Ноу-хау менського мера.
Так уже сталося, що протягом більшості років незалежності Менську міськраду очолював вчитель-історик за фахом, не надто досвідчений господарник, який з часом став непоганим організатором. Якихось революційних кроків не зробив, але господарський механізм міста функціонував досить чітко, без різких поштовхів та коливань, не було перебоїв з водою, прибиранням вулиць від снігу та сміття проводилось хоч і з деякими недоліками, але без помітних проблем. Аж поки наприкінці 2010 року меняни не зробили новий вибір: вручили мерську булаву приватному підприємцю, екс-другому секретарю райкому компартії, екс-директору сирзаводу, соціалісту Федору Фесюну. Мабуть програма в нього була найпереконливіша, обіцянки найсолодші, а ще збудував дерев»яні дитячі майданчики біля п’ятиповерхівок. Чого ніхто з опонентів зробити не додумався. І от з 12-ти кандидатів обрали найдостойнішого.
Свою діяльність голова розпочав у дусі часу: з реформ в ім’я трудового народу і захисту соціальної справедливості. Вже влітку 2011 року міськрада вирішила розірвати угоду із ТОВ «Менський комунальник» на послуги водопостачання та водовідведення. З таким розрахунком, щоб послугу цю передати комунальному підприємству при міськраді і помітно здешевити.
Але все обернулося затяжною війною: у конфлікт були втягнуті суди, депутати, громадськість. Федір Фесюн не здавався, хоч комунальне підприємство при міськраді не мало достатньої техніки і ресурсів для якісного надання послуг. Врешті-решт під тиском обласної влади та громадськості, міськрада змінила позицію: наприкінці минулого року ТОВ «Менський комунальник» продовжило угоду з міськрадою до липня 2014 року. Що буде далі – невідомо. А от як надає деякі послуги новостворене підприємство при міськраді, вже видно тепер.
З вивезенням сміття – проблеми. Все літо контейнери були переповнені. Біля них в радіусі кількох метрів валявся непотріб, який не вміщувався в контейнери та бігали зграї собак і котів у пошуках чогось їстівного. Не стало краще і восени. В усіх райцентрах області (це вже давно робиться) за вивіз твердих відходів беруть плату з усіх жителів. Надумали брати плату за таку послугу і з менян. Але за півроку спромоглися укласти договори на цю послугу з 20-25 відсотками домогосподарств, з яких реально платять лише половина, тобто, трохи більше 10 відсотків жителів міста. Як тут можна говорити про соціальну справедливість? Але за що платити? – запитують меняни. – Контейнерів для сміття не вистачає, чітких графіків вивезення сміття теж немає. Спеціалісти міськради та комунального підприємства при укладенні договорів не можуть чітко роз’яснити своїх зобов’язань перед споживачами. Лише пропонують підписати договори на послугу.
Розчищення доріг та тротуарів взимку теж викликало обурення менян.
Ще одна проблема: зелені насадження. Торік взялися впорядковувати річку Бабка, яка протікає через Мену. Але замість розчищення русла лише вирубали дерева на березі, забрали кращий лісоматеріал, а товстезні колоди, гілки та сміття залишились на березі та в річці. Оце так почистили!
З вирубуванням у місті перерослих дерев теж проблеми. Наміри це робити начебто і є. От тільки дорого все це: від 2-х до 7-и тисяч гривень за дерево. «Але будемо щось робити, хоч і дорого,- запевняє мер.- Якщо казначейство не заблокує коштів. Наприкінці минулого року залишили без руху мільйон гривень. Раніше такого ніколи не траплялося. Навіть коли Ющенко з Тимошенко конфліктували. А що нині сталося, не знаю. У Чернігівській міській раді он таким чином теж «зависли» кілька десятків тисяч гривень. Так що не лише ми не використали бюджетні кошти».
Може таким нехитрим способом гроші акумулювалися для поліпшення життя потрібних людей як сьогодні, так і завтра в Києві? Принаймні ж казначейство діє з відома уряду реформаторів. Та не лише реформами і скандальними полюваннями (хоч останнє вже в минулому) відомий у районі мер мени. У зв’язку зі своєю боротьбою із ТОВ «Менський комунальник» та грандіозним «прибиранням» сміття він став героєм відеороликів, які регулярно розміщує в мережі Інтернет теж відомий у місті громадський діяч та новоспечений журналіст Сергій Трегубенко. Але і тут бувають осічки. Незважаючи на свою природну доброту, Федір Іванович спочатку відмахувався від місцевого блогера, як від надокучливої мухи, а далі на останній сесії райради показав тому прямо в об’єктив відеокамери дулю. Хоч перед тим сам звинувачував Трегубенка, що той йому дуль накрутив. Знаменита дуля мера успішно поселилася на сайті, де регулярно вміщує свої колючі матеріали громадський активіст. На посміховисько ласій до сенсацій місцевій публіці, мер став знаменитістю. Ну що поробиш, не вчили колись у райкомах культурних манер і витримки.
Простіше послати подалі і конфігурацію з трьох пальців скрутити. Однак, не все так є весело, якби не було так сумно. Мер Мени разом з депутатами прийняв дивне рішення: заборонити під час проведення сесій міськради відеозйомку та аудіозапис, не допускати громадських активістів на сесію, якщо вони про своє бажання бути присутніми не попросять міськраду за три дні.
«Реально ж потрапити на сесію представнику громадськості неможливо,- каже екс-голова міськради, який очолював міськраду в 70-х роках, Володимир Білий.- Пересвідчився на власному досвіді».
Валерій МАГУЛА
Скорочено. Повністю -- в газеті "Сіверщина" за 28 березня
| Читайте також |
| Коментарі (0) |