Молодший сержант Майорова: "Я сьогодні служу за двох"
Дитячі спогади Ірини тісно пов’язані з армійським життям. Адже її батько був військовим, командував взводом, і служив, переважно, у віддалених гарнізонах. Останнім місцем служби батька, перед звільненням у запас, був 169-й навчальний центр у селищі Десна.
Звичайно, військове життя внесло свої суттєві корективи і в долю Ірини. Коли виховуєшся у сім’ї військовослужбовця, щодня спілкуєшся в школі з однокласниками, батьки яких також військові, гуляєш у військовому містечку, де навколо військова техніка і люди в одностроях, поступово звикаєш і все це стає для тебе рідним, своїм.
– Я ніколи не забуду свою маленьку Батьківщину – Десну, – ділиться Ірина, – невеличке селище поблизу однойменної річки. Там все нагадує про дитинство і юність. І, коли я отримала повістку з військкомату, першим, що пригадалось, була Десна і батьки. Адже свого часу я вже служила в армії, фельдшером у госпіталі навчального центру.
Після успішного завершення навчання в Красноградському медичному училищі, що на Харківщині, Ірина працювала медичною сестрою в Морівській лікарні на Чернігівщині. Згодом, після повернення в Десну, батько – Юрій Вікторович, порадив їй укласти з командуванням навчального центру контракт і розпочати військову службу.
Згодом Ірина працювала старшою медсестрою в столичній клініці пластичної хірургії, а останні роки – рентген-лаборантом приватної фірми «Центр діагностики МРТ».
– Звичайно, у мене був вибір – каже Ірина Майорова. – Але вже з повісткою у військовому комісаріаті я прийняла своє рішення. Мій чоловік працює на авіазаводі Антонова, у нього, як кажуть «бронь» – не підлягає мобілізації, тож мені випало служити за двох, адже хоч один з сім’ї повинен захищати Батьківщину.
Вже місяць Ірина служить у військовій частині, виконує обов’язки військового медика. Можливо і не легко так швидко адаптуватися до військової служби, але дівчина не скаржиться:
– Мій вибір свідомий, я знала куди йду і що мені належить робити. Разом зі старшим сержантом Людмилою Пишею, яка прибула з Чернігівського шпиталю, ми виконуємо всі завдання і готові до будь-яких умов роботи заради миру і спокійного життя громадян нашої Вітчизни.
Регіональний медіа-центр Міністерства оборони України у (м. Чернігів)
Звичайно, військове життя внесло свої суттєві корективи і в долю Ірини. Коли виховуєшся у сім’ї військовослужбовця, щодня спілкуєшся в школі з однокласниками, батьки яких також військові, гуляєш у військовому містечку, де навколо військова техніка і люди в одностроях, поступово звикаєш і все це стає для тебе рідним, своїм.
– Я ніколи не забуду свою маленьку Батьківщину – Десну, – ділиться Ірина, – невеличке селище поблизу однойменної річки. Там все нагадує про дитинство і юність. І, коли я отримала повістку з військкомату, першим, що пригадалось, була Десна і батьки. Адже свого часу я вже служила в армії, фельдшером у госпіталі навчального центру.
Після успішного завершення навчання в Красноградському медичному училищі, що на Харківщині, Ірина працювала медичною сестрою в Морівській лікарні на Чернігівщині. Згодом, після повернення в Десну, батько – Юрій Вікторович, порадив їй укласти з командуванням навчального центру контракт і розпочати військову службу.
Згодом Ірина працювала старшою медсестрою в столичній клініці пластичної хірургії, а останні роки – рентген-лаборантом приватної фірми «Центр діагностики МРТ».
– Звичайно, у мене був вибір – каже Ірина Майорова. – Але вже з повісткою у військовому комісаріаті я прийняла своє рішення. Мій чоловік працює на авіазаводі Антонова, у нього, як кажуть «бронь» – не підлягає мобілізації, тож мені випало служити за двох, адже хоч один з сім’ї повинен захищати Батьківщину.
Вже місяць Ірина служить у військовій частині, виконує обов’язки військового медика. Можливо і не легко так швидко адаптуватися до військової служби, але дівчина не скаржиться:
– Мій вибір свідомий, я знала куди йду і що мені належить робити. Разом зі старшим сержантом Людмилою Пишею, яка прибула з Чернігівського шпиталю, ми виконуємо всі завдання і готові до будь-яких умов роботи заради миру і спокійного життя громадян нашої Вітчизни.
Регіональний медіа-центр Міністерства оборони України у (м. Чернігів)
Читайте також |
Коментарі (0) |