Урок чеської
Відомо, що чеська мова була витіснена з публічного життя німецькою в період Австро-Угорської імперії. Отримавши незалежність, чехи швидко впоралися з мовною проблемою. Це є для українців прикладом, які вже ось як 26 років ніяк не відмовляться від мови російського сусіди. І річ не в небажанні пересічного громадянина перебудуватися, і не в законотворцях – ухвалити відповідні закони, як вважаємо, а в інертності мовників-україністів.
Пояснення надає приклад чехів. Їх мовники запропонували свій лексикон, замість німецького. Цей принцип діє й понині, не даючи вільного ходу тепер англо-американізмам. Наприклад, чеською мовою слово комп ́ютер - почитач, аеродром - летище, космос - простор і т.д. Взірцем дбайливого ставлення чехів до історичної мовної спадщини є сьогочасне називання багатьох великих міст сусідніх країн: Мніхов (Мюнхен), Драждяни (Дрезден), Бенатки (Венеція), Вратіслав (Вроцлав)… Назагал чехи зберегли в сучасному вжитку доволі давніх слов´янських виразів. Такий приклад: відоме у нас весільне побажання цілування молодят «горько» насправді мало б звучати «горко» і означати не «гірко», як вважаємо, а «палко». На це наштовхує чеське слово «горко» - "гаряче".
Говорено вже про потребу введення в середній школі, на філологічних факультетах вишів курсу слов'янських мов і літератур.
Про це йшлося на конференції «Питання мови, справа буття нації» в Чернігові 21 лютого 2016року. У Зверненні конференції до наукової спільноти і державників України наголошувалося, зокрема, на такому: «Є ще один, не менш важливий, аспект україно-російської мовної проблематики. Це доступ української молоді до ринків освіти і праці насамперед слов’янських країн Європи. Досконало володіючи рідною мовою, пройшовши курс слов’янських мов і літератур у середній та вищій школі, наша молодь зможе легко освоїтися у сусідніх країнах, від Болгарії до Польщі, для здобуття освіти і працевлаштування. Російськомовність такої переваги не дає. А це і є на ділі крок до нашого об’єднання у європейській сім’ї народів».
Наближення до європейської цивілізації означає для нас ментальне споріднення з нею і, насамперед, з її слов ́янським світом. Ментальні переміни можливі через мовні вдосконалення. Очистити наш лексикон від невластивих запозичень, замінивши їх слов’янізмами, слов’яно- та українотворами - ось варіант збагачення та модернізації української мови, наближення нашої ментальності до такої чеха, поляка, хорвата, болгара та водночас посилення мовної самодостатності. Усе вільніший рух людей повз кордони в слов ́янський світ на захід від Луцька, Львова, Ужгорода, Чернівців і далі об’єктивно спонукає так думати, а уроки чеської мимохідь це підтверджують. Важливо, щоб процес такого мовного взаємнобміну був нарешті усвідомлений на високому науковому рівні.
Микола ШКУРКО
Пояснення надає приклад чехів. Їх мовники запропонували свій лексикон, замість німецького. Цей принцип діє й понині, не даючи вільного ходу тепер англо-американізмам. Наприклад, чеською мовою слово комп ́ютер - почитач, аеродром - летище, космос - простор і т.д. Взірцем дбайливого ставлення чехів до історичної мовної спадщини є сьогочасне називання багатьох великих міст сусідніх країн: Мніхов (Мюнхен), Драждяни (Дрезден), Бенатки (Венеція), Вратіслав (Вроцлав)… Назагал чехи зберегли в сучасному вжитку доволі давніх слов´янських виразів. Такий приклад: відоме у нас весільне побажання цілування молодят «горько» насправді мало б звучати «горко» і означати не «гірко», як вважаємо, а «палко». На це наштовхує чеське слово «горко» - "гаряче".
Говорено вже про потребу введення в середній школі, на філологічних факультетах вишів курсу слов'янських мов і літератур.
Про це йшлося на конференції «Питання мови, справа буття нації» в Чернігові 21 лютого 2016року. У Зверненні конференції до наукової спільноти і державників України наголошувалося, зокрема, на такому: «Є ще один, не менш важливий, аспект україно-російської мовної проблематики. Це доступ української молоді до ринків освіти і праці насамперед слов’янських країн Європи. Досконало володіючи рідною мовою, пройшовши курс слов’янських мов і літератур у середній та вищій школі, наша молодь зможе легко освоїтися у сусідніх країнах, від Болгарії до Польщі, для здобуття освіти і працевлаштування. Російськомовність такої переваги не дає. А це і є на ділі крок до нашого об’єднання у європейській сім’ї народів».
Наближення до європейської цивілізації означає для нас ментальне споріднення з нею і, насамперед, з її слов ́янським світом. Ментальні переміни можливі через мовні вдосконалення. Очистити наш лексикон від невластивих запозичень, замінивши їх слов’янізмами, слов’яно- та українотворами - ось варіант збагачення та модернізації української мови, наближення нашої ментальності до такої чеха, поляка, хорвата, болгара та водночас посилення мовної самодостатності. Усе вільніший рух людей повз кордони в слов ́янський світ на захід від Луцька, Львова, Ужгорода, Чернівців і далі об’єктивно спонукає так думати, а уроки чеської мимохідь це підтверджують. Важливо, щоб процес такого мовного взаємнобміну був нарешті усвідомлений на високому науковому рівні.
Микола ШКУРКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |