Ніжин вшановує видатного земляка -- неокласика
18 липня цього року в Мюнхені, на 95-му році життя відійшов у Вічність Ігор Васильович Качуровський, відданий послідовник київських неокласиків, який усе своє феноменально довге творче життя присвятив розбудові по чужих світах Держави Українського Слова.
Письменник народився 1 вересня 1918 року в Ніжині – й саме наше місто та легендарні Крути, де минуло його дитинство, стали для нього дорогим спогадом на вигнанницьких шляхах, живим образом Батьківщини, залишеної ще на початку страшних 1930-х, коли родині загрожувало сибірське заслання. А після проголошення Незалежности Ніжин став одним з активних центрів популяризації доробку Ігоря Васильовича – і провідна роль тут належить Благодійному фонду «Ніжен», який висунув кандидатуру Качуровського на здобуття Шевченківської премії (2006), посприяв виходу у світ низки його книжок: збірника спогадів «Крути мого дитинства» (2007), «Путівника для грибарів» (під однією обкладинкою з туристичним путівником В. Я. Баранова «З Києва до Качанівки через Ніжин», 2011), підсумкової поетичної збірки «Лірика» (2013). Також Фонд підтримав видання біографічного нарису про Качуровського пера Станіслава Реп’яха («А всередині – камінь», 2006) і провів до 90-річчя письменника Всеукраїнську наукову конференцію «Ігор Качуровський: від Крут до «Старої Европи» (2008).
Загалом же унікальна спадщина Качуровського – це ціла бібліотека, де є і поезія, і проза, і поетичні переклади, і розвідки з теорії літератури та історії українського письменства, і спогади, і радіобесіди, і твори для дітей, ігумористика… – варто поглянути на обкладинки його книжок, щоб скласти уявлення про широту діапазону літературних жанрів і літературознавчих галузей, у яких він працював.
І нині Ніжин складає належну шану своєму видатному уродженцю. Плакат на відзнаку 95-ї річниці від дня його народження розміщено в рамках проекту «Шануймо Великих Українців!» на щиті по вулиці Набережній. До цієї справи долучилися міська «Просвіта», партійні осередки «Удару» та «Свободи»; фінансову підтримку надала Асоціація «Об’єднання підприємств Ніжинщини».
Олена О'ЛІР
БФ "Ніжен"
Письменник народився 1 вересня 1918 року в Ніжині – й саме наше місто та легендарні Крути, де минуло його дитинство, стали для нього дорогим спогадом на вигнанницьких шляхах, живим образом Батьківщини, залишеної ще на початку страшних 1930-х, коли родині загрожувало сибірське заслання. А після проголошення Незалежности Ніжин став одним з активних центрів популяризації доробку Ігоря Васильовича – і провідна роль тут належить Благодійному фонду «Ніжен», який висунув кандидатуру Качуровського на здобуття Шевченківської премії (2006), посприяв виходу у світ низки його книжок: збірника спогадів «Крути мого дитинства» (2007), «Путівника для грибарів» (під однією обкладинкою з туристичним путівником В. Я. Баранова «З Києва до Качанівки через Ніжин», 2011), підсумкової поетичної збірки «Лірика» (2013). Також Фонд підтримав видання біографічного нарису про Качуровського пера Станіслава Реп’яха («А всередині – камінь», 2006) і провів до 90-річчя письменника Всеукраїнську наукову конференцію «Ігор Качуровський: від Крут до «Старої Европи» (2008).
Загалом же унікальна спадщина Качуровського – це ціла бібліотека, де є і поезія, і проза, і поетичні переклади, і розвідки з теорії літератури та історії українського письменства, і спогади, і радіобесіди, і твори для дітей, ігумористика… – варто поглянути на обкладинки його книжок, щоб скласти уявлення про широту діапазону літературних жанрів і літературознавчих галузей, у яких він працював.
І нині Ніжин складає належну шану своєму видатному уродженцю. Плакат на відзнаку 95-ї річниці від дня його народження розміщено в рамках проекту «Шануймо Великих Українців!» на щиті по вулиці Набережній. До цієї справи долучилися міська «Просвіта», партійні осередки «Удару» та «Свободи»; фінансову підтримку надала Асоціація «Об’єднання підприємств Ніжинщини».
Олена О'ЛІР
БФ "Ніжен"
Читайте також |
Коментарі (0) |