Новий Кримінально процесуальний кодекс – крок вперед чи два назад ?

13(!?!) квітня 2012 року о 04 год. 13(!?!) хв. за київським часом, під ранок, Верховна Рада України 271 картками нардепів з 283 «присутніх» ухвалила новий Кримінальний кодекс України у другому читанні і в цілому.
При цьому фракція Партії регіонів дала 189 з 193 карток нардепів; НУ-НС – 9 (65); КПУ – 24 (25); Блок Литвина – 19 (20); група «Реформи за ради майбутнього» – 18 (19); позафракційні 12 (29).
До речі, серед НУ-НСівців, картки яких проголосували цієї ночі, були й Давид Жванія, Володимир Стретович, а також колишній БЮТівець, а тепер член групи «Реформи за ради майбутнього» Павло Мовчан.
Нова редакція Кримінально-процесуального кодексу, як запевнюють його автори від партії влади, має стати епохальним і на багато років повинна визначати для правоохоронних органів і громадян більш цивілізовані процедури розслідування і доведення кримінальних злочинів у суді.
Дійсно, останні більш як півстоліття в країні застосовувався документ зразка 1960 року, прийнятий спеціально для виховання «будівників комунізму». Можливо, що більшість нардепів, хто в ці дні і близько не знаходився в залі засідань Верховної Ради, будуть згадувати свою історичну причетність до прийняття КПК-2012. Однак для тих, хто все ж спостерігав за процесом голосування з екранів телевізорів чи у радіоприймачів, нова редакція КПК є символом зухвалої зневаги до основ парламентаризму і Конституції України.
Нагадаю, що головним ідеологом цього дійства був радник Президента України – керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України Андрій Портнов разом із своєю групою – Володимиром Пилипенком та Валерієм Писаренком. Всі вони у 2007 році булі обрані до парламенту за партійним списком Юлії Тимошенко.
Як не прикро, часом статті цього історичного документу приймали двадцять-тридцять «кнопкодавів» причетних до партії влади. І хоча сам документ за якістю може здійснити прорив юридичної думки, однак обставини, за яких він ухвалювався, символізуватимуть абсурдність, цинічність і повну зневагу режиму на чолі з Азаровим-Януковичем до українців і європейських цінностей.



P.S. Згідно зі статтею 158-1 КК України голосування одним виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз, у тому числі й за іншого виборця, може призвести до позбавлення його волі на строк до 3-х років. А згідно із частиною 8 статті 158 КК за умисне надання членом виборчої комісії громадянину можливості проголосувати за іншу особу чи проголосувати більше ніж один раз у ході голосування, порушника може бути покарано позбавленням волі до 6-ти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.