На кожен район – по 2 головлікарі
Останнім часом тема реформування системи охорони здоров’я є об'єктом посиленої уваги ЗМІ та викликає занепокоєння простих громадян. Адже важливішого за життя й здоров'я нічого в світі немає. Держава повинна забезпечити своїм громадянам доступне медичне обслуговування, адже охорона здоров'я – це ключовий елемент її національної безпеки.
Якось так у нас виходить, що дуже значущі для громади питання влада вміє подати під виглядом титанічної турботи про поліпшення життя людей. Взяти хоча б реформи в системі охорони здоров=я. Розмови про них точаться вже не один рік. Саме в медицині змінилося найбільше міністрів. Мабуть ніяк не можуть підібрати людини, яка б реформувала галузь рішуче і невідворотно. І от нарешті перейшли від слів до діла. Не так давно на сесіях райрад дружно і згуртовано було проголосовано про створення нових комунальних закладів: центрів первинної медико-санітарної допомоги.
Подивимось це на прикладі Менської центральної райлікарні. Саме на її базі і було створено комунальний заклад охорони здоров=я «Менський центр первинної медико-санітарної допомоги» Менської районної ради. Хтось з наших читачів подумає, що це просто зміна вивіски і назви. Але це не так. Замість одного районного закладу охорони здоров=я стало два. Центральна районна лікарня залишається. Але від неї відокремлюються Менська лікарська амбулаторія, Березнянська та Макошинська лікарські амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, Киселівська, Синявська, Стольненська сільські лікарські амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, Бірківська сільська лікарська амбулаторія та всі 27 фельдшерсько-акушерських пунктів. Тобто, ФАПи, всі колишні дільничні лікарні та колишні Березнянська та Макошинська райлікарні №1 і №2 увійшли до нової установи: Менського центру первинної медико-санітарної допомоги. Чому виникла необхідність такого поділу-реорганізації?
У рішенні Менської райради довжелезний список підстав для створення ще одного комунального закладу – аж на цілу сторінку. Від «здійснення структурно-організаційного та фінансово-економічного розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги, забезпечення доступності і якості первинної медико-санітарної допомоги населенню територіальних громад сіл, селищ Менського району та міста Мена, на виконання Національного плану дій за 2013 рік щодо впровадження «Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» до інших Указів Президента, Постанов Кабміну і Наказів МОЗу. Затверджується структура нового комунального закладу, Статут, призначається головний лікар, фінансування за рахунок коштів райбюджету і т.д.
Отож, в районах вже проводиться чітке розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги. Що ж це дає медичній галузі?
Не було б фінансування.
Головний лікар Менської центральної райлікарні, депутат обласної ради від Партії Регіонів Петро Хомрач, який на сесії райради палко агітував депутатів голосувати за рішення про створення нового комунального закладу, так пояснює свою позицію:
- Я не раз публічно висловлювався про те, що реформи у медицині за сценаріями Міністерства охорони здоров=я без врахування думки лікарів обласної і районної ланки, навряд чи будуть вдалими. Хоча реформування галузі дійсно назріло. І давно вже пора переходити від намірів до конкретних дій. Тим більше, що по лінії держадміністрації новий комунальний заклад мав бути створений до 1 липня нинішнього року. А якби депутати райради не проголосували за це рішення, то що б від цього виграли жителі району? Під загрозою опинилося б фінансування галузі. Як би пояснювали тоді цю ситуацію хворим та медперсоналу? Близько 80 відсотків медичного бюджету витрачається на заробітну плату (яка є нижче середньої), а решта – на енергоносії, медикаменти, харчування пацієнтів. І навіть за таких умов торік центральна районна лікарня виборола почесне друге місце серед усіх ЦРЛ області.
Реформування медичної галузі на Менщині фактично розпочалося 2009 року. Нині жителів району обслуговують шість фельдшерських бригад. З початку року вони передані у підпорядкування обласного центру медицини катастроф, але їхнє базування, обсяг і методика роботи – на тому ж рівні. Лише фінансування, придбання пального і медикаментів виконується з обласного бюджету.
Чи відбулося у даному випадку покращення? Я так не вважаю. Обіцяли багато, а що маємо? Ні нових автомобілів, ні апаратури. Окрім того, фельдшерам необхідні сучасні засоби зв’язку, навігатори. Реформи необхідні. На жаль, більшість ініціатив щодо реформування походить не від практикуючих лікарів, а від чиновників, котрі не знають, чим живе медицина на периферії.
Питання по відкриттю госпітальних округів, про які говорили раніше і яке викликає різноманітні чутки, конкретно не стоїть на часі і буде вирішуватися значно пізніше. Менщина має всі шанси для того, щоб база була створена саме у нашому районі.
Однак, коли дійшла справа до голосування, за проект рішення райради про створення центру первинної медико-санітарної допомоги з першого заходу отримати потрібну кількість голосів не вдалося. З необхідного мінімуму - 27 голосів, було набрано 26. Тому керівництво райради терміново повернуло до залу тих депутатів-регіоналів, які з якихось причин вже покинули сесію. Лише після таких організаційних заходів, партія влади набрала потрібну кількість голосів.
Але хто ж голосував проти реформи і чому? З цим запитанням я звернувся до лідерів опозиційних фракцій. Ось що вони сказали:
Медицина подорожчає.
Надія Тюшкевич – голова райорганізації ВО «Батьківщина»:
- Я не проти реформ, але вони повинні проводитись для людей, а не для олігархів. У нас же, що не реформа, то стає після неї ще гірше. На мою думку (так вважає і чимало лікарів), треба було спочатку провести експеримент, вивчити ефективність створення нової установи на базі окремої області. Можливо, тоді не було б такої реорганізації, як із швидкою і невідкладною допомогою. Там проведені заходи нічого не дали.
Адже не були підкріплені новою технікою та обладнанням. А щодо лікування у первинній ланці, то що може сімейний лікар? Тиск зміряти, вухо, горло, ніс підлікувати, грип, застуду… Із складнішими хворобами треба буде їхати до госпітального округу чи до Чернігова. Правда, ще невідомо де буде той центр госпітального округу. Але складна медична допомога вже не буде безкоштовною. Тому в людей така недовіра до цих реформ. Мене дивує і обурює і те, що депутати – директори шкіл та інші працівники бюджетної сфери теж голосують за реформи. Хоч добре розуміють: ніякого покращення для людей вони не несуть. До речі, наскільки мені відомо, в усіх районах області представники опозиції голосували проти такого реформування медичної галузі.
Березну вже реформували…
Василь Леоненко – керівник фракції Української народної партії:
- Сесія дійсно була дуже важкою. Депутати від опозиційних фракцій голосували проти рішення про створення центру первинної медико-санітарної допомоги, бо вже переконалися, що несуть із собою ці реформи – розвал роками відпрацьованої системи охорони здоров=я. У колишньому райцентрі Березна ось уже протягом кількох тижнів фактично немає стаціонару. Закрили його під приводом ремонту, який розпочали, але потім заморозили. Начебто немає коштів. До чого це приводить, наведу приклад. Швидка допомога забрала тяжку хвору з Березни і повезла до Чернігова. Там їй врятували життя. А тим часом, у жителя села Миколаївка стався інсульт, через що він помер, бо кваліфікована допомога не була вчасно надана. Машина ж возила на Чернігів згадувану жінку. Правда, приїздив фельдшер із Стольного. Але як він міг врятувати людину? Ось до чого приводить реформування, коли у Березні у вечірній і нічний час немає лікарів.
Тож правильну позицію зайняли депутати від Української Народної партії і «Батьківщини» Леоненко і Чорноштан, які голосували проти таких реформ. Поряд з тим, деякі депутати, жителі Березни голосували за реформи. За те, щоб медична допомога надавалась так, як це сталося із жителем Миколаївки, чи як? Людям ще треба вчитися захищати свої права, а не чекати солодких обіцянок під назвою «Реформи у медицині».
Валерій МАГУЛА
Скорочено. Повністю в газеті "Сіверщина" за 25 липня
Якось так у нас виходить, що дуже значущі для громади питання влада вміє подати під виглядом титанічної турботи про поліпшення життя людей. Взяти хоча б реформи в системі охорони здоров=я. Розмови про них точаться вже не один рік. Саме в медицині змінилося найбільше міністрів. Мабуть ніяк не можуть підібрати людини, яка б реформувала галузь рішуче і невідворотно. І от нарешті перейшли від слів до діла. Не так давно на сесіях райрад дружно і згуртовано було проголосовано про створення нових комунальних закладів: центрів первинної медико-санітарної допомоги.
Подивимось це на прикладі Менської центральної райлікарні. Саме на її базі і було створено комунальний заклад охорони здоров=я «Менський центр первинної медико-санітарної допомоги» Менської районної ради. Хтось з наших читачів подумає, що це просто зміна вивіски і назви. Але це не так. Замість одного районного закладу охорони здоров=я стало два. Центральна районна лікарня залишається. Але від неї відокремлюються Менська лікарська амбулаторія, Березнянська та Макошинська лікарські амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, Киселівська, Синявська, Стольненська сільські лікарські амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, Бірківська сільська лікарська амбулаторія та всі 27 фельдшерсько-акушерських пунктів. Тобто, ФАПи, всі колишні дільничні лікарні та колишні Березнянська та Макошинська райлікарні №1 і №2 увійшли до нової установи: Менського центру первинної медико-санітарної допомоги. Чому виникла необхідність такого поділу-реорганізації?
У рішенні Менської райради довжелезний список підстав для створення ще одного комунального закладу – аж на цілу сторінку. Від «здійснення структурно-організаційного та фінансово-економічного розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги, забезпечення доступності і якості первинної медико-санітарної допомоги населенню територіальних громад сіл, селищ Менського району та міста Мена, на виконання Національного плану дій за 2013 рік щодо впровадження «Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» до інших Указів Президента, Постанов Кабміну і Наказів МОЗу. Затверджується структура нового комунального закладу, Статут, призначається головний лікар, фінансування за рахунок коштів райбюджету і т.д.
Отож, в районах вже проводиться чітке розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги. Що ж це дає медичній галузі?
Не було б фінансування.
Головний лікар Менської центральної райлікарні, депутат обласної ради від Партії Регіонів Петро Хомрач, який на сесії райради палко агітував депутатів голосувати за рішення про створення нового комунального закладу, так пояснює свою позицію:
- Я не раз публічно висловлювався про те, що реформи у медицині за сценаріями Міністерства охорони здоров=я без врахування думки лікарів обласної і районної ланки, навряд чи будуть вдалими. Хоча реформування галузі дійсно назріло. І давно вже пора переходити від намірів до конкретних дій. Тим більше, що по лінії держадміністрації новий комунальний заклад мав бути створений до 1 липня нинішнього року. А якби депутати райради не проголосували за це рішення, то що б від цього виграли жителі району? Під загрозою опинилося б фінансування галузі. Як би пояснювали тоді цю ситуацію хворим та медперсоналу? Близько 80 відсотків медичного бюджету витрачається на заробітну плату (яка є нижче середньої), а решта – на енергоносії, медикаменти, харчування пацієнтів. І навіть за таких умов торік центральна районна лікарня виборола почесне друге місце серед усіх ЦРЛ області.
Реформування медичної галузі на Менщині фактично розпочалося 2009 року. Нині жителів району обслуговують шість фельдшерських бригад. З початку року вони передані у підпорядкування обласного центру медицини катастроф, але їхнє базування, обсяг і методика роботи – на тому ж рівні. Лише фінансування, придбання пального і медикаментів виконується з обласного бюджету.
Чи відбулося у даному випадку покращення? Я так не вважаю. Обіцяли багато, а що маємо? Ні нових автомобілів, ні апаратури. Окрім того, фельдшерам необхідні сучасні засоби зв’язку, навігатори. Реформи необхідні. На жаль, більшість ініціатив щодо реформування походить не від практикуючих лікарів, а від чиновників, котрі не знають, чим живе медицина на периферії.
Питання по відкриттю госпітальних округів, про які говорили раніше і яке викликає різноманітні чутки, конкретно не стоїть на часі і буде вирішуватися значно пізніше. Менщина має всі шанси для того, щоб база була створена саме у нашому районі.
Однак, коли дійшла справа до голосування, за проект рішення райради про створення центру первинної медико-санітарної допомоги з першого заходу отримати потрібну кількість голосів не вдалося. З необхідного мінімуму - 27 голосів, було набрано 26. Тому керівництво райради терміново повернуло до залу тих депутатів-регіоналів, які з якихось причин вже покинули сесію. Лише після таких організаційних заходів, партія влади набрала потрібну кількість голосів.
Але хто ж голосував проти реформи і чому? З цим запитанням я звернувся до лідерів опозиційних фракцій. Ось що вони сказали:
Медицина подорожчає.
Надія Тюшкевич – голова райорганізації ВО «Батьківщина»:
- Я не проти реформ, але вони повинні проводитись для людей, а не для олігархів. У нас же, що не реформа, то стає після неї ще гірше. На мою думку (так вважає і чимало лікарів), треба було спочатку провести експеримент, вивчити ефективність створення нової установи на базі окремої області. Можливо, тоді не було б такої реорганізації, як із швидкою і невідкладною допомогою. Там проведені заходи нічого не дали.
Адже не були підкріплені новою технікою та обладнанням. А щодо лікування у первинній ланці, то що може сімейний лікар? Тиск зміряти, вухо, горло, ніс підлікувати, грип, застуду… Із складнішими хворобами треба буде їхати до госпітального округу чи до Чернігова. Правда, ще невідомо де буде той центр госпітального округу. Але складна медична допомога вже не буде безкоштовною. Тому в людей така недовіра до цих реформ. Мене дивує і обурює і те, що депутати – директори шкіл та інші працівники бюджетної сфери теж голосують за реформи. Хоч добре розуміють: ніякого покращення для людей вони не несуть. До речі, наскільки мені відомо, в усіх районах області представники опозиції голосували проти такого реформування медичної галузі.
Березну вже реформували…
Василь Леоненко – керівник фракції Української народної партії:
- Сесія дійсно була дуже важкою. Депутати від опозиційних фракцій голосували проти рішення про створення центру первинної медико-санітарної допомоги, бо вже переконалися, що несуть із собою ці реформи – розвал роками відпрацьованої системи охорони здоров=я. У колишньому райцентрі Березна ось уже протягом кількох тижнів фактично немає стаціонару. Закрили його під приводом ремонту, який розпочали, але потім заморозили. Начебто немає коштів. До чого це приводить, наведу приклад. Швидка допомога забрала тяжку хвору з Березни і повезла до Чернігова. Там їй врятували життя. А тим часом, у жителя села Миколаївка стався інсульт, через що він помер, бо кваліфікована допомога не була вчасно надана. Машина ж возила на Чернігів згадувану жінку. Правда, приїздив фельдшер із Стольного. Але як він міг врятувати людину? Ось до чого приводить реформування, коли у Березні у вечірній і нічний час немає лікарів.
Тож правильну позицію зайняли депутати від Української Народної партії і «Батьківщини» Леоненко і Чорноштан, які голосували проти таких реформ. Поряд з тим, деякі депутати, жителі Березни голосували за реформи. За те, щоб медична допомога надавалась так, як це сталося із жителем Миколаївки, чи як? Людям ще треба вчитися захищати свої права, а не чекати солодких обіцянок під назвою «Реформи у медицині».
Валерій МАГУЛА
Скорочено. Повністю в газеті "Сіверщина" за 25 липня
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |