Наталія Дзюбенко-Мейс: «Чернігову потрібна мовна «швидка допомога»

У Чернігові, як і в багатьох містах України, йде шалена криміналізація мови, відтак проблема №1- вживання російських матюків. Тож нам потрібна вже не мовна поліція, а мовна «швидка допомога».

Про це на зустрічі у Чернігові заявила вдова відомого американського дослідника Голодомору Джеймса Мейса, член Національної спілки письменників України, заслужений працівник культури України, журналіст, публіцист, прозаїк, поетеса, історик-дослідник Наталія Дзюбенко-Мейс.

Як розповіла гостя з Києва, до міста над Десною вона завітала на запрошення організаторів місцевих Безкоштовних курсів української мови.

У Чернігівському національному технологічному університеті вона презентувала сигнальний примірник упорядкованої нею книги покійного чоловіка «Україна: матеріалізація привидів», яка щойно побачила світ у видавництві «Кліо». Під час зустрічі прочитала кілька віршів зі своєї поетичної збірки «Та, що біжить по стерні …» (2015), а також новий – «Село. Голод», влаштувала автограф-сесію, відповіла на запитання шанувальників та прийняла від них у подарунок ошатне видання «Щоденника Олександра Довженка».

Дуже багато Наталія Дзюбенко-Мейс говорила про необхідність позбавлятися від мовних покручів, блатного жаргону, сленгу та суржику,що засмічують українську мову.

На її думку, письменники та гумористи мають укласти для вчителів та школярів збірку, де б висміювалися потворні слова та звороти. «Є загроза втрати нашими дітьми власної ідентичності, - зауважила столична гостя. – Вони мають нову, іншу, психологію, це покоління «міленіум», але їх можна перевиховати. Українська мова має стати мовою гідності, духовної аристократії, культури. І це потроху відбувається, може, у Чернігові не так гостро відчувається».

Як зізналася Наталія Язорівна, під час роботи над своїм романом «Андрій Первозванний» (1999) вона занурилася у літописи, словники, знахарські нотатки і перевідкрила для себе по-новому справжню українську мову. «Я знайшла силу-силенну таких красивих, гарних слів, які в нас забрали, знищили, витягнули з нашої душі, - наголосила вона. – Ми маємо повернути цю мову і пояснювати дітям, дати їм можливість вивчати її. Якщо вони не відчують красу цих мовних скарбів, ми втратимо покоління патріотів, українців, а значить ми втратимо Україну».

Станіслав КЛОПОТ Свобода ФМ