та коректор - зайве. Та й, бажаючи одужання Сергію Куліді, я не думаю, що автор нарисів російською мовою про російських агентів НКВД зможе зробити цікавою українську газету...
"Українська літературна газета" з січня виходить один раз на місяць, хоч і на 32 сторінках. Ну, на Заході такий об'єм мають щоденні газети...
Газету ще всю я не прочитав, але з першої сторінки йдуть чергові розмишлізми Володимира Базилевського, називані ним імпресіями і медитаціями. І він знову медитує над ... Пушкіним. Думаю: з якого це дива цілу колонку В.Базилевський виголошує хоч і загальники, але правильні? Виявляється, щоб підвести до ...захисту скрєп русского міра: "...Квапимося скинути з п'єдесталів Пушкіна, Достоєвського, Толстого". Отак-о.
При цьому цей самозваний шістдесятник порівнює згаданих класиків руzzкого міра не тільки з Горацієм і Вергілієм (мовляв, вони ж також були трубадурами імперії! Порівняв, називається, шило і мило...), але й з Тичиною та Бажаном, яких треба швидше за пушкінів скидати, бо ж вони "співали величальну злочинному режиму", в порівнянні з якими, на думку Базилевського, висловлювання Пушкіна - крапля в морі.
Ну, і звісно він переконаний, що скидають пушкінів профани, а треба справу їх збереження віддати спеціалістам. Певно, таким, як Базилевський, що відкривав у якомусь кіровоградському селі меморіальну дошку Пушкіну, адже він там зупинявся чайку попить чи в кукурудзиння подзюрити по дорозі в Одесу... Пушкіну відкривав лавреат Шевченківської премії, не Шевченку!
Дійсно, почитавши вкотре Базилевського, тільки й треба читати ще раз його вірша "В Глеваху їду знов..." (там його дача, а не то, про що ви подумали )
Минулого разу, коли я критикував Базилевського, мене закликали до великодушності. Але чого б я мав терпіти відкриту і нахабну пропаганду руzzкого міра? А ви?
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (2) |
|
| |
0
