реклама партнерів:
Головна › Новини › КУЛЬТУРА

Мовознавець європейського роду

Місяць тому ( 26 листопада ) непомітно для широкої громадськості відійшов у засвіти український мовознавець Василь Васильович Німчук.

Для українського громадянства Василь Німчук важливий тим, що в часи його керівництва Інститутом української мови НАН України було підготовлено «Український правопис. Проєкт найновішої редакції» (1999 рік). Як у нас ведеться, тоді в справу втрутилися невігласи-політики, результатом чого стало звільнення з посади директора інституту ( 2008 рік!), а реформаторський документ досі «під сукном».

Василь Васильович Німчук народився і помер в рідному краї (6 липня 1933 року, село Довге, Земля Підкарпатськоруська Чехословацької республіки — 26 листопада 2017року , село Довге, Закарпатська область України), закінчив Ужгородський університет, там же й аспірантуру. За влучним висловом самого Василя Васильовича прибув 1958 року до Києва українцем. Зробимо тут важливе уточнення - не просто українцем, а європейським, оскільки в силу геополітичних умовин формування його наукового світогляду відбулося інакше як деінде на Україні.

Очевидно, що на момент роботи над Правописом Василь Німчук не тільки володів низкою слов´янських мов, зокрема словацькою й чеською, а й був уже авторитетним славістом європейського ґатунку.

От тільки зросійщений Київ цього не зрозумів і не сприйняв. Досі.

2009 року мені випала нагода під час Всеукраїнської конференції «Репресовані мовознавці» в Ніженському університеті спілкуватися з Василем Німчуком. Шкодую, що не зреалізував плани зав’язання співпраці з його науковим однодумцем, ще одним європейським українцем Ігорем Качуровським, розвідка якого «Доля українських лінгвістів на тлі радянської мовної політики» також увійшла до збірника статей конференції.

Нехай же стане свідченням визнання здобутків обох подвижників у піднесення української мови узаконення їх бачення сучасного українського правопису.

Микола ШКУРКО БФ "Ніжен"



Теги:мовознавство, Микола Шкурко, Василь Німчук, Ніжин


Читайте також






Коментарі (4)
avatar
1
Нинішний варіант української мови під силу лише філологам з вищою освітою, народ ним не володіє, тому він і впроваджується квотами, тобто насильно. А що буде, якщо йому надати ще й чесько-словацько-мадярські особливості?
Хтось задумується, чому російська розповсюджується в Україні самовільно, без квот?
avatar
0
2
Помиляєтеся, російська мова насаджувалася віками.
А потім, вона похідна від української. Спочатку використали, а потім вирішили прибрати.
Щоб не було альтернативи. А заодно й українців розчинити. Так зване "зближення" мов упроваджувала до своїх останніх днів радянсько-російська імперія.
Нині йдеться про повернення до природного мовного розвитку в сучасних умовах.
Очищення самоідентичності від наносного й накинутого. Це кропітка інтелектуальна робота для спеціалістів різних гуманітарних напрямків у співпраці з філологами.
Схожі завдання стоять перед кожним народом, особливо в умовах глобальної конкуренцїї.
avatar
3
Пане Миколо!
Ви не відповіли на мої запитання. Тому пряме третє: чому сільська дитина, що тільки-но закінчила сільську українську школу і ніколи не знала російського тискку, як тільки перебереться до Чернігова, починає "штокати"? Правда, в останній час таких все менше, але вони є.
Чи не пора все-таки українську мову спрощувати, щоб вона була доступна не лише дикторам, та й то не всім, особливо тим, що за словом до карману лізуть та екають, мекають бекають,а й пересічній людині?
avatar
0
4
У попередній замітці - "Урок чеської" я опосередковавно дав відповідь на таке запитання, пропоную її прочитати:
https://siver.com.ua/news/urok_cheskoji/2017-12-17-21601
Претензії треба пред'являти науковцям з фаху "українська мова", а також до вчителів-мовників.
У нас низький фаховий рівень молодої зміни, а також бажає бути кращою загальна мовна підготовка вчителів непрофільних спеціальностей.
Знаю про стан мовної грамотності з досвіду співбесід з випускниками факультетів історичного, іноземних мов Ніженського університету.
Щодо спрощення нашої мови. Як сказати. Мовний рівень спеціаліста має відповідати сучасним фаховим вимогам.Це стосується, насамперед, держслужбовців.
Щодо мови пересічних українців, то вона відображає рівень культури суспільства і окремих суспільних прошарків, зокрема. Мова низів у будь якій країні відмінна від мови еліти. Оскільки ведучі телеканалів, журналісти, політики ( тобто ті, кого ми зараховуємо до нашої еліти) в неофіційному спілкуванні, побуті українською мовою не послуговуються, тому їх вимова і лексика українською мають штучний характер і викликають дискомфорт у сприйнятті.
avatar