Новий етап боротьби за демонтаж
На початку липня 2018 р. розпочався новий етап боротьби за демонтаж мозаїчних зображень комуністичних вождів Леніна і Сталіна, які знаходяться на водонапірній башті в центрі міста обласного значення Новгороді-Сіверському Чернігівській області. Відстань від цього міста до державного кордону з Російської Федерацією – державою-агресором – 50 км.
НОВИЙ ЕТАП БОРОТЬБИ?
Так! 1) 3 липня 2018 р. Український інститут національної пам’яті (далі – УІНП) звернувся до Генеральної прокуратури України та Національної поліції України з офіційними листами, в яких просив: «1. Провести перевірку викладених у цьому листі обставин та в установленому порядку порушити кримінальне провадження за ст. 436 1 Кримінального кодексу України за фактом поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму. 2. Забезпечити в межах компетенції проведення розслідування зазначених обставин та притягнення винних осіб до відповідальності».
Звернемо увагу, що порушенням Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» названі не тільки ці зображення Леніна і Сталіна, а також не демонтовані зображення серпа і молота на будівлі по вул. Карла Маркса (пп. «в» п.4 ч. 1 ст.1 згаданого Закону), не перейменовано вул. Карла Маркса (пп. «є» п.4 ч. 1 ст.1 згаданого Закону). До речі, на цій вулиці знаходиться і Новгород-Сіверський відділ поліції.
2) 7 липня цього ж року чернігівський активіст мережі «Вільні Люди», «Самооборони Майдану» Володимир Мозговий звернувся до Новгород-Сіверської поліції із заявою (зареєстрована за № 2417), у якій він просить «відповідно частини 2 статті 436 1 Кримінального кодексу України, якою передбачено кримінальну відповідальність представника влади, перевірити вище викладені факти щодо поширення комуністичної символіки та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму, припинити цей злочин, притягнути винних до правової відповідальності».
До того часу, з 2016 р. на адресу керівництва Новгород-Сіверської міської ради регулярно лунали усні та неформальні письмові заклики й умовляння, вимоги на нарадах (наприклад: 16 травня 2017 р. у Новгороді-Сіверському на виїзному засіданні Координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання при Чернігівській облдержадміністрації) від обласної влади, УІНП, патріотичної громадськості. Докладали зусиль і чернігівські журналісти.
16 листопада 2017 р. на адресу Новгород-Сіверського міського голови Олега Бондаренка вже офіційним листом звернувся УІНП. У зверненні центрального органу виконавчої влади роз’яснено необхідність безумовного й невідкладного демонтажу зображень комуністичних вождів Леніна і Сталіна.
Результат – ігнорування. 7 грудня 2017 р. у відповіді за підписом Новгород-Сіверського міського голови Олега Бондаренка на адресу УІНП, зокрема, заявлено: «Зображення В. Леніна та Й. Сталіна на водонапірній башті біля ринкової площі міста ніяким чином не використовується як символіка комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів».
У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?
Цікаво, що аргументація державної влади та громадськості щодо необхідності демонтажу мозаїчних зображень комуністичних вождів Леніна і Сталіна на водонапірній башті не мають жодних розходжень, як і вимога правової відповідальності винних за небажання виконати Закон. А журналістів часто просто дратує необхідність переповідати очевидне. Їх можна зрозуміти, особливо молодих…
Проте, це не дивно. Вони мають єдине джерело: висновки історичних досліджень та тексти законів України, до яких мають вільний доступ всі громадяни.
Отже, автори листів наголошують, що зображення В. Леніна і Й. Сталіна є комуністичною символікою відповідно пп. «ґ» п.4. ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» і люб’язно цитують відповідний текст нормативного документу.
Вони зауважили, що ще в 2015 р. (!) відповідно до п.6 ст. 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» органи місцевого самоврядування, тобто і Новгород-Сіверська міська рада на чолі з Олегом Бондаренком, у шестимісячний строк із часу набуття чинності цього Закону повинні були в установленому порядку здійснити демонтаж…
У черговий раз нагадали загальновідоме про Леніна і Сталіна:
1) Ленін Володимир Ілліч (Ульянов Володимир) (1870–1924) – лідер більшовиків; один з головних творців тоталітарної держави СРСР. Причетний до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії, обіймав керівну посаду у вищих органах влади в СРСР (1923–1924 рр. – Голова Ради Народних Комісарів СРСР) ініціатор «червоного терору», більшовицько-української війни, Голодомору 1921–1923 рр., тотальної конфіскації приватної власності.
2) Сталін (Джугашвілі) Йосип Віссаріонович (1879–1953) – причетний до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії, обіймав керівні посади в комуністичній партії та у вищих органах влади в СРСР (1922–1925 р. – Генеральний секретар ЦК РКП (б), 1925–1934 р. – Генеральний секретар ЦК ВКП (б), з 1941 р. – Голова Ради Народних Комісарів СРСР, 1946–1953 рр. – Голова Ради Міністрів СРСР, Генералісимус Радянського Союзу). Один із найжорстокіших диктаторів в історії людства. Його правління супроводжувалося встановленням диктаторського режиму, порушенням прав і свобод людини, воєнними злочинами і злочинами проти людства, створенням системи масових репресій і ГУЛАГу, депортаціями цілих народів у СРСР та інших країнах, багатомільйонними людськими втратами. Головний організатор форсованої індустріалізації, насильницької колективізації, Голодомору-геноциду українського народу в 1932–1933 рр. Втілюючи в життя політику «світової революції», уклав пакт із Гітлером у 1939 р., що привело до розв’язання Другої світової війни. Постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 січня 2010 р. визнаний винним в організації вчинення злочину геноциду частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб.
ЦІ ЗОБРАЖЕННЯ – ІСТОРІЯ ЧИ ПРОПАГАНДА ЗЛОЧИННОЇ СИМВОЛІКИ?
Дякуючи журналістам громадськість з недавніх телепередач UA Чернігів і СТБ дізналася про найсвіжіші аргументи Новгород-Сіверського міського голови Олега Бондаренка на користь відмови демонтувати комуністичну символіку: 1) «Це наша історія». 2) Ідея на ці зображення навісити грати з підписами, але їх залишити на башті.
Щодо першого аргументу: Є поняття «меморіальний» і «публічний» простір, а також «монументальна пропаганда». Це пам’ятники, пам’ятні знаки (меморіальні споруди та комплекси), меморіальні дошки, зображення та написи на різноманітних спорудах. Їх призначення – урочисте відзначення певних історичних осіб, подій тощо. Тобто це не власне історія, а певна оцінка історії. Наявність зображень Леніна і Сталіна сама собою у публічному (меморіальному) просторі – пропаганда комуністичної символіки. Уявіть собі замість комуністичних вождів на новгород-сіверській башті зображення Гітлера, Гіммлера або інших нацистських злодіїв. Природна реакція – кощунство, образа пам’яті мільйонів жертв. Злочинці всі однакові, тому і політика до них має бути однаковою. Демонтовані мозаїчні зображення можуть бути тільки в історичному музеї (про це міському голові казали більше року тому).
Щодо другого аргументу: Водонапірна башта у Новгороді- Сіверському є діючою. Вона не є власністю музею разом із землею, на якій вона знаходиться. Отже, для збереження цих пропагандистських комуністичних символів їх треба демонтувати, передати у музей, де можна показувати з гратами і без них, але з відповідними підписами та роз’ясненнями музейників.
Тепер щодо твердження, що злощасні зображення не є комуністичною пропагандою: знову такі дякуючи тележурналістам ми дізналися з вуст мешканців міста, що до цих зображень на башті у Новгород-Сіверський приїжджають гості, проводяться екскурсії, їх фотографують. Зі слів місцевих – насамперед росіяни. Треба щось ще говорити про це?
ЧЕКАЄМО ВІДПОВІДІ ВІД ПРАВОХОРОННИХ ОРГАНІВ
Ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» серед повноважень поліції, визначено, зокрема, діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, а також припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень.
З запобігання вчиненню правопорушень у місцевої поліції якось не вийшло. Чекаємо результатів від їхньої діяльності на виконання Закону України щодо всіх символів комуністичного тоталітаризму у цьому місті.
Звернемо увагу, що патріотична громадськість вже чітко окреслила свою позицію, якщо правопорушення не буде припинено і винні не понесуть правову відповідальність. Так, Олександр Ясенчук, координатор Чернігівського осередку мережі «Вільні люди», історик, краєзнавець, від імені своїх соратників у соціальних мережах попередив: «Також, надішлемо звернення до Президента України, прем’єр-міністра, міністра МВС, голови СБУ. Якщо й після цього Закон України буде втоптаний в багно, згадаємо норму Конституції, що «джерелом влади є народ».
Будемо сподіватися що правопорядок вчасно відновлять саме правоохоронні органи.
Сергій БУТКО,
Український інститут національної пам’яті
НОВИЙ ЕТАП БОРОТЬБИ?
Так! 1) 3 липня 2018 р. Український інститут національної пам’яті (далі – УІНП) звернувся до Генеральної прокуратури України та Національної поліції України з офіційними листами, в яких просив: «1. Провести перевірку викладених у цьому листі обставин та в установленому порядку порушити кримінальне провадження за ст. 436 1 Кримінального кодексу України за фактом поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму. 2. Забезпечити в межах компетенції проведення розслідування зазначених обставин та притягнення винних осіб до відповідальності».
Звернемо увагу, що порушенням Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» названі не тільки ці зображення Леніна і Сталіна, а також не демонтовані зображення серпа і молота на будівлі по вул. Карла Маркса (пп. «в» п.4 ч. 1 ст.1 згаданого Закону), не перейменовано вул. Карла Маркса (пп. «є» п.4 ч. 1 ст.1 згаданого Закону). До речі, на цій вулиці знаходиться і Новгород-Сіверський відділ поліції.
2) 7 липня цього ж року чернігівський активіст мережі «Вільні Люди», «Самооборони Майдану» Володимир Мозговий звернувся до Новгород-Сіверської поліції із заявою (зареєстрована за № 2417), у якій він просить «відповідно частини 2 статті 436 1 Кримінального кодексу України, якою передбачено кримінальну відповідальність представника влади, перевірити вище викладені факти щодо поширення комуністичної символіки та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму, припинити цей злочин, притягнути винних до правової відповідальності».
До того часу, з 2016 р. на адресу керівництва Новгород-Сіверської міської ради регулярно лунали усні та неформальні письмові заклики й умовляння, вимоги на нарадах (наприклад: 16 травня 2017 р. у Новгороді-Сіверському на виїзному засіданні Координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання при Чернігівській облдержадміністрації) від обласної влади, УІНП, патріотичної громадськості. Докладали зусиль і чернігівські журналісти.
16 листопада 2017 р. на адресу Новгород-Сіверського міського голови Олега Бондаренка вже офіційним листом звернувся УІНП. У зверненні центрального органу виконавчої влади роз’яснено необхідність безумовного й невідкладного демонтажу зображень комуністичних вождів Леніна і Сталіна.
Результат – ігнорування. 7 грудня 2017 р. у відповіді за підписом Новгород-Сіверського міського голови Олега Бондаренка на адресу УІНП, зокрема, заявлено: «Зображення В. Леніна та Й. Сталіна на водонапірній башті біля ринкової площі міста ніяким чином не використовується як символіка комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів».
У ЧОМУ СУТЬ СПРАВИ?
Цікаво, що аргументація державної влади та громадськості щодо необхідності демонтажу мозаїчних зображень комуністичних вождів Леніна і Сталіна на водонапірній башті не мають жодних розходжень, як і вимога правової відповідальності винних за небажання виконати Закон. А журналістів часто просто дратує необхідність переповідати очевидне. Їх можна зрозуміти, особливо молодих…
Проте, це не дивно. Вони мають єдине джерело: висновки історичних досліджень та тексти законів України, до яких мають вільний доступ всі громадяни.
Отже, автори листів наголошують, що зображення В. Леніна і Й. Сталіна є комуністичною символікою відповідно пп. «ґ» п.4. ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» і люб’язно цитують відповідний текст нормативного документу.
Вони зауважили, що ще в 2015 р. (!) відповідно до п.6 ст. 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» органи місцевого самоврядування, тобто і Новгород-Сіверська міська рада на чолі з Олегом Бондаренком, у шестимісячний строк із часу набуття чинності цього Закону повинні були в установленому порядку здійснити демонтаж…
У черговий раз нагадали загальновідоме про Леніна і Сталіна:
1) Ленін Володимир Ілліч (Ульянов Володимир) (1870–1924) – лідер більшовиків; один з головних творців тоталітарної держави СРСР. Причетний до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії, обіймав керівну посаду у вищих органах влади в СРСР (1923–1924 рр. – Голова Ради Народних Комісарів СРСР) ініціатор «червоного терору», більшовицько-української війни, Голодомору 1921–1923 рр., тотальної конфіскації приватної власності.
2) Сталін (Джугашвілі) Йосип Віссаріонович (1879–1953) – причетний до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії, обіймав керівні посади в комуністичній партії та у вищих органах влади в СРСР (1922–1925 р. – Генеральний секретар ЦК РКП (б), 1925–1934 р. – Генеральний секретар ЦК ВКП (б), з 1941 р. – Голова Ради Народних Комісарів СРСР, 1946–1953 рр. – Голова Ради Міністрів СРСР, Генералісимус Радянського Союзу). Один із найжорстокіших диктаторів в історії людства. Його правління супроводжувалося встановленням диктаторського режиму, порушенням прав і свобод людини, воєнними злочинами і злочинами проти людства, створенням системи масових репресій і ГУЛАГу, депортаціями цілих народів у СРСР та інших країнах, багатомільйонними людськими втратами. Головний організатор форсованої індустріалізації, насильницької колективізації, Голодомору-геноциду українського народу в 1932–1933 рр. Втілюючи в життя політику «світової революції», уклав пакт із Гітлером у 1939 р., що привело до розв’язання Другої світової війни. Постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 січня 2010 р. визнаний винним в організації вчинення злочину геноциду частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб.
ЦІ ЗОБРАЖЕННЯ – ІСТОРІЯ ЧИ ПРОПАГАНДА ЗЛОЧИННОЇ СИМВОЛІКИ?
Дякуючи журналістам громадськість з недавніх телепередач UA Чернігів і СТБ дізналася про найсвіжіші аргументи Новгород-Сіверського міського голови Олега Бондаренка на користь відмови демонтувати комуністичну символіку: 1) «Це наша історія». 2) Ідея на ці зображення навісити грати з підписами, але їх залишити на башті.
Щодо першого аргументу: Є поняття «меморіальний» і «публічний» простір, а також «монументальна пропаганда». Це пам’ятники, пам’ятні знаки (меморіальні споруди та комплекси), меморіальні дошки, зображення та написи на різноманітних спорудах. Їх призначення – урочисте відзначення певних історичних осіб, подій тощо. Тобто це не власне історія, а певна оцінка історії. Наявність зображень Леніна і Сталіна сама собою у публічному (меморіальному) просторі – пропаганда комуністичної символіки. Уявіть собі замість комуністичних вождів на новгород-сіверській башті зображення Гітлера, Гіммлера або інших нацистських злодіїв. Природна реакція – кощунство, образа пам’яті мільйонів жертв. Злочинці всі однакові, тому і політика до них має бути однаковою. Демонтовані мозаїчні зображення можуть бути тільки в історичному музеї (про це міському голові казали більше року тому).
Щодо другого аргументу: Водонапірна башта у Новгороді- Сіверському є діючою. Вона не є власністю музею разом із землею, на якій вона знаходиться. Отже, для збереження цих пропагандистських комуністичних символів їх треба демонтувати, передати у музей, де можна показувати з гратами і без них, але з відповідними підписами та роз’ясненнями музейників.
Тепер щодо твердження, що злощасні зображення не є комуністичною пропагандою: знову такі дякуючи тележурналістам ми дізналися з вуст мешканців міста, що до цих зображень на башті у Новгород-Сіверський приїжджають гості, проводяться екскурсії, їх фотографують. Зі слів місцевих – насамперед росіяни. Треба щось ще говорити про це?
ЧЕКАЄМО ВІДПОВІДІ ВІД ПРАВОХОРОННИХ ОРГАНІВ
Ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» серед повноважень поліції, визначено, зокрема, діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, а також припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень.
З запобігання вчиненню правопорушень у місцевої поліції якось не вийшло. Чекаємо результатів від їхньої діяльності на виконання Закону України щодо всіх символів комуністичного тоталітаризму у цьому місті.
Звернемо увагу, що патріотична громадськість вже чітко окреслила свою позицію, якщо правопорушення не буде припинено і винні не понесуть правову відповідальність. Так, Олександр Ясенчук, координатор Чернігівського осередку мережі «Вільні люди», історик, краєзнавець, від імені своїх соратників у соціальних мережах попередив: «Також, надішлемо звернення до Президента України, прем’єр-міністра, міністра МВС, голови СБУ. Якщо й після цього Закон України буде втоптаний в багно, згадаємо норму Конституції, що «джерелом влади є народ».
Будемо сподіватися що правопорядок вчасно відновлять саме правоохоронні органи.
Сергій БУТКО,
Український інститут національної пам’яті
| Читайте також |
| Коментарі (0) |