Різдвяна історія

– Біженці?
– Ми з Констахи. Нам би до Краматорська.
– Зброя, заборонені речі? Що в багажнику?
- У мене там речі... ну, наші. Ми що могли пакували. Скласти все швидко – все життя в багажник...
– Вагітна?
– Останній місяць. Нам швидше треба. Хочемо в Крамі на поїзд. Там Інтерсіті завтра, в обід, пів третьої... На Київ.
– Іосіф...Блін, не бачу...
– Йосип. Йосип я. Вона – Марія. Ось, в Дії гляньте, там прописку видно краще...
– Бачу вже... Ох, бля... Чоловіче, куди ж ти поїдеш далі?! Медика! Док! Сюди, швидше, Док, бігом!...
... - Ну, ви й фартові.... Син у тебе. На, кури. Йосип.... Тебе, хоч, не на честь Сталіна назвали?! ... Господи, що за часи... На блок-посту родити... В хліві вже ліпше... Ну, ти, цей, не переживай. У нас Док, він шарить. В порядку твої...
... – Бажаю здоров'я! Пацани, тут породіллю треба довезти. Їх троє. В Крам. Вас троє? Помістяться! Ну, ви ж не царі – малого з мамкою в кабіну, ви з папкою – в кузов....
... - Чюєш, Док, а шо це так світить? Та нє, як на безпілотник – заяскраве. І висить постійно над нами... Як Зоря... Та яка, нафіг, Зоря, над Донбасом?! Певно, супутник... НАТО, певно, запустило....
... – Док, так давай того "ланоса", що вагітну привіз, відіпхаємо. Це ж осел – не машина. Заглох – не заведеш... Вони ж поїхали, а нам тут грайся... Господи, на саме Різдво, то роди приймай, то машини тягай...

Над териконом непорушно висіла яскрава Зоря.
Вовка Пастушок докурив у жменю і розтоптав каблуком недопалок.
Зоря була дуже дивною, але не викликала страху.
Пастушок подумав, що непогано було б мати стінгер та вальнути, про всяк випадок, те яскраве світло над териконом...

...Розтелепана Навара несла на захід Немовля і Маму, і троє зі сходу, з-під Бахмута, дали їм свою фліску, фляжку і грілку.
Навряд, чи на світі були щедріші царі...

...Дві тисячі двадцять п'ятий раз.
Дві тисячі двадцять п'ятий раз, а у світі все так само – пастушки приймають Його першими, а царі обдаровують тричі.
І тільки міняються іроди...

Володимир Шершень Бараняк