Молоко повинно дорожчати. Закупівельне
«Бізнес на Чернігівщині повинен бути по-справжньому соціально відповідальним. Тому вартість закупівлі молока від населення повинна досягти позначки в 2,5 грн/літр. Уже із 16 серпня вартість закупівлі повинна бути 1,7 грн/літр, а з 1 вересня — зросте ще на 10 копійок», — таку соціальну угоду уклали керівники молокозаводів з керівництвом області під час проведення наради у першого заступника голови Чернігівської облдержадміністрації Станіслава Прокопенка. Ситуація з виробництвом молока приватними господарствами в Чернігівській області дійсно зайшла в глухий кут. Кількість корів у селян постійно зменшується з причини низької закупівельної ціни на молоко. Здавати молоко стає просто невигідним — затрати на утримання корови при ціні молока 1,6 грн/літр не окупаються. З іншого боку, далеко не всі приватники можуть забезпечити належну якість молока. Є випадки, коли через одного здавальника, який «намутив» із молоком, бракується ціла партія закупленої продукції. Тож переробники несуть величезні збитки й вимушені закуповувати молоко за заниженою ціною. За таких обставин в області з часом може просто виникнути гострий дефіцит молока, і переробні підприємства зупиняться.
Знайти вихід із патової ситуації вигідно всім: і владі, яка представляла селянські господарства, і керівникам молочних заводів, які закуповують продукцію від населення. Як з’ясувалося під час наради, що відбулася під головуванням першого заступника голови Чернігівської облдержадміністрації Станіслава Прокопенка 8 серпня цього року, одне тільки застосування охолоджувачів молока дає підвищення ціни літра молока до 30 копійок за рахунок зменшення заготівельних витрат. При використанні охолоджувачів населенням, по-перше, підвищується якість продукції, а по-друге — за один раз можна забирати як вранішнє, так і вечірнє молоко. Підприємства готові навіть надати охолоджувачі селам в оренду.
Як запевнив присутніх на нараді Станіслав Прокопенко, обласна адміністрація допоможе не тільки віднайти компроміс між виробниками та переробниками, але й буде лобіювати вирішення цього важливого питання на законодавчому рівні.
Валентин Галич, директор Чернігівського молочного заводу «Мілкіленд»:
— Ціна на молоко від населення у нас складає 1,6 грн/літр базисної жирності. Ціна від крупних господарств коливається на рівні 2,5–2,6 грн/літр базисної жирності. Чому така велика різниця? Великі господарства мають можливість забезпечити належну якість молока. Вони утримують охолоджувачі, які гарантують його належну якість тривалий час, та не займаються фальсифікацією. Один недобросовісний здавач може погіршити якість молока від усього населеного пункту! Крім того, у нас працюють люди, які забезпечують збирання молока від кожної людини, з-під кожного двору. При отриманні молока з ферми ці затрати значно менші. Тому і виникає така диспропорція в ціні.
Іван Довгопол, директор Бобровицького молочного заводу:
— Не секрет, що на ціну молочної продукції впливають і світові ціни. Наше підприємство зорієнтоване на експорт. На жаль, ціни на сухе молоко та масло на світових ринках цього року нижчі, чим торік. А ціни на енергоносії в Україні мають тенденцію до зростання. І це певним чином впливає на закупівельну ціну. У нас просто нема іншого виходу, бо якось треба виживати. На нашому підприємстві діапазон закупівельних цін практично такий же, як казав мій колега. Але ми розуміємо: якщо не будемо створювати фактори зацікавленості виробників молока, то отримаємо певні проблеми з сировиною.
Олександр Бажан, директор Куликівського молочного заводу:
— Без охолоджувачів молока його якості добитися просто неможливо. Але для невеликого приватного господарства охолоджувач не встановиш — вони розраховані мінімум на 300–500 літрів молока. Тому приватникам потрібно об’єднуватися. Окрім цього, велика проблема — фальсифікація якості продукції. Приймаючи молоко, ми відразу платимо гроші. А потім, коли лабораторія перевіряє, з’ясовується, що якість молока невідповідна. Але ж затрати нами вже понесені!
Арсен Дідур, депутат Чернігівської обласної ради, голова комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природних ресурсів:
— Якщо переробники нададуть селянам в оренду охолоджувачі, вони повинні мати гарантію, що отримуватимуть молоко не лише влітку, а й узимку. Треба віднайти компроміс, при якому здавальники будуть забезпечувати потрібну якість молока, а переробники — платити обумовлену ціну.
Різниця в ціні між 2,5 грн та 1,6 грн дуже ріже вухо. Але це питання можливо вирішити на законодавчому рівні, бо ціна 2,5 грн/літр — це з ПДВ. Вартість молока без ПДВ — 2 грн. А оті 50 копійок господарства залишають для своїх потреб. Якщо б населенню постановою Кабміну присвоїти особливий статус платника ПДВ, то приймальники продукції хоч зараз платили б за молоко на 20% більше.
Станіслав Прокопенко, перший заступник голови Чернігівської облдержадміністрації:
— Сьогодні визначний день в історії аграрного сектору Чернігівщини. Досягнуто домовленості з керівництвом великих молочних заводів: Валентином Галичем (Чернігівський молокозавод «Мілкіленд»), Олександром Бажаном (Куликівський молокозавод), Іваном Довгополом (Бобровицький молокозавод) щодо поступового підняття закупівельних цін на молочну продукцію. Уже через тиждень, із 16 серпня, ціна молока збільшиться до 1,7 грн/літр. Чергове підвищення ще на 10 копійок відбудеться з 1 вересня. На рівні облдержадміністрації ми будемо вирішувати питання підвищення якості продукції всіма запропонованими засобами.
Але головне — ми дійшли згоди в тому, що в цьому випадку соціальна відповідальність важливіша за додаткові прибутки.
Утім, ми вважаємо досягнуті домовленості лише тимчасовим компромісом. Ми будемо добиватися, в тому числі — на законодавчому рівні, державних гарантій мінімуму закупівельної ціни на молоко в 2,5 грн за літр.
Тетяна ШЕВЧЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (2) |
|
| |
0
