Нічого не міняється? Повилазило вам чи шо?

Я людина толерантна і місцями навіть спокійна і виважена. Стерпіти можу багато чого, бо професія зобов'язує. І навіть коли у відкриту гидять і плюються лайном, я на все те дивлюся відсторонено і з науковою цікавістю, прикидаючи, до якого класу патології даний індивід віднести. Ну, викидаю з френдів іноді, але без ненависті, а з жалем і болем.

І коли черговий раз заводять стару платівку про зубожіння і нічівоніміняєтся, я стараюся понять, прастіть і удаліть. Бо переконати нікого ні в чому не можливо, а палити свої дорогоцінні нейрони на дурнів у мене і так часу обмаль.

І от, як то кажуть, на власному сьогоднішньому свіжайшому досвіді про нічєво німіняєтся. Оформляли реєстрацію з дружиною на нову квартиру. Чернігівський центр адмінпослуг. Приїхали о 17.00, взяли бланки і талончик. Бланки повністю заповнити не встигли - викликали в кабінку, бо підійшла черга, дописували по ходу справи. О 17.30 вийшли з установи із свіжими штампами в паспортах і спасібою від симпатичної дівчини, що нас обслуговувала. В легкому шоці, якщо не сказати більше. Всю дорогу додому ми згадували паспортисток в жеках, які невідомо як працювали, де ходили і куди ті паспорти носили. І знавіснілі черги, які не рухались тижнями і місяцями. Царство їм небесне.

А также ж шо? Нічо не міняється. Повилазило вам ото, чи шо?

P.S. Вибачте.

Олег ЛУЗАН