Несподіваний Шевченко
У київському музеї виставили одну з малярських робіт – автопортрет Тараса Шевченка. Зображений він там зоддалеки, у якійсь киреї наопаш і – голий. Малював себе в аральській експедиції.
Пригадується, кілька років тому американець українського походження Джордж Грабович здійняв шумок, коли про цю роботу написав у звичному для Америки сексуально- стурбованому стилі. Так наче класики малярства не малювали оголених тіл. Така задача входила і входить у програму кожного художнього інституту. Малював і Тарас Шевченко. Нагадаю, що він був нагороджений срібною медаллю петербурзької Академії художеств.
І коли, наприклад, малював оголену натурницю – німкеню, та … закохалася в молодого і красивенного художника. Називала його «Чевченко», адже звук «ш» не вимовляла. Тоді Тарас, закінчивши роботу, так жартома і підписав: «Чевченко». Веселий був чоловік. А з нього пропаганда зробила висловусого старого діда. А він і помер всього 47-річним…
У повісті «Художник», яку Шевченко писав на засланні, де не мав доступу до енциклопедій, глибоко аналізує творчість двох десятків європейських художників.
І пише про божественну музику Гайдна. Чи багато нинішніх шевченківських лауреатів можуть так написати про музик чи малярів зі знанням справи?!
Картина Шевченка «Натюрморт» 1859 року – жіноча статуетка зі спини, що сприймається як жива, та годинник без стрілок є, на переконання «продвинутих» мистецтвознавців (Дмитро Горбачов, скажімо) початком сюрреалізму, який з’явиться через … сотню років.
Тож повторю за Іваном Драчем про Шевченка: «Та скиньте з нього отого дурного кожуха! Та відкрийте у ньому відчайдуха – зуха!»
Василь ЧЕПУРНИЙ
Пригадується, кілька років тому американець українського походження Джордж Грабович здійняв шумок, коли про цю роботу написав у звичному для Америки сексуально- стурбованому стилі. Так наче класики малярства не малювали оголених тіл. Така задача входила і входить у програму кожного художнього інституту. Малював і Тарас Шевченко. Нагадаю, що він був нагороджений срібною медаллю петербурзької Академії художеств.
І коли, наприклад, малював оголену натурницю – німкеню, та … закохалася в молодого і красивенного художника. Називала його «Чевченко», адже звук «ш» не вимовляла. Тоді Тарас, закінчивши роботу, так жартома і підписав: «Чевченко». Веселий був чоловік. А з нього пропаганда зробила висловусого старого діда. А він і помер всього 47-річним…
У повісті «Художник», яку Шевченко писав на засланні, де не мав доступу до енциклопедій, глибоко аналізує творчість двох десятків європейських художників.
І пише про божественну музику Гайдна. Чи багато нинішніх шевченківських лауреатів можуть так написати про музик чи малярів зі знанням справи?!
Картина Шевченка «Натюрморт» 1859 року – жіноча статуетка зі спини, що сприймається як жива, та годинник без стрілок є, на переконання «продвинутих» мистецтвознавців (Дмитро Горбачов, скажімо) початком сюрреалізму, який з’явиться через … сотню років.
Тож повторю за Іваном Драчем про Шевченка: «Та скиньте з нього отого дурного кожуха! Та відкрийте у ньому відчайдуха – зуха!»
Василь ЧЕПУРНИЙ
Читайте також |
Коментарі (6) |
| |