реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Ніщо від Жадана

Хеш теґ "при всій повазі"

Стрічка "Дике поле" - це отой Варашилавґрад. Тобто плід зашквареного Жадана, якого отці-марксисти навчили безсюжетностям, деконструкціям і безглуздим матюкальництвам.

Утім не слово "х...", повторене 200 разів, спричиняє аж такий сум. Зрештою, коли головний герой (герой?) посилає воділу, який наказує закрити двері авто, це 100%-ве влучення.

Роздратування, й навіть гнів, викликає тотальна мовна шизофренія, яку ми досі дудлили з екранів телевізорів. Але тепер от будемо жлуктити і з жадановського кіно-нєчто. Оздобленого розкішною роботою режисерів.

Йдеться навіть не про штучну двомовність кіногероїв, межі якої розмиваються й нагромаджуються водночас. У фільмі присутній нєкто Отче, який "деконструює" і образ всього, що зветься священством, і портрет мовця, який протягом ОДНОГО "спікінгу" безпричинно перескакує з української на московську і назад.

Лише раз якийсь ґанґстер звернув увагу на "мову" - як таку. Він попросив головного героя "ґаваріть па-русскі". Герой заговорив. Але через якийсь час знову заговорив із тим же персонажем українською - виставляючи мову як інструмент виказування чи то настрою, чи то внутрішньо мотивованої примхи.

Мова як НІЩО. Або ЩОСЬ, що насправді не є мовою. А чимось іншим.

...Не збирався так багато писати про жаданівське Зло. Скажу, що комунікаційна криза в Україні МОДЕРУЄТЬСЯ. Свідомо й вигадливо.

Далі буде

Ростислав МАРТИНЮК

PS Пост не є закликом НЕ ДИВИТИСЯ цю стрічку. Ділюся власними, суб'єктивними враженнями...



Теги:Сергій Жадан, українське кіно, Дике Поле, Ростсилав Мартинюк


Читайте також






Коментарі (0)
avatar