Наші гвинтокрили. Вперше!

На днях коло нас пролетіли наші вертольоти, котрі завдавали удар по ворожих позиціях. Це вперше, коли я спостерігав гвинтокрили ЗСУ. До того, всі 4 місяці інтенсивних бойових дій, я бачив лише ворожі гелікоптери, і навіть засняв, як збили один із них. Це відео стало одною з класичних картинок цієї війни.

Потрапляв і під залпи з цих вертольотів.
І от нарешті - наші!
Сам факт наявності цих бойових машин - радість для піхоти.

Це значить, що наша армія здатна зберегти таку грізну зброю і працювати нею, попри багатократну перевагу противника у засобах ППО, у ракетах, котрі на усій території України можуть нищити аеродроми, де базуються гелікоптери.

Як же нам, все-таки, зараз пощастило мати свою державу і свою армію!
Десятки мільйонів українців - вбитих, замордованих за попередні століття - навіть не мали шансу взяти зброю і битися насмерть.

Їм доводилося помирати від голоду, холоду і руки ката лише з надією, що колись, може через 50, через 100 років хтось із нас зможе опиратися ворогу.

Повстанці Холодного яру чи бійці УПА билися в умовах повної безнадії - і то це була встократ краща доля, аніж участь безпорадних жертв.

Пару років тому пам'ятаю, як везли техніку у Києві на парад. Мені на очі наверталися сльози, коли уявляв, як би бажали цю зброю безкарно замучені і розстріляні, як вони б мріяли повернутися з того світу лише для одного: щоб мати змогу нищити своїх катів цими чудовими бойовими машинами.

***
Друзі, у нас ламаються від бойових доріг і пошкоджуються обстрілами автівки. Постійно ремонтуємо, інколи купуємо за свій рахунок дизель (бо, приміром ''танковий'' не завжди корисний для двигунів).
Тож буду вдячний за допомогу 5168745031193763

Ігор ЛУЦЕНКО