Як покарати багатодітну матір?
Нещодавно один з каналів українського телебачення протягом тижня розповідав історію загублення, знайдення та вирішення подальшої долі дворічної дівчинки Катрусі. Таким випадком, мовляв, була шокована вся Україна. Ніби й не підозрюють про існування по всій Україні сімей-алкоголіків, наркоманів, злодюг, які в свій час залишилися без роботи, а нині її вже й не шукають. Ні для кого не секрет, що немалі грошові виплати при народженні дитини, породили бажання мати багато дітей у неблагополучних сім’ях, як їх прийнято культурно називати «сім’ї у складних життєвих обставинах». Хоч цей термін, на мою думку, не зовсім і підходить. У складних життєвих обставинах перебувають інваліди, немічні, люди без житла, роботи та ін. А ці сім’ї самі собі й своїм дітям (не без допомоги держави) штучно створили ці обставини: п’ють горілку, працювати не хочуть, городи не обробляють, дрова на зиму не завозять і т.п. Держава платить гроші на дітей, а горе-батьки паразитують і пиячать за їх рахунок.
Одна багатодітна (неблагополучна) мати з Мени відверто заявила, народжуючи чергову (п’яту чи шосту) дитину: «Це у мене такий бізнес». Але ладу дітям дати не змогла, її позбавили батьківських прав, а діти були влаштовані у державний дитячий заклад, яких звідти забрав батько, у якого вже інша сім’я. В кращому випадку, діти з неблагополучних сімей виховуються в бабусь та дідусів, яким держава платить гроші за опікунство. А батьки в цей час пиячать і продовжують свій «бізнес», підкидаючи старим батькам чи державі своїх нащадків. З дворічної Катрусі з-під Києва ЗМІ зробили сенсацію, хоч нікого не здивуєш тим, що в кожному районі на обліку служб у справах дітей при РДА налічується близько сотні неблагополучних сімей, в яких у складних морально-психологічних та матеріально-побутових умовах животіють діти. Звісно, батьків ніхто не замінить, але постає питання, чи можна залишати дітей у таких сім’ях, де існує реальна загроза їхньому життю та здоров’ю? Тож, мабуть, уже краще державний дитячий заклад чи прийомна сім’я.
Ні для кого не є секретом, що при відсутності елементарного виховання в неблагополучних сім’ях, діти ще в малолітньому віці стають на стежку правопорушень та злочинності, в підлітковому віці уже мають судимість з умовним чи реальним терміном відбуття покарання. Злочини скоюють різні: від дрібних (і не дуже) крадіжок до вбивств. Прикро, але часто за викраденням кришок каналізаційних та водопровідних люків, автомобілів, різного роду бійок, розбоїв стоять підлітки із сімей, де батьки через пиятику втратили все людське.
На фоні «титанічних» зусиль держави по роботі з неблагополучними, багатодітними та малозабезепеченими сім’ями, забуваються прості звичайні сім’ї з дітьми, які живуть на мізерні зарплати або ж зовсім не мають роботи. Виручає тільки домашнє господарство.
Як дбає держава про звичайні родини? Чи завжди мають можливість батьки влаштуватися на роботу, оплатити навчання своїх нащадків? Чи можуть батьки хворих дітей лікувати їх без сторонньої фінансової допомоги? Великою ганьбою для держави є те, що кошти на лікування важкохворих дітей треба збирати «з миру по нитці». Батьки знаходяться в безвихідному становищі. І чому не зробити рівень державної медицини таким, щоб вона могла рятувати хворих дітей без виїзду їх за кордон? Лікарі у нас не гірші, але вони не мають тих умов для праці, як їхні закордонні колеги. Про організацію страхової медицини у нас тільки одні розмови. А останні реформи в медицині загрожують зруйнувати навіть те, що є.
Про те, як держава турбується про порядні багатодітні сім’ї, видно з історії, яка сталася з матір’ю чотирьох дітей Оленою К. із Щорса.
«У мене найменша дитина народилася дуже хворобливою,- розповідає вона. - Тому потребує постійного лікування та оздоровлення. Для нашої сім’ї, а особливо для мене, це велике випробування. Безкінечні хвороби: ангіни, бронхіти, ларингіти, часті лікарняні, перебування в стаціонарах. Щороку ми з чоловіком змушені возити дитину для оздоровлення на південне узбережжя Криму. Там син дихає нормально і після повернення додому в нього довго немає кашлю, бронхітів, ангін. Всі ці роки підряд я просила путівку санаторій матері й дитини для матері і дитини-інваліда. Але держава жодного разу не змогла її виділити. І лише в цьому році нарешті така удача посміхнулась нашій сім’ї. Втім, всі попередні роки, коли ми їздили до Криму, я не могла обійтися без допомоги чоловіка. Так зробила і в цьому році, коли ми поїхали до санаторію Місхор на лікування. Маючи на руках путівку, разом з чоловіком привезли дитину-інваліда до оздоровниці. Там повирішували всі питання, домовилися, поробила доплати, скільки треба, отримала необхідні дозволи, заплатила за повне перебування дитини, доплатила за чоловіка.
Але коли повернулись додому, раптом нагрянула перевірка аж із Чернігова. Мене звинуватили в тому, що я порушила Закон про соціальне страхування, коли повезла з собою чоловіка, який не є платником фонду соціального страхування. Перевіряючі покарали мене «на повну котушку», виписавши штраф у майже три тисячі гривень».
- І Ви його оплатили?
- А що мені залишалося робити? Грошей на той час у нас не залишилось, тому змушена була взяти кредит і сплатити штраф. Але я не можу приховати свого обурення з приводу того, що перевіряючі помітили чоловіка, який їздив зі мною і дитиною, але чому не врахували серйозних підстав для таких моїх дій, зробили з мене «стрілочника», «хлопчика для биття», щоб іншим показати, яке страшне порушення я вчинила.
- Можливо треба було шукати справедливості в суді?
- Я радилася з цього питання. Але розумні люди мене запевнили, що справу можна і не виграти, а якщо б навіть і виграла, то все одно юрист «висмоктав» би ще більше, ніж сам штраф. Отож не варта шкурка вичинки. Мене «вбиває» те, що замість допомоги, якої жодного разу ніхто не надав, не поцікавився, як живе багатодітна мати, яке в неї здоров’я, а відразу вліпили великий штраф. Звідки дізнались про моє порушення аж у Чернігові? Мабуть хтось із заздрісників постарався. Хоча чому тут заздрити, коли така хвора дитина, сама хворію і без лікарні та ліків не можу й дня обійтися?
- То невже ж зовсім не врахували того, що Ви багатодітна мати, на утриманні дитина-інвалід, чоловік без роботи, бо в Щорсі, як і скрізь, мають її лише ті, хто наближений до влади?
- Та ні, врахували: ніби в насмішку зробили мені «скидку» аж на 250 гривень, начебто пожаліли. Заплатила три тисячі, а 250 гривень повернули. Як тут не обурюватися, коли навколо стільки неправди. Хабарі беруть у санаторіях, кругом всіх пошановуєш, ту ж путівку отримати не так просто. А якщо вже ви всі такі праведні, то мали б визнати, що причина поїздки чоловіка не в ньому, а в хворій дитині.
Насамкінець розмови я лише нагадав багатодітній матері, як вона завжди намагається відстояти справедливість, будучи депутатом райради від правлячої партії. За що боролись, на те й напоролись. А з точки зору простого громадянина, яка різниця з ким відпочивала мати в санаторії? Гроші ж були доплачені, інакше б її в оздоровниці ніхто не прийняв. Для чого покарали? Мабуть, щоб більше не просила в держави путівку для матері й дитини. А розраховувала лише на власні сили. Бо на всіх багатодітних сімей у цій державі грошей нема і не буде. Бо треба ж за щось відпочивати щороку від трудів праведних народним депутатам та високо посадовцям.
Ще одне важко зрозуміти: чому ж тоді за неналежне виконання батьківських обов’язків батьків з неблагополучних сімей карають штрафом в від 17 до 51 гривні, а багатодітну сім’ю, яка піклується про здоров’я своїх дітей, штрафують аж на три тисячі гривень? Абсурд.
Валерій Магула.
Довідка «Сіверщини»: Щодо поділу путівки для спільного санаторно-курортного лікування
Відповідно до пункту 4.11 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності” затвердженого постановою правління Фонду №12 від 25.02.2009 (далі - Порядок) комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про поділ путівки для спільного санаторно-курортного лікування застрахованої особи та члена її сім’ї, що працює (дружини або чоловіка, які перебувають у шлюбі), у тому числі на іншому підприємстві (застрахованої особи), або її дитини віком від 4 до 18 років, застрахованої особи та члена її сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання, а також для двох застрахованих осіб, що працюють на одному підприємстві, за умови попереднього отримання письмового погодження адміністрації санаторно-курортного закладу і терміну лікування кожної особи не менше 12 діб.
Слід зауважити, що санаторно-курортне лікування терміном до 12 календарних днів не дозволить реалізувати комплекс лікувально-діагностичних заходів, режим лікування та дієтотерапії в повному обсязі, що може призвести до розвитку бальнеопатологічних реакцій і недостатності (відсутності) лікувального ефекту. Це зводить нанівець ефективність санаторно-курортного лікування і не забезпечить ремісії хронічних захворювань та профілактики патологій, що призведе до збільшення числа випадків та тривалості тимчасової непрацездатності.
Враховуючи зазначене, поділ путівки на санаторно-курортне лікування, між заявницею та супроводжуючою особою на термін лікування менший ніж 12 діб суперечить нормативно-правовим актам Фонду та Міністерства охорони здоров’я України.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |