Головна › Новини › Споживач
На Чернігівщині «Говорит Приднестровье»
19-Вер-12 1123 0.0 0
Після занепаду дротової радіомережі в області у багатьох районах інформаційний простір «захопили» сусідні держави.
На Придесенні у Бахмацькому, Бобровицькому, Городнянському, Ніжинському, Прилуцькому, Ріпкинському, Талалаївському, Щорському, Семенівському, Срібнянському районах повністю припинено мовлення дротового радіо. Якщо у січні 1997 року в області налічувалося 423500 радіоточок, то нині їх... близько 45 тисяч!


Сумувати з цього приводу чи ні?

— Я ще два роки тому написала заяву, аби мені відключили дротове радіо, — розповіла пенсіонерка з Головеньок Борзнянського району Ганна Чечель. — Дроти вже так проіржавіли, що й послухати новини не можна було. Щось шепелявить. У нас тільки на кутку в Ганни Устименко більш-менш ще радіо нормально говорить. А то тільки гроші плати. А за що? Я й сусідкам допомагала писати заяви, щоб радіо відключили. Тепер не маємо ніякого клопоту.
— То ви й радіо не слухаєте? — запитую.
— Чому ж? — каже жінка. — Я зразу купила хвильовий радіоприймач за 30 гривень. І добре ловить обласне радіо, Перший канал. Я люблю їх слухати. Як без них? А ще тепер можу слухати й передачі з Шостки й Конотопа (Сумська область — авт.).

До речі

Послугами дротового мовлення в області користуються ще жителі 160 населених пунктів, з них 136 (85,0%) — сільських. Це при тому, що у Чернігівській області понад 1500 населених пунктів!

Фактично дротове радіо вже на ладан дише: ще рік-два — і його не буде. Вирішальну роль зіграло підвищення тарифів за радіоточку з 1,5 гривні до 6 гривень, а зараз — і до 9 гривень. І це в основному за неякісний звук! Люди масово, по 15 – 20 тисяч споживачів на рік, почали відмовлятися від надання цієї послуги.

«Навіть якщо ми встановимо тариф у 100 – 200 гривень, він не покриватиме наших витрат з утримання дротового радіо», — повідомив директор Чернігівської філії ВАТ «Укртелеком» Олексій Сидоренко.

Доходи від послуг дротового мовлення за січень – березень 2012 р. становили 1408,2 тисячі гривень. Витрати на утримання 45 радіовузлів, дротової радіомережі були у кілька разів вищими.

З одного боку, такі сучасні реалії. Доба комп’ютерних технологій витісняє пережиток минулого. Десять років тому в області налічувалося 1594 абоненти, які мали доступ до Інтернету. Нині таких — більше 50 тисяч. Але ж¸ з іншого боку, деякі населені пункти, навіть райони не мають можливості тепер слухати новин як місцевого радіомовлення, так і обласних, Першого національного радіоканалу.

Річ у тому, що ця справа фактично пущена на самоплив. Багато редакцій районних радіомовлень у цьому зв’язку наказало довго жити.
«На щастя, ще маємо 2476 радіоточок, — каже директор Менського районного радіомовлення Валентина Фещенко. — Але їх кількість катастрофічно зменшується. Звичайно, мені б хотілося перейти на хвильове мовлення. Та це не так просто. Для виготовлення проектної документації, закупівлі обладнання, отримання ліцензії на мовлення необхідно понад 60 тисяч гривень. Це дуже багато для районного бюджету».

Поки що цю проблему вирішили лише у Новгороді-Сіверському та Варві. «Варвинське районе радіомовлення» — перша та єдина комунальна радіостанція в області, що отримала ліцензію на мовлення в FM-діапазоні (104,4 FM).

«Ми виходимо в ефір щодня вранці з 6.30 до 6.45, — повідомила керівник радіоредакції Валентина Білодід. —Також маємо передачі й у вихідні. Дістаємо Бахмач, Чорнухи, тобто охоплюємо населені пункти у радіусі 80 кілометрів».

Однак цей позитивний досвід з’явився загалом за фінансої підтримки місцевих спонсорів. Нині у Корюківському, Семенівському, Коропському, Сосницькому районах не транслюються передачі обласного радіо. Бо Національна рада з питань телебачення та радіомовлення не надала йому ліцензії на ефірне мовлення із нового радіопередача ФМ-діапазону, встановленого у Холмах. У згаданих районах «заглохло» і діюче дротове радіо, бо воно наповнювалося із хвильового передавача.

Як повідомив директор Чернігівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Валерій Телятников, ефірні програми Першого каналу Національної радіокомпанії України покривають лише 80 відсотків території. Просто не вистачає потужностей радіопередавачів. У цьому зв’язку жителі прикордонних з Білоруссю та Російською Федерацією районів оперативні новини слухають, як правило, за повідомленням сусідніх держав.

Тривожний сигнал днями надійшов із «центрального» Ніжинського району, де чомусь припинили транслювати Перший канал на середніх хвилях.
«Увімкнувши радіоприймач, можна почути передачі з Білорусі, Російської Федерації, Придністров’я, Румунії. А з України — нема, — пишуть у листі Н.Гриневич, В.Степаненко, С.Бондаренко з Лосинівки Ніжинського району.

Їхнє звернення підтримує й мешканка Терешківки того ж району Ольга Дорогінська, з якою нам вдалося переговорити: «Мій чоловік Іван Ілліч лежачий хворий. І він постійно слухає хвильове радіо. Так він каже: «Москва і Київ разом». Це означає, що Перший канал «набігає» на московські передачі. Ось коли ми з вами спілкуємося, то радіо зранку тріщить. Нічого не можна розібрати».
Можливо, це якась «технічна» дрібниця. Та в інформаційному просторі від такого безладу явно не відчувається державної політики.

Сергій ПАВЛЕНКО,
власкор «Голосу України»



Теги:Терешківка, Сергій Павленко, інформаційний простір, Голос України, радомовлення


Читайте також



Коментарі (0)
avatar