Моя остання бойова служба
2-3 грудня 1989р. — менш як через місяць після падіння Берлінської стіни, відбувся Мальтійський саміт — зустріч на найвищому рівні між президентом США Джорджем Бушем–старшим і генеральним секретарем ЦК КПРС Михайлом Сергійовичем Горбачовим (радянська делегація перебувала на РК «Слава» - 16 травня 1996р. крейсер перейменували з «Слави» в «Москву»)
Зустріч повинна була відбутися на американському авіаносці «Белкнап», але через сильний шторм деякі зустрічі були відмінені або перенесені і зустріч провели в заздалегідь передбаченому американцями місці на самій Мальті, що привело до назви цього самміту в міжнародному ЗМІ «саммітом морської хвороби», тому доставити президентів з Мальти на авіаносець не змогли…
Зустріч проходила на борту радянського круїзного лайнера «Максим Горький», який став на якір у бухті Марсашлок острова Мальта. Президент Буш на час саміту розмістився на борту американського крейсера " Белкнап ". Штормова погода та хвилювання на морі призвели до того, що деякі зустрічі були скасовані або перенесені. З цієї ж причини зустріч отримала серед преси назву «саміт із морською хворобою».
Ідея проведення саміту у відкритому морі, мабуть, належала Д. Бушу і була пов'язана зі спогадами про час Другої світової війни , коли президент США Ф. Рузвельт вважав за краще зустрічатися з іноземними лідерами на борту військових кораблів. Вибір Мальти як місце проведення зустрічі став компромісним підсумком суперечки між двома наддержавами.
Відповідно до До. Райс: «…Довгий час пішов на організацію, пошук місця, місця яке не було б надто офіційним, місце, яке не давало б значного виграшу жодній із сторін. І, на щастя – чи нещастя – вони обрали Мальту, яка виявилася по-справжньому жахливим місцем у грудні. Хоча мальтійці виявилися чудовими людьми, погода була справді поганою»
Під час зустрічі лідери наддержав проголосили закінчення холодної війни », хоча факт цього є предметом дискусій. Оглядачі того часу називали мальтійський саміт найважливішою зустріччю на найвищому рівні після Ялтинської конференції 1945 року, на якій Сталін, Рузвельт та Черчілль обговорювали плани післявоєнного устрою миру.
Під час саміту не було підписано жодних офіційних угод. Головною метою зустрічі стало дати можливість двом наддержавам — СРСР та США — обговорити стрімкі зміни у Східній Європі, що відбулися з руйнуванням залізної завіси, яка протягом чотирьох десятиліть поділяла Європу. Деякі спостерігачі розцінили саміт як закінчення холодної війни. Принаймні саміт окреслив скорочення протиріч попереднього періоду і став поворотною точкою у відносинах між сходом та заходом. Під час саміту Буш висловив підтримку політики розбудови та інших реформ у країнах соціалістичного табору.
Вибір місця зустрічі став дуже символічним. Мальтійський архіпелаг розташований у географічному центрі Середземного моря , де сходяться схід із заходом та північ із півднем. Внаслідок цього Мальта довгий час була під владою іноземних держав. У XIX - першій половині XX століття Мальта була британською військово-морською базою, і зазнала значних руйнувань під час Другої світової війни. У 1980 році після закриття британських військових баз та регіонального штабу НАТО (CINCAFMED) Мальта оголосила про свій нейтралітет. Політика нейтралітету була закріплена в конституції країни, у розділі 1, якою сказано:
«Мальта є нейтральною державою, яка активно виступає за мир, безпеку та соціальний прогрес серед усіх народів, дотримуючись політики неприєднання та відмовляючись від участі у будь-яких військових блоках»
2 лютого 1945 року, коли війна в Європі йшла до кінця, Мальта стала місцем проведення Мальтійської конференції, зустрічі між прем'єр-міністром Великобританії У. Черчіллем і президентом США Ф. Рузвельтом перед їхньою зустріччю в Ялті з І. Сталіним. Мальтійський саміт 1989 року позначив скасування безлічі рішень, прийнятих на Ялтинській конференції 1945 року.
Готуючись до такої зустрічі, керівництво «імперії зла» направило в район Мальти ще і свій підводний човен Б-36 з повним боєкомплектом торпед серед яких – дві з ядерними боєголовками в негайній готовності до їх застосування…
Дякувати Богу тоді бойових дій не сталося, а то як би в умовах «поганої погоди» для авіаносця відрізняти на старезному пч шуми РК «Слава» чи подібних кораблів НАТО? Топили б їх всіх допоки б не втопили нас…
Тим паче наше командування з москви навіть не проінфоромували нас про цю зустріч...
Це була моя остання бойова служба старшим на борту пч «Б-36»…
Отак радянська влада забезпечувала проведення переговорів на вищому рівні!!!
Спільна вечеря радянської та американської делегацій на борту радянського корабля "Максим Горький" , Мальта
Євген ЛУПАКОВ
Зустріч повинна була відбутися на американському авіаносці «Белкнап», але через сильний шторм деякі зустрічі були відмінені або перенесені і зустріч провели в заздалегідь передбаченому американцями місці на самій Мальті, що привело до назви цього самміту в міжнародному ЗМІ «саммітом морської хвороби», тому доставити президентів з Мальти на авіаносець не змогли…
Зустріч проходила на борту радянського круїзного лайнера «Максим Горький», який став на якір у бухті Марсашлок острова Мальта. Президент Буш на час саміту розмістився на борту американського крейсера " Белкнап ". Штормова погода та хвилювання на морі призвели до того, що деякі зустрічі були скасовані або перенесені. З цієї ж причини зустріч отримала серед преси назву «саміт із морською хворобою».
Ідея проведення саміту у відкритому морі, мабуть, належала Д. Бушу і була пов'язана зі спогадами про час Другої світової війни , коли президент США Ф. Рузвельт вважав за краще зустрічатися з іноземними лідерами на борту військових кораблів. Вибір Мальти як місце проведення зустрічі став компромісним підсумком суперечки між двома наддержавами.
Відповідно до До. Райс: «…Довгий час пішов на організацію, пошук місця, місця яке не було б надто офіційним, місце, яке не давало б значного виграшу жодній із сторін. І, на щастя – чи нещастя – вони обрали Мальту, яка виявилася по-справжньому жахливим місцем у грудні. Хоча мальтійці виявилися чудовими людьми, погода була справді поганою»
Під час зустрічі лідери наддержав проголосили закінчення холодної війни », хоча факт цього є предметом дискусій. Оглядачі того часу називали мальтійський саміт найважливішою зустріччю на найвищому рівні після Ялтинської конференції 1945 року, на якій Сталін, Рузвельт та Черчілль обговорювали плани післявоєнного устрою миру.
Під час саміту не було підписано жодних офіційних угод. Головною метою зустрічі стало дати можливість двом наддержавам — СРСР та США — обговорити стрімкі зміни у Східній Європі, що відбулися з руйнуванням залізної завіси, яка протягом чотирьох десятиліть поділяла Європу. Деякі спостерігачі розцінили саміт як закінчення холодної війни. Принаймні саміт окреслив скорочення протиріч попереднього періоду і став поворотною точкою у відносинах між сходом та заходом. Під час саміту Буш висловив підтримку політики розбудови та інших реформ у країнах соціалістичного табору.
Вибір місця зустрічі став дуже символічним. Мальтійський архіпелаг розташований у географічному центрі Середземного моря , де сходяться схід із заходом та північ із півднем. Внаслідок цього Мальта довгий час була під владою іноземних держав. У XIX - першій половині XX століття Мальта була британською військово-морською базою, і зазнала значних руйнувань під час Другої світової війни. У 1980 році після закриття британських військових баз та регіонального штабу НАТО (CINCAFMED) Мальта оголосила про свій нейтралітет. Політика нейтралітету була закріплена в конституції країни, у розділі 1, якою сказано:
«Мальта є нейтральною державою, яка активно виступає за мир, безпеку та соціальний прогрес серед усіх народів, дотримуючись політики неприєднання та відмовляючись від участі у будь-яких військових блоках»
2 лютого 1945 року, коли війна в Європі йшла до кінця, Мальта стала місцем проведення Мальтійської конференції, зустрічі між прем'єр-міністром Великобританії У. Черчіллем і президентом США Ф. Рузвельтом перед їхньою зустріччю в Ялті з І. Сталіним. Мальтійський саміт 1989 року позначив скасування безлічі рішень, прийнятих на Ялтинській конференції 1945 року.
Готуючись до такої зустрічі, керівництво «імперії зла» направило в район Мальти ще і свій підводний човен Б-36 з повним боєкомплектом торпед серед яких – дві з ядерними боєголовками в негайній готовності до їх застосування…
Дякувати Богу тоді бойових дій не сталося, а то як би в умовах «поганої погоди» для авіаносця відрізняти на старезному пч шуми РК «Слава» чи подібних кораблів НАТО? Топили б їх всіх допоки б не втопили нас…
Тим паче наше командування з москви навіть не проінфоромували нас про цю зустріч...
Це була моя остання бойова служба старшим на борту пч «Б-36»…
Отак радянська влада забезпечувала проведення переговорів на вищому рівні!!!
Спільна вечеря радянської та американської делегацій на борту радянського корабля "Максим Горький" , Мальта
Євген ЛУПАКОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |